Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №742/3411/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/409/26

Єдиний унікальний № 742/3411/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі судового засідання - Бурмаці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», представники позивача: Тараненко Артем Ігорович, Поляков Олексій Володимирович, до ОСОБА_1 , представниця відповідача - адвокатка Дуденок Оксана Олександрівна, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «ФК «ЕЙС»» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №927495589 від 09.11.2021 у розмірі 58952,00 грн, а також просив стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов вказаного кредитного договору.

22.09.2025 від представника позивача Полякова О.В. надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач у заяві про перегляд заочного рішення зазначає, що не мав змоги виконувати умови договору з певних причин та заперечує проти нарахування відсотків, посилаючись на ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проте позивач зазначає, що вказаною нормою передбачено ненарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом військовослужбовцям, призваним під час мобілізації або таким, які беруть участь у заходах із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. На підтвердження своєї позиції відповідачем подано довідку про перебування у Збройних Силах України та посвідчення учасника бойових дій, з яких вбачається, що ОСОБА_1 вступив до лав ЗСУ 28.06.2023, тобто після укладення кредитного договору № 927495589 від 09.11.2021.

Позивач звертає увагу суду, що нарахування процентів здійснювалося за період з 09.11.2021 по 05.05.2022, тобто до початку проходження відповідачем військової служби, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Крім того, у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було прийнято рішення про звільнення всіх клієнтів від сплати процентів за користування кредитом з 24.02.2022 по 10.04.2022 включно. Відповідні коригування були внесені до облікової системи 04.03.2022 та 08.04.2022. З 11.04.2022 нарахування процентів за користування кредитними коштами було відновлено щодо діючих кредитних договорів до закінчення строку їх дії.

Також позивач зазначає, що відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору № 927495589 від 09.11.2021 та отримання грошових коштів, а також здійснював платежі під час дії договору, що свідчить про обізнаність щодо взятих на себе зобов`язань.

Разом з тим, позивач та його представник з повагою ставляться до військовослужбовців Збройних Сил України та не заперечують проти мирного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди на взаємовигідних умовах. З цього приводу відповідач може звернутися до представника позивача за реквізитами, зазначеними у позовній заяві або відповіді на відзив.

Щодо поданого представником відповідача клопотання про застосування строків позовної давності, позивач вважає його безпідставним, оскільки позовна давність сплила під час дії воєнного стану та відповідно до законодавства вважається продовженою на строк його дії. Отже, останнім днем строку позовної давності є перший робочий день після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Крім того, позивач зазначає, що сторони належним чином виконали умови договору факторингу № 28/1118-01, а саме: уклали договір факторингу, підписали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування відповідно до умов договору.

Позивач вказує, що право вимоги переходить від клієнта до фактора не в момент укладення договору факторингу, а в день підписання відповідного реєстру прав вимоги, який є невід`ємною частиною договору. У даному випадку право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 05.05.2022, тобто після укладення кредитного договору № 927495589 від 09.11.2021.

На підтвердження зазначеного позивачем до позовної заяви долучено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та витяг з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022.

Таким чином, позивач вважає висновки відповідача щодо відсутності належного переходу права вимоги необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов договору факторингу та моменту переходу права вимоги. Фактичне відступлення права вимоги здійснюється саме на підставі реєстру прав вимоги, який може включати вимоги, що виникли після укладення договору факторингу.

Отже, право вимоги за кредитним договором № 927495589 від 09.11.2021 правомірно перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

22.05.2026 від представниці відповідача - адвокатки Дуденок О.О. надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, у тому числі й до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 927495589 від 09.11.2021.

Представниця відповідача звертає увагу суду на те, що станом на момент укладення договору факторингу 28.11.2018 кредитний договір № 927495589 від 09.11.2021 ще не був укладений, а тому право вимоги за ним не існувало.

Також зазначено, що 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, у тому числі й до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 927495589 від 09.11.2021.

Крім того, 29.05.2025 між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до якого ТОВ «Онлайн Фінанс» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» права вимоги до боржників, у тому числі й до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 927495589 від 09.11.2021, що підтверджується копією реєстру боржників та актом приймання-передачі реєстру боржників від 29.05.2025.

Представниця відповідача зазначає, що позивач просить стягнути 58 952 грн 00 коп. заборгованості за вказаним кредитним договором, посилаючись на набуття права вимоги на підставі договору факторингу № 28/1118-01. Водночас, на момент укладення цього договору факторингу 28.11.2018 кредитний договір ще не існував, а тому відступлення неіснуючих на той час прав вимоги суперечить положенням ст. 514 ЦК України, відповідно до якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У зв`язку з цим представниця відповідача вважає, що право вимоги за кредитним договором № 927495589 від 09.11.2021 до позивача не перейшло належним чином.

Також представниця відповідача посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20), відповідно до якої необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким таке право відступається.

Крім того, зазначено, що права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи лише за умови укладення договору відступлення права вимоги саме кредитором, а відступлення права вимоги може здійснюватися виключно щодо дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу прав.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-459цс17, актуальність якої підтверджена ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 761/33403/17.

З огляду на викладене, представниця відповідача вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.

09.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - первісний кредитор, та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір №927495589 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за яким товариство надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії, строком на 30 днів (дисконтний період) у розмірі кредиту на суму 20000,00 грн, а саме до 09.12.2021. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтована загальна вартість кредиту для споживача складає: за Дисконтною процентною ставкою, складає 3,65% - 722, 7%, індивідуальна процентна ставка: 361,35%-722,7%, базова процентна ставка: 722,7% (а.п.63). Загальні витрати за кредитом - 180 грн. Орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом ( у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - 1180 грн. Реальна річна процентна ставка, процентів річних - 649 %, що також підтверджується копією паспорта споживчого кредиту (а.п.63-64), копією правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.п.51-57), копією заявки на отримання грошових коштів в кредит від 09.11.2021 (а.п.50), копією довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.п. 42).

Отже, відразу після вчинених дій відповідача, 09.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, підтверджується платіжним дорученням №37f916ff-1294-4cc7-a101-273c8b82deb9 (а.п.39).

Пунктом 5.4. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор MNV2R87D було відправлено на номер телефону НОМЕР_2 відповідача та введено ним 09.11.2021 о 11:55:32, що підтверджується на кожній сторінці індивідуальної частини договору.

Введення позичальником одноразового ідентифікатора у відповідне поле в особистому кабінеті на сайті кредитодавця є підписанням договору відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, відповідач під час укладення договору ознайомився з його текстом та змістом його в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту. Жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладення умов договору відповідачем не здійснювалось, зокрема він погодився, що зміст договору ніяким чином не порушує його законних прав та інтересів, про що свідчить його електронний підпис (одноразовий ідентифікатор).

28.01.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №927495589 від 09.11.2021 (а.п.17-22).

27.05.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали Договір факторингу №27/0524-01 відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «Онлайн фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Онлайн фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №927495589 від 09.11.2021 (а.п.95-98).

29.05.2025 ТОВ «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Онлайн фінанс» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прийняло належні ТОВ «Онлайн фінанс» права вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №927495589 від 09.11.2021 (а.п.87-90), що також копією реєстру боржників за договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 (а.п.85-86) та копією Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 29.05.2025 до Договору факторингу (а.п.91).

Згідно з п.1.1. договору факторингу клієнт передає (відступає) фактору за плату, а фактор приймає належні клієнту грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між клієнтом і боржниками (портфель заборгованості).

Відповідно до вищезгаданого договору клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

За цим договором клієнт передає, а фактор приймає права вимоги в розмірі портфеля заборгованості, що вказується в реєстрі боржників.

Таким чином, відповідач умов кредитного договору належним чином не виконує, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 58952,00 грн, з яких 20000,00 грн - заборгованість по кредиту, 38952,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується копією виписки з особового рахунка ОСОБА_1 за кредитним договором №927495589 від 09.11.2021 (а.п.75).

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив погашення існуючої заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (п.37, 38).

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст.517 ЦК України).

Відповідно до ст.519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №761/33403/17).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20, п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі №910/19199/21).

Наведені норми свідчать про те, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Виходячи з наведених норм, суд вважає, що ТОВ «ФК «ЕЙС» не доведено набуття права вимоги до ОСОБА_1 за кредитний договір №927495589 від 09.11.2021.

Договір факторингу №28/1118-01 укладено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»» 28.01.2018, після того 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01, а також 29.05.2025 ТОВ «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №29/05/25-Е.

Тобто, самим договором факторингу передбачено відступлення факторові права лише тих грошових вимог, строк виконання за якими настав на час укладення договору факторингу.

Кредитний договір №927495589 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено 09.11.2021, тобто після укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.01.2018.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Таку правову позиція викладено у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.

Установлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Отже, зважаючи на те, що предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.01.2018 є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, і умовами договору не передбачено право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), відсутні підстави стверджувати про те, що ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права кредитора у зобов`язанні за кредитним договром №927495589 від 09.11.2021, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , та про те, що відбулась заміна первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на нового ТОВ «ФК «ЕЙС».

Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №927495589 від 09.11.2021 в розмірі 58952,00 грн задоволенню не підлягають.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, тому не підлягають задоволенню вимоги про стягнення судових витрат.

На підставі наведеного та ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про електронну комерцію», ст.205, 207, 512-514, 516, 525-527, 530, 599, 549, 610, 611, 625, 638, 640-641, 644, 1049-1050, 1054, 1077-1078, 1082 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 15, 81, 76, 81-83, 89, 106, 133, 137, 141, 175, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ - 42986956, юридична адреса: Хаоьківське шосе, буд.19, офіс 2005, м.Київ, 02090), представник позивача - Тараненко Артем Ігорович (РНОКПП - НОМЕР_3 , юридична адреса: вул.Юрія Поправки, буд.6, оф.21, м.Київ, 02094), до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 22.05.2026.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Анна КОРОТКА