Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №750/326/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/326/26

Провадження №3/750/488/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого – судді - Самусь Л.В.,

за участю секретаря - Бублик Т.М.,

захисника - Хайтова П.В.,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, АДРЕСА_1 – за ст.ст. 130 ч.1, 122-4, 124 КУпАП

в с т а н о в и в:

29.12.2025 о 22:10 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Соборності, 28, керував транспортним засобом Chevrolet EPICA, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння; огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився по місцю зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest ARHK-0087, результат – проба позитивна 1,54% проміле, з результатом водій згоден, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 29.12.2025 о 22:10 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Соборності, 30А керував автомобілем Chevrolet EPICA, д.н.з. НОМЕР_1 , та не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, та не впорався з керуванням, в наслідок чого скоїв наїзд на дерево, та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди; в результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, осіб постраждалих немає, чим порушив вимоги пунктів 2.10 «а», 12.1 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачені ст.ст. 122-2, 124 КУпАП.

Постановою суду від 15.01.2026 року справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч.1, 122-4, 124 КУпАП об`єднані в одне провадження.

В судові засідання ОСОБА_1 вкотре не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення йому рекомендованих листів 15.01.2026, 12.02.2026, 02.04.2026 та 04.05.2026, про виклик в судові засідання, призначені на 12.02.2026 о 12:00 год., 02.04.2026 о 09:10 год., 04.05.2026 о 09:45 год. та 26.05.2026 о 09:00 год., відповідно, за значеною у протоколах адресою місця проживання, від отримання яких останній ухилився. Жодних заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи, від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надходило.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.

Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення має корелюватися із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких у відповідності до ст. 245 КУпАП є своєчасне з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, тобто таке відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати розгляду справи із збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях такої особи.

За змістом ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 130, 122-4, 124 КУпАП можуть розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останньому надавався час на запрошення захисника для представлення власних інтересів в суді, чим той і скористався. Крім того, захисник Хайтов П.В. був ознайомлений з матеріалами справи та отримав копії відеозаписів, долучених до протоколів.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за участю в судовому засіданні захисника ОСОБА_1 – адвоката Хайтова П.В., проти чого заперечень від захисника не надійшло, останнім було зазначено про неможливість явки ОСОБА_1 в судові засідання через зайнятість.

Опитана в судовому засіданні в якості свідка поліцейський взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області сержант поліції ОСОБА_2 суду пояснила, що вона складала протокол серії ЕПР1 №554376 від 29.12.2025. Обставин на даний час вже не пам`ятає. Автомобіль був виявлений не в русі, з механічними пошкодженнями після ДТП, іншим екіпажом. Коли вони прибули на місце, ОСОБА_1 був біля авто, що пояснював вже не пам`ятає, на відеозаписі все є.

Захисник Хайтов П.В. просив провадження у справі за ч.1 ст. 130, ст.ст. 124, 122-4 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративних правопорушень, оскільки вина ОСОБА_1 у їх вчиненні не доведена наданими доказами, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведено, автомобіль не рухався. ОСОБА_1 вийшов подивитись, що з автомобілем, але сам не їхав. До ДТП також ОСОБА_1 не причетний, за кермом він не був, можливо був його знайомий, який потім пішов кудись, а отже і місце ДТП не залишав. ОСОБА_1 перебував в стані сп`яніння, але він не керував транспортним засобом. Пояснення написав під тиском.

Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 – адвоката Хайтова П.В., пояснення свідка ОСОБА_2 , дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності.

