Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №607/7897/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2026 Справа №607/7897/26 Провадження №2-а/607/264/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Жук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Юркевич Ірина Ігорівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

встановив:

08.04.2026 шляхом поштового відправлення позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Юркевич І.І., звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить: поновити строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення №16 від 08.01.2025; постанову у справі про адміністративне правопорушення №16 від 08.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, визнати протиправною та скасувати; закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП.

10.04.2026 вказана позовна заява зареєстрована через канцелярію суду.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що: позивач об`єктивно був позбавлений можливості своєчасно реалізувати своє право на судовий захист. Під час і після винесення оскаржуваного рішення від 08.01.2025 позивач перебував у стані, обумовленому тривалими порушеннями стану здоров`я, які істотно впливали на його здатність належним чином усвідомлювати зміст своїх прав та обов`язків, орієнтуватися у правових наслідках прийнятих щодо нього рішень, а також самостійно та своєчасно вживати заходів щодо їх оскарження. ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується наявним у нього пенсійним посвідченням, а також на даний час має встановлену ІІ групу інвалідності, що свідчить про стійкі порушення стану здоров`я та обмеження життєдіяльності. Крім того, у 2025 році позивач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої отримав надзвичайно тяжку черепно-мозкову травму, що підтверджується відповідною медичною документацією. Зокрема, у нього було діагностовано відновний період перенесеної черепно-мозкової травми від 02.03.2025, забій та стиснення головного мозку з формуванням гострої епідуральної та субдуральної гематом зліва, перелом склепіння та основи черепа зліва, у зв`язку з чим позивач був вимушений пройти невідкладне оперативне лікування, а саме краніотомію зліва з видаленням гострої епідуральної та субдуральної гематоми (02.03.2025). У подальшому, 01.04.2025, було проведено повторне оперативне втручання – хірургічну обробку рани з видаленням кісткового фрагменту. Після перенесених оперативних втручань та складної травми у позивача тривалий час зберігаються значні неврологічні наслідки, що об`єктивно впливає на здатність до повноцінного сприйняття інформації, концентрації уваги, прийняття рішень та усвідомлення правових наслідків власних дій.

Таким чином, з огляду на наявність у позивача інвалідності з дитинства, тяжких наслідків перенесеної черепно-мозкової травми, складного та тривалого лікування, а також наявних неврологічних та когнітивних порушень, стан його здоров`я об`єктивно впливав на здатність повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, орієнтуватися у правових процедурах та належним чином реагувати на дії посадових осіб під час складання оскаржуваної постанови.

Істотне значення має також те, що позивач проживає самостійно, без батьків та інших близьких родичів, які могли б своєчасно відстежити його правове становище. Єдиними особами, що здійснювали за ним нагляд та піклування, були сусіди, які з огляду на відсутність юридичної обізнаності об`єктивно не могли одразу оцінити правове значення наявних у позивача документів. Лише після того, як сусіди випадково виявили постанову та усвідомили її можливі наслідки для позивача, вони невідкладно вжили заходів для організації отримання ним правової допомоги. Таким чином, звернення до суду відбулося в найкоротші можливі строки з моменту, коли будь-яка особа з оточення позивача взагалі дізналася про існування оскаржуваного рішення.

Крім того, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , має наявну відстрочку.

Водночас відомості про належне вручення йому повістки щодо необхідності прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 08.12.2024 відсутні, а сам ОСОБА_3 про існування такої повістки не був поінформований та фактично її не отримував. Будь-яких повідомлень поштовим зв`язком, через уповноважених осіб чи іншим передбаченим законодавством способом він не одержував, у зв`язку з чим об`єктивно не знав про необхідність прибуття у вказану дату.

Крім того, відповідно до наявної медичної документації, ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи, що свідчить про наявність у нього стійких порушень стану здоров`я, які істотно впливають на його здатність повною мірою орієнтуватися у складних життєвих обставинах, своєчасно реагувати на офіційні повідомлення та належним чином усвідомлювати правові наслідки тих чи інших дій або бездіяльності.

ОСОБА_1 , виявивши у мобільному застосунку Резерв+ інформацію про наявність відмітки щодо можливого порушення правил військового обліку, самостійно та добровільно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою з`ясування обставин та врегулювання зазначеного питання. Надалі, після складання протоколу, розгляд справи було призначено на 08.01.2025, який не відбувся, а ОСОБА_1 одразу видали готову постанову.

Сторона позивача вважає, що постанова №16 від 08.01.2025 є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню з огляду на відсутність належного розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушення права особи на надання пояснень та права на захист.

14.04.2026 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.04.2026 розгляд справи відповідно до ст. 205 КАС України було відкладено на 20.05.2026 о 09:30, у зв`язку з тим, що сторона позивача та відповідач у судове засідання не з`явилися без повідомлення причин неявки, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце цього засідання.

01.05.2026 шляхом поштового відправлення представником відповідача – т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 подано відзив, відповідно до якого: як вбачається із змісту Протоколу №8 від 08.01.2025, 08 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 15:00 прибув ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що у додатку Резерв+ при його оновленні помічено повідомлення про порушення правил військового обліку. Під час звірення військово-облікових даних встановлено, що позивачу надіслана засобами Укрпошти повістка №1394962 для уточнення даних, згенерована в системі АІТС «ОБЕРІГ» з датою явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , на 08.12.2024 о 14:00. 08.12.2024 позивач до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув по повістці №1394962 та поважних причин про неприбуття в строк та місце по повістці не надав. Зважаючи на це, 18.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 передано звернення №Е889537 до відділення поліції та його дані внесено у базу розшуку Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачу було повідомлено про дату, місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, проте позивач відмовився від підпису у протоколі. В подальшому, 08.01.2025 позивач на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився. 08.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та винесено оскаржувану постанову, яку надіслано позивачу поштовим зв`язком.

Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що відповідачем дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова містить необхідні реквізити, у тому числі виклад обставин правопорушення, установлених під час розгляду справи, посилання на правові норми, порушення яких стало підставою для притягнення позивача до відповідальності, постанова винесена за наявності підстав та у відповідності до закону, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому підстави для її скасування відсутні.

Крім того, зазначає, що ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.04.2026 про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 23.04.2026, що свідчить про дотримання процесуальних строків для подання відзиву.

На підставі наведеного, представник відповідача просить: прийняти відзив на позовну заяву та врахувати його при прийнятті судового рішення; в задоволенні позову відмовити; розгляд адміністративної справи проводити без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 20.05.2026 позивач ОСОБА_1 та його представник Юркевич І.І. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 20.05.2026 не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву просив проводити судовий розгляд без його участі.

Суд, заслухавши доводи сторони позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, доходить такого висновку:

- щодо поновлення строку звернення до суду, слід зазначити таке.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішуючи питання про поновлення позивачу строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що обставини, викладені у позовній заяві, з якими він пов`язує причини пропуску строку звернення до суду є поважними, що також підтверджується долученими до позову доказами, у зв`язку з чим строк підлягає поновленню. Водночас будь-яких заперечень щодо поновлення строку від відповідача до суду не надходило.

- щодо позовних вимог по суті, суд вважає їх підставними та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Диспозиція зазначеної статті має бланкетний характер, оскільки не встановлює безпосередньо охоронюваних законом правил поведінки, а відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають відповідні вимоги, порушення яких утворює склад правопорушення. Відтак у кожному конкретному випадку підлягає встановленню, яке саме законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію порушено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період –період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і дотепер.

Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з п. 1 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з якою військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов`язаним повісток в особливий період регулювався Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі – Порядок) (в редакції, чинній станом на 08.01.2025).

Згідно з п. 21 Порядку, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно з п. 30-2 Порядку, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Відповідно до п. 30-3 Порядку, у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом установлено, що стосовно ОСОБА_1 офіцером відділу військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_5 складено протокол №8 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАп, від 08.01.2025 (далі – Протокол), згідно з яким: 8 січня 2025 року громадянин ОСОБА_1 приблизно о 15:00 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку із тим, що у додатку Резерв+ при його оновленні було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також його було повідомлено про те, що він перебуває в розшуку згідно бази даних розшуку Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння ним правопорушення за ст. 210 КУпАП через те, що у вказані терміни не прибув по повістці №1394962, з датою явки на 08.12.2024 о 14:00, згенерованій в системі АІТС «Оберіг» і поважної причини в ТЦК та СП, де перебуває на обліку, вчасно не повідомив. Зважаючи на це, звернення щодо нього було передано до відповідного відділення поліції та його дані внесено у базу розшуку Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області.

Абзацом 2 частини 1 статті 23 України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Відповідно до пункту 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку, мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку із вищевказаним ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення щодо переведення всіх інституцій України функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив порушення вимог п. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункт 2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами). Своїми діями громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до цього Протоколу, громадянин ОСОБА_1 від підписів у протоколі відмовився у присутності двох свідків.

Постановою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, від 08.01.2025 №16, яка винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , на громадянина ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 17 000,00 грн.

Обставини, установлені під час розгляду справи та викладені у постанові, є аналогічними обставинам, зазначеним у Протоколі.

Доводи представника позивача про те, що фактичного розгляду справи про адміністративне правопорушення проведено не було, а позивачу одразу вручено готову постанову, відповідачем належними доказами не спростовані. Матеріали справи не містять доказів надання позивачу можливості скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, зокрема надати пояснення, заявити клопотання чи скористатися правовою допомогою під час розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається із копії витягу електронного військово-облікового документа «Резерв+», сформованої 19.03.2026, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та йому надана відстрочка до завершення мобілізації, тип: п. 2 ч. 1 ст. 23. Постанова ВЛК: придатний. Дата ВЛК: 30.09.2023. Група інвалідності: друга, причина: внаслідок загального захворювання. Зазначені адреса проживання та номер телефону ОСОБА_1 дата уточнення даних: 17.02.2026.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.12.2025, виданим ГУ ПФУ в Тернопільській області, ОСОБА_1 має інвалідність другої групи внаслідок загального захворювання.

Відповідно до витягу №160/25/2213/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06.10.2025 №160/25/2213/Р, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності 06.10.2025, причина: загальне захворювання.

Згідно з довідкою про розмір отриманих виплат від 23.01.2026, виданою Управлінням обслуговування громадян ГУ ПФУ в Тернопільській області, ОСОБА_1 як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю за період з 01.12.2025 по 31.12.2025 отримав виплату у розмірі 2361,00 грн.

На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено копію повістки №1394962, адресованої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якої йому належало з`явитися 08.12.2024 о 14:00 за адресою: АДРЕСА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення облікових даних. Також відповідачем надано опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення.

Крім того, 18.12.2024 на підставі електронного звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 №Е889537 ОСОБА_1 було подано в розшук у зв`язку з неприбуттям за повісткою до ТЦК та СП, про що зазначено із посиланням на ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Водночас згідно з наданими матеріалами дату скасування розшуку визначено 09.01.2025 із зазначенням підстави: особу доставлено та складено адміністративний протокол (постанову) за ст. 210-1 КУпАП.

Водночас відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт вручення позивачу повістки №1394962 або факт його належного оповіщення у спосіб, передбачений пунктом 41 Порядку. Надані відповідачем копія повістки та опис вкладення до поштового відправлення лише підтверджують факт формування та направлення кореспонденції, однак не підтверджують її вручення позивачу, його відмову від отримання чи повернення поштового відправлення з відповідними відмітками оператора поштового зв`язку.

Матеріали справи не містять ані повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, ані інформації оператора поштового зв`язку щодо отримання позивачем повістки, ані доказів проставлення відмітки про відмову у її отриманні чи відсутність особи за адресою проживання. Також відповідачем не надано суду відеозаписів вручення повістки, акта відмови від її отримання або будь-яких інших доказів, прямо передбачених пунктом 41 Порядку як належне підтвердження оповіщення.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт повідомлення позивача про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 08.12.2024. Відтак відсутні належні докази того, що позивач був обізнаний про виклик та умисно не виконав покладений на нього обов`язок щодо явки за повісткою.

Суд також враховує, що позивач самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 після виявлення відповідної інформації у застосунку «Резерв+», що свідчить про відсутність наміру ухилятися від виконання обов`язків військового обліку та бажання з`ясувати обставини виникнення відмітки про порушення.

Отже, умисел на вчинення адміністративного правопорушення стороною відповідача не доведений «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За змістом постанови від 08.07.2020 у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що з урахуванням положень вказаної вище норми, рішення суб`єкта владних повноважень не потребує окремого визнання його протиправним, оскільки така протиправність підтверджується шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи встановлені судом обставини, з огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, від 08.01.2025 №16 слід скасувати, а провадження у справі – закрити.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору, у зв`язку із задоволенням позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути в користь держави 665,60 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 121, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, від 08.01.2025 №16.

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Юркевич Ірина Ігорівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, – задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, від 08.01.2025 №16, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, – скасувати, а провадження у справі – закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань в дохід держави 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддяН. П. Воробель