Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №595/379/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/379/26

Провадження № 3/595/93/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Содомора Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

з участю захисника Ковалівського Б.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2026 року о 01 год 47 хв в м. Бучач, вул. Генерала Шухевича, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 211540, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена мова. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, результат позитивний 1,21 проміле, що підтверджується тестом номер 9912 від 22.03.2026. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі останній відмовився, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України.

Захисник Ковалівський Б.В. у судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення заперечив. Просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях. Клопотання мотивує тим, що 22 березня 2026 року інспектором відділення поліції №2 м. Бучач Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Гузаном А.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621040, відповідно до якого ОСОБА_1 інкримінується те, що 22.03.2026 року о 01 год. 47 хв. у м. Бучач по вул. Генерала Шухевича, 1 він нібито керував транспортним засобом ВАЗ 211540, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. З вказаним протоколом сторона захисту не погоджується, вважає його необгрунтованим, складеним без належного підтвердження фактичних обставин справи та з істотним порушенням порядку фіксації адміністративного правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що працівники поліції безпосередньо бачили рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , що на відеозаписі зафіксовано момент руху транспортного засобу, момент його зупинки, перебування ОСОБА_1 за кермом під час руху та інші об`єктивні дані, які б беззаперечно підтверджували факт керування. З матеріалів справи не вбачається, яке саме порушення Правил дорожнього руху стало підставою для зупинки транспортного засобу. Також у ОСОБА_1 не було жодних ознак алкогольного сп`яніння, які могли б бути достатньою підставою для проведення огляду. У протоколі зазначено загальні фрази про «різкий запах алкоголю з порожнини рота» та «порушену мову», однак такі формулювання мають шаблонний характер і не підтверджені належними доказами. Зазначає, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 огляд на стан алкогольного сп`яніння не може проводитися довільно, а мають існувати об`єктивні та належним чином зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння. Окремо звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні належні дані про повірку засобу вимірювальної техніки, яким нібито проводився огляд, а саме газоаналізатора Drager 6810. Для того щоб результат огляду міг вважатися належним доказом, суд повинен мати можливість перевірити, що прилад був справним, допущеним до застосування, мав чинне свідоцтво про повірку, а його метрологічні характеристики відповідали вимогам законодавства на момент проведення огляду. У матеріалах справи немає належного документа, який би підтверджував дату останньої повірки саме того приладу, яким проводився огляд ОСОБА_1 , строк чинності такої повірки, заводський номер приладу, його відповідність документам про повірку та придатність до використання на момент тестування. Крім того, ОСОБА_1 не був згідний із результатом огляду, проведеного на місці. У такому випадку працівники поліції були зобов`язані забезпечити проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Зазначає, що на ОСОБА_1 чинився психологічний тиск з боку працівників поліції, працівники поліції наполягали на власній версії подій, складали процесуальні документи, вилучали посвідчення водія та фактично обмежували можливість особи спокійно, вільно і без тиску висловити свою позицію. Зазначає про неправильне зазначення у протоколі порушення пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Вказаний пункт передбачає заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Проте така кваліфікація можлива лише за умови належного доведення двох обов`язкових обставин: факту керування транспортним засобом та факту перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. У даній справі факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом належними доказами не підтверджений. Факт перебування у стані алкогольного сп`яніння також є недоведеним, оскільки відсутні належні документи щодо повірки Drager, відсутня належна фіксація об`єктивних ознак сп`яніння, а за наявності незгоди з результатом огляду не забезпечено належного медичного огляду. Якщо працівники поліції вважали, що особа не виконала їхню вимогу щодо проходження огляду в установленому порядку, вони мали чітко відображати саме такі обставини та посилатися на пункт 2.5 ПДР України, який передбачає обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Натомість у протоколі зазначено пункт 2.9 «а» ПДР України, тобто обвинувачення у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Така правова кваліфікація не відповідає фактичним обставинам справи та матеріалам, які долучені до протоколу.

Суд, заслухавши захисника, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, та відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ЕПР1 № 621040 від 22.03.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 211540, номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеного за допомогою технічного приладу Драгер 6810, результат огляду – 1,21% проміле, водій з результатом погодився, про що свідчить його підпис; роздруківкою з технічного приладу Drager Alkotest 6810, результат огляду – 1,21 % проміле; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «Бучацька міська лікарня», згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився їхати у медичний заклад; рапортом уповноваженої службової особи ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Свистун І.В. від 22.03.2026.

Згідно ч.2, ч.3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Як вбачається із матеріалів справи до них долучено відеозапис.

Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 22 березня 2026 року о 01 год. 47 хв. працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «ВАЗ 211540», номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , за порушення комендантської години.

З даного відеозапису також убачається, що ОСОБА_1 в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах з порожнини рота та порушена мова, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. ОСОБА_1 визнав що вживав алкоголь, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, результат позитивний 1,21 проміле. Пройшовши огляд на місці, з результатом ОСОБА_1 погодився та у медичний заклад на огляд їхати відмовився.

Щодо тверджень захисника про те, що із матеріалів справи не вбачається, що водій ОСОБА_1 , допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, суд зазначає наступне.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан, який триває досі.

З цього часу на території Тернопільської області діє щоденно комендантська година, яка станом на 22.03.2026 встановлена з 00:00 до 05:00 год. та у зв`язку із цим заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень у цей час.

Відповідно до положень п.7 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» і п.16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ №573 від 08.07.2020р., працівники Національної поліції уповноважені на території де запроваджено комендантську годину тимчасово обмежувати рух транспортних засобів, перевіряти документи водія та оглядати його транспортний засіб і багаж.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 рухався 22 березня 2026 року о 01 год. 47 хв., тобто у комендантську годину.

Таким чином, твердження захисника про те, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції без законних підстав спростовується вищевикладеним.

Доводи захисника наведені в клопотанні про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не знайшли свого підтвердження та спростовується долученим до матеріалів справи відеозаписом, на якому зафіксовано рух транспортного засобу ВАЗ 211540, та після зупинки транспортного засобу за кермом знаходився ОСОБА_1 , інших осіб в автомобілі не зафіксовано. Крім того, вони спростовуються твердженнями самої особи на відеозаписі.

Протокол складено відповідно до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього

руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України № 1395 07.11.2015 року.

Згідно п.2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

П. 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, результат позитивний 1,21 проміле, з результатом погодився, а отже перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджує порушення п.2.9. а ПДР України.

Так, твердження захисника щодо неправильності інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не знайшли свого підтвердження.

Згідно долученої до протоколу роздруківки, вбачається, що тест проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 №ARBL-0858, останнє калібрування якого здійснювалось 30.12.2025 року.

Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

П.2.3 цієї Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема сертифікат якості та свідоцтво про повірку робочого засобу і вимірювальної техніки.

Згідно п.2.5. Інструкції перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 встановлено міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається», який становить 1 рік.

Таким чином не заслуговують на увагу доводи захисника, що до матеріалів справи не додано свідоцтва про повірку приладу Drager Alcotest 6810, яким проводився огляд поліцейським на місці, оскільки як вбачається із відеозапису ОСОБА_1 не заявляв вимоги про надання йому сертифікату відповідності технічного пристрою «Alcotest Drager 6810» №ARBL-0858, як це передбачено відповідною Інструкцією.

Окрім цього, вказаний газоаналізатор відповідає його технічним характеристикам та відповідно до чеку про результат тестування на алкоголь (останнє калібрування було проведено 30.12.2025 року і відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 встановлено міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається», становить 1 рік) підтверджує його відповідність встановленим вимогам стандартизації, метрології та сертифікації, і відповідно можливість його використання для проведення огляду з метою виявлення перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, наведені захисником доводи про невідповідність приладу, який працівниками поліції було застосовано при огляді ОСОБА_1 на стан сп`яніння, суд оцінює критично, оскільки вони жодним доказом не підтверджені. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений права пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я, що працівниками поліції було запропоновано.

Суд констатує, що інші доводи ОСОБА_1 з приводу обставин вчинення адміністративного правопорушення є загальними, та не спростовують висновків суду, щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, як і сам протокол є належними та допустимими доказами винуватості особи, а позицію ОСОБА_1 щодо не визнання вини суд розцінює, як позицію самозахисту, яка не була підтверджена в ході судового розгляду.

При цьому суд керується висновком ЄСПЛ, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.

Відповідно до довідки № 35959-2026 від 24.03.2026, виданої відділенням поліції №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

Згідно із ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд, керуючись ст.33 КУпАП, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, яке являється грубим порушенням ПДР, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням прав керування транспортними засобами.

У відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.252, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням прав керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Р. О. Содомора