Як визначено в п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 12.1 розділу 12 Правил дорожнього руху передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 «а» ПДР визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, не дивлячись на заперечення захисником Хайтовим П.В. вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.ст. 124,122-4 КУпАП, вина того у вчиненні даних адміністративних правопорушень доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами, поясненнями свідка ОСОБА_2 , а також дослідженими матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554376 від 29.12.2025, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, результати огляду на стан сп`яніння: проба позитивна 1,54% проміле, з результатами згоден ОСОБА_1 (підпис), чеком з результатами тестування на приладі Drager Alcotest 6820 ARHK-0087 від 29.12.2025, відповідно до результат тесту склав 1,54‰, копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 29.12.2025, рапортом поліцейського роти №2 взводу №1 БУПП в Чернігівській області ДПП сержанта поліції Дар`ї Прохоренко від 30.12.2025, відеозаписом до протоколу ; проміле результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, рапортом поліцейського взводу №1 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП старшого сержанта поліції Єгора Кочетова від 29.06.2025, відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №376444 від 29.06.2025 серії ЕПР1 №554376 від 29.12.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554386 від 29.12.2025, схемою місця ДТП від 29.12.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.12.2025 року, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.12.2025, відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №554386 від 29.12.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554395 від 29.12.2025, відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №554395 від 29.12.2025.

Всі вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою і не містять будь-яких суперечностей.

Будь-яких даних про те, що вищезазначений свідок ОСОБА_2 зацікавлена у розгляді справи або мала б підстави обмовити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні не встановлено.

Разом з тим, вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до пояснень захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки зазначене ним, об`єктивно нічим не підтверджується.

Тобто, об`єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 , суду надані не були.

Слід зазначити, що діючим законодавством про адміністративне правопорушення, зокрема приписом ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляду відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Пунктами 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкції) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану; ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Як слідує з переглянутого відеозапису до протоколу, патрульні поліцейські прибули на місце події за викликом «ДТП», на відеозаписі зафіксовано, як поліцейський намагається з`ясувати чи мається хоч номер телефону заявниці. Після цього, поліцейська, в ході спілкування з ОСОБА_1 зазначає тому про виявлені ознаки сп`яніння та питає чи згоден водій пройти освідування як на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, так і у лікарні. Водій відмовляється від огляду, поліцейська декілька раз перепитує того, роз`яснює наслідки відмови, запитує чи розуміє водій про наслідки, ще раз пропонує пройти огляд як на місці зупинки так і у медичному закладі, але ОСОБА_1 відмовляється. В подальшому, на відеозаписі о 22:30 год., після того як водій показує на автомобіль і каже щось, поліцейська йому зазначає, що це відносно ДТП, а я вам пропоную огляд пройти. ОСОБА_1 сам каже в цей час, що він не справився з керуванням. В цей час інший поліцейський перепитує: «Не справились з керуванням?», на що ОСОБА_1 відповідає: «Так». Поліцейський зазначає йому, що ДТП сталось там, а автомобіль тут, що навіть гілки ще на капоті авто лежать, в цей час ще один поліцейський каже напарниці, щоб та починала оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП, перевірили водія по базі, і ОСОБА_1 в цей час каже, що він може погодитись з тим, що він керував транспортним засобом, може і «задуться». У нього працівниками поліції ще раз з`ясовано бажання на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Після цього, поліцейські, разом з водієм слідують до службового автомобіля для проходження огляду, в ході чого поліцейський запитує у ОСОБА_1 звідки той їхав, на що ОСОБА_1 відповідає, що не знає, він не місцевий (22:31). В подальшому ОСОБА_1 продув прилад Драгер, після перших 2 невдалих спроб, мундштук було замінено на новий і після продуття приладу втретє результат виявився позитивний 1,54% проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, вказав, що напевно згоден, думає, що згоден, якщо показало. Працівниками поліції було запропоновано пройти огляд у медичному закладі в разі не згоди з результатом, проте ОСОБА_1 вказав, що з 3 разу показало, напевно він згоден з результатом, та підписав акт огляду без заперечень.

Щодо посилань захисника на ту обставину, що з відеозапису не слідує дійсного факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд зазначає, що працівники патрульної поліції прибули на місце події за викликом про ДТП, окрім того і сам ОСОБА_1 вказав, що він керував автомобілем, про будь-яку іншу особу, яка б керувала таким не зазначав. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівником поліції останньому були названі ознаки сп`яніння і запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння або на місці зупинки або у лікарні. На вказану пропозицію ОСОБА_1 погодився, пройшов огляд на місці зупинки і з результатом погодився, сам вказував працівникам поліції, що рухався на авто, не знає звідки здійснював рух, так як не місцевий. Після цього йому було роз`яснено права та складено протоколи. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.

