Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №486/329/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/329/26

Провадження № 2/486/882/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південоукраїнський міський суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Далматової Г.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «БІЗПОЗИКА», представник позивача Лебідь К.В., відповідач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2026 року до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА») яке діяло через представника Лебідь К.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 26 січня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 523173-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 21000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі – Правила, а разом – Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,01 процентів за кожен день користування Кредитом.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 21000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 - 4902-2699.

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором №523173-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти на загальну суму 4500 грн, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Станом на 07 січня 2026 року утворилась заборгованість за Договором №523173-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 31456,20 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту – 16500 грн; суми прострочених платежів по процентах – 46,20 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУкраїни - