Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №607/9980/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 Справа №607/9980/26 Провадження №3/607/3242/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Недокуса В.І., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №652640 від 29.04.2026, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 29.04.2026 о 08 год. 19 хв. в с. Чистилів Тернопільського району Тернопільської області по вул. Галицька, 48, керував транспортним засобом марки та моделі «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_2 , будучи особою, стосовно якої постановою державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №78242883 від 27.11.2025 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Вказаними діями, на переконання особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

26.05.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Недокуса В.І. до суду надійшло письмове клопотання про закриття провадження у даній справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 126 КУпАП. В обґрунтування таких вимог захисник вказав на невідповідність обставин, наведених у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі, фактичним обставинам справи, оскільки будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб був повідомлений про прийняте 27.11.2025 щодо нього державним виконавцем у виконавчому провадженні №78242883 рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а відтак знав, що він є особою, стосовно якої встановлено таке обмеження, в матеріалах справи немає. Вказані обставини, на думку захисника, свідчать про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не усвідомлював, що він є особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а тому його дії не містять суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні захисник Недокус В.І. висловив доводи, які є аналогічними поданому ним до суду клопотанні про закриття провадження та просив закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Заслухавши доводи захисника та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно з ч. 3 ст. 126 КУпАП, порушення вимог якої ставиться у провину ОСОБА_1 згідно складеного щодо нього протоколу, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Суб`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто коли особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, має місце лише з умови, якщо особа, будучи обізнаною про встановлення щодо неї уповноваженим органом (посадовою особою) тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, умисно здійснює керування транспортним засобом всупереч такому обмеженню.

Отже, зазначена обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №652640 від 29.04.2026, окрім вказаного протоколу, долучено: оптичний носій інформації – DVD-R диск з відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції; письмову заяву ОСОБА_2 від 29.04.2026; рапорт інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Смаль Ю. від 29.04.2026; постанову головного державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бехтхольд К.Р. у виконавчому провадженні №78242883 від 27.11.2025 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; довідку УПП в Тернопільській області ДПП від 29.04.2026.

Оцінюючі надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суддя, хоча і вважає їх належними та допустимими, але не вважає їх достатніми для доведення поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у провину згідно з протоколом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, оскільки вказаними вище документами не спростовуються доводи захисника про те, що 29.04.2026 о 08 год. 19 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_2 , не знав про прийняте 27.11.2025 державним виконавцем у виконавчому провадженні №78242883 відносно нього рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Більше того, вказані доводи захисника ОСОБА_1 – адвоката Недокуса В.І. об`єктивно підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на 00 год. 03 хв. 11 сек. якого зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 працівнику поліції про його необізнаність із наявністю рішення державного виконавця від 27.11.2025 про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Так, у матеріалах справи немає доказів на підтвердження надсилання ОСОБА_1 на виконання вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови головного державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бехтхольд К.Р. від 27.11.2025 про встановлення стосовно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, як і доказів його ознайомлення із вказаним рішенням державного виконавця.

За наведеного, позиція сторони захисту про неотримання ОСОБА_1 копії постанови державного виконавця від 27.11.2025 про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами та його необізнаність щодо її існування на момент зупинки 29.04.2026 керованого ним транспортного засобу матеріалами справи не спростована.

Таким чином, суддею встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що водій ОСОБА_1 29.04.2026 о 08 год. 19 хв. в с. Чистилів Тернопільського району Тернопільської області по вул. Галицька, 48, керував транспортним засобом «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_2 , будучи обізнаним про встановлення відносно нього постановою головного державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бехтхольд К.Р. від 27.11.2025 у виконавчому провадженні №78242883 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а відтак свідомо вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і бажаючи їх або свідомо допускаючи настання цих наслідків.

За наведеного, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Отже, обставини, викладені у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №652640 від 29.04.2026, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи у суді.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З таких підстав, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

СуддяІ. М. Царук