З приводу тверджень сторони захисту на ту підставу, що з відеозапису не вбачається факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , слід звернути увагу на особливість правового статусу доказів у провадженні по справах про адміністративні правопорушення.

Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключно національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис закону статті 251 КУпАП - встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь-які фактичні дані». Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

З точки зору національної правової доктрини та компаративного методу тлумачення закону, жодна норма права не забороняє суду прийняти як допустимі докази показання очевидців правопорушення, щодо захисту своїх прав та встановлення порядку. Такої заборони не може бути в принципі, оскільки подія правопорушення може трапитись будь-де і будь-коли та очевидцями події можуть бути різні люди, і різних професій.

Тобто, суд відхиляє твердження сторони захисту про те, що належних доказів керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом надано не було, оскільки самою особою, відносно якої складено протокол, з цього приводу жодних заперечень працівникам поліції висловлено не було, жодної іншої особи поряд на місці події не було, як і не вказано ОСОБА_1 про її існування та керування саме нею транспортним засобом в зазначений у протоколі день, час та місці, поліцію було викликано на місце ДТП за зверненням заявника, а отже у поліцейських і не може бути наявним відеозапис руху транспортного засобу, оскільки працівниками поліції такий не зупинявся за порушення ПДР, останні прибули на місце події саме за викликом.

Отже, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, до скоєння ДТП відношення не має, є необґрунтованими, оскільки як видно з відеозаписів, останній будь-яких зауважень з приводу того, що він знаходився за кермом транспортного засобу не висловлював, в тому числі і не зазначав, що автомобілем керувала інша особа, що свідчить про те, що саме він перебував за кермом транспортного засобу та виконував функцію водія. Більш того, на час складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 підтвердив факт керування ним автомобілем та вчинення даної ДТП саме з його вини (не впорався з керуванням).

Суд приходить до висновку, що огляд на стан виявлення алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проведений у спосіб та у порядок, визначений ст. 266 КУпАП та Інструкцією, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів та із застосуванням технічних засобів відеозапису, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення та результаті спеціального технічного засобу «Драгер», зауважень до змісту процесуальних документів ОСОБА_1 не мав, тому результат такого огляду є допустимим.

Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.

Крім того, не беруться судом до уваги і посилання захисника на ті підстави, що ОСОБА_1 пояснення написав під тиском, оскільки з відеозапису, дослідженого судом, який є досить інформативним, позбавленим упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовним, має безсторонній характер, містить у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи, слідує, що ще о 22:30 -22:31 год. ОСОБА_3 в розмові поліцейському зазначає, що не впорався з керуванням, звідки їхав не знає, бо не місцевий, а пізніше зазначає, що може погодитись з тим, що їхав. А потім зазначене і було викладено в письмових поясненнях ОСОБА_1 . Отже, жодних підстав з яких би вбачалось, що працівники поліції якось залякували водія, чинили на нього тиск та вчиняли неправомірні дії по відношенню до нього, у суду немає.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії працівників поліції щодо складання саме відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, не оскаржував, доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.

Суд ставить під сумнів твердження захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, надавши їм критичну оцінку, оскільки така версія подій спростовується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів та свідчить про намагання винної особи уникнути відповідальність за вчинене правопорушення.

Тобто, об`єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 , суду надані не були.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.1, 122-4, 124 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Зі змісту ч.2 ст. 36 КУпАП слідує, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.

При цьому, згідно зі ч.2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, тому на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені ч.2 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Враховуючи, що на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, передбачені ст. 38 КУпАП, суд вважає за необхідне провадження по справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП – закрити.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, в зв`язку з чим є підстави для накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 34, 36, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 122-4, 124 КУпАП, на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Л.В. Самусь