Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №738/2841/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 травня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/2841/25

Головуючий у першій інстанції – Парфененко О. Я.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/960/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.

з участю секретаря Шапко В.М.

Сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанси груп»,

відповідач: ОСОБА_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Менського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2026 року, суддя Парфененко О.Я., місце ухвалення оскаржуваного рішення – м.Мена.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ТОВ «Деал фінанси груп» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 71921599 у розмірі 27 438 грн 85 коп. з яких: 16 532 грн 50 коп. – заборгованість за основною сумою боргу, 2 120 грн 75 коп. – заборгованість за процентами, 850 грн 00 коп. – заборгованість за комісією, 0 грн 00 коп. – пеня/неустойка, 7 935 грн 60 коп. – заборгованість за процентами нарахованим за понадстрокове користування, судовий збір 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71921599, відповідно до якого, відповідачці наданий кредит у сумі 17 000,00 грн на строк 10 днів з процентною ставкою 0,275 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісії за надання кредиту 5.00% від суми наданого кредиту. У разі порушення строків повернення кредиту нараховується 4.00% за понадстрокове користування кредитом на тіло за кожен день понадстрокового користування. 04 серпня 2025 року між позикодавцем та відповідачкою за ініціативою останньої укладено Додаткову угоду № 15490774 до Договору позики № 71921599, відповідно до якої продовжено строк кредитування на 10 днів та змінена денна процентна ставка на 1%. 16 вересня 2025 року укладено договір факторингу № 16/09/2025 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Деал фінанс груп» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 71921599 від 26 липня 2025 року. Таким чином, ТОВ «Деал фінанс груп» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 71921599. Відповідачка порушила умови договору та додаткової угоди, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальній сумі 27 438,85 грн.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2026 року позовну заяву задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал фінанс груп» заборгованості сумі 27 438,85 грн за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71921599 від 26 липня 2025 року; 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; 1 211,20 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. Повернуто ТОВ «Деал фінанс груп» з державного бюджету 1 21,20 грн судового збору, сплаченого 18 грудня 2025 року, платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 579937888.1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний кредитний договір у вигляді електронного документа було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою з можливістю ідентифікувати підписантів договору, який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Особа, яка подала апеляційну скаргу наголошує на тому, що вона не укладала та не підписувала договір кредиту, в редакції, яку долучає позивач в якості копії до позовної заяви, відповідно не погоджувала відповідні процентні ставки та кабальні умови кредитування.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що суд на підставі ч.5 ст.100 ЦПК України мав витребувати у позивача оригінал електроном доказу – кредитний договір від 22.12.2025 №71921599, проте не зробив цього.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що є безпідставним вимоги про стягнення неустойки в сумі 7 925,60 грн, адже нарахування і стягнення будь-якої неустойки в період дії воєнного стану позичальник звільняється від даної відповідальності.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що позивачем не надано належних доказів переходу права вимоги до нього за кредитним договором: реєстри прав вимоги не містить достатніх даних, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, витяги з реєстрів не мають підписів та печаток, не надано доказів оплати за договором факторингу. Відсутність доказів позбавляє можливість встановити та перевірити обставини.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на відсутність доказів перерахування позики (платіжне доручення, квитанція, чек тощо). А розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку.

Особа, яка подала апеляційну скаргу не погоджується і із стягненням судових витрат по справі, зокрема витрат на послуги адвоката, зазначаючи, що не надано платіжного документа із зазначенням ПІБ боржника та номер кредитного договору, що дозволило б пов`язати факт оплати саме з цією справою.

ТОВ «Деал фінанси груп» у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить її залишити без задоволення, а рішення Менського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2026 року – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 26 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71921599, відповідно до якого ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 17 000,00 грн на строк 10 днів з процентною ставкою 0,275 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісії за надання кредиту 5.00% від суми наданого кредиту; у разі порушення строків повернення кредиту нараховується 4.00% за понадстрокове користування кредитом на тіло за кожен день понадстрокового користування (а.с.13-20).

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначені до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом (а.с.21).

Відповідно до пункту 11.1.2. Договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.

На виконання умов укладеного договору 26 липня 2025 року позикодавець перерахував грошові кошти на рахунок позичальника НОМЕР_1 , який зазначений останньою в договорі надання коштів у кредит, у розмірі 17 000,00 грн, що підтверджується копією квитанції АТ «Таскомбанк» (а.с.25).

У листі АТ КБ «Приватбанк» від 18 січня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260116/65837-БТ зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_1 , 26 липня 2025 року на цю картку було зараховано грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн (а.с.58-60).

04 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода № 15490774 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71921599, відповідно до якої, продовжено строк кредитування на 10 днів та змінена денна процентна ставка на 1% (а.с.22-23).

Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71921599 від 26.07.2025 та Додаткова угода № 15490774 від 04.08.2025 підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором 87173, 81721 відповідно.

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» станом на 19 листопада 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71921599 від 26 липня 2025 року у розмірі 27 438,85 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 16 532,50 грн; заборгованість за процентами 2 120,75 грн, заборгованість за комісією 850,00 грн, заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування процентами нарахованими за понадстрокове користування 7 935,60 грн (а.с.11-12).

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал фінанс груп» укладений договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71921599 від 26 липня 2025 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (а.с.25 зворот-32).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 19/11/25-02 від 19 листопада 2025 року, ТОВ «Деал фінанс груп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71921599 від 26 липня 2025 року в сумі 27 438,85 грн, що складається з заборгованість за тілом кредиту в сумі 16 532,50 грн; заборгованість за процентами 2 120,75 грн, заборгованість за комісією 850,00 грн, заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування 7 935,60 грн (а.с.33-34).

Згідно з платіжною інструкцією від 19.11.2025 №579936539.1 підтверджується факт оплати за договором факторингу № 16/09/25 від 16 вересня 2025 року (а.с.66 зворот).

Між сторонами виник спір з приводу неповернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до чч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності дост.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитувнаня» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно із ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у договорі сторони погодили всі істотні умови щодо сум і строків кредиту, сплати відсотків за користування позикою, розміру і типу процентної ставки. Договір про надання кредиту є дійсними, у судовому порядку не оскаржувався. Розрахунок заборгованості, відповідачкою не спростовано. Відповідачка була вільною в укладанні зазначеного договору та була обізнана із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодилася, підписавши електронним підписом кредитний документ. Своїми діями відповідачка погодилася з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.

Апеляційний суд не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції.

Вирішуючи вимоги позову про стягнення заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою у сумі 7 935,60 грн, суд зазначає наступне.

У ч. 2 статті 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим вонного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що проценти за понадстрокове користування позикою, які просить стягнути позивач, є відповідальністю боржника, яка передбачена ч.2 статті 625 ЦК України. Відтак, з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, така вимога не відповідає вимогам Закону, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення неустойки в сумі 7 925,60 грн, адже нарахування і стягнення будь-якої неустойки в період дії воєнного стану позичальник звільняється від даної відповідальності.

Отже, рішення суду підлягає зміні шляхом зменшення розміру стягнутої заборгованості з 27 438,85 грн до 19 503,25 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема: довідкою MYCREDIT онлайн кредити на картку про ідентифікацію, якою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікована шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису (а.с.24), квитанцією ТАС Таскомбанк про перерахування 17 000,00 грн на картковий рахунок відповідача (а.с.25), підписаним реєстром прав вимоги та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів як оплата за договором факторингу.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом зменшення розміру стягнутої заборгованості.

З урахуванням приписів ст.141 ЦПК України підлягає зміні стягнуті розмір судового збору та розмір витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2026 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором від 26 липня 2025 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанси груп» з 27 438 гривень 85 копійок до 19 503 гривень 25 копійок, зменшивши розмір судового збору з 1 211 гривень 20 копійок до 859 гривень 95 копійок, зменшивши розмір витрат на правову допомогу з 4 500 грн. до 3 195 грн 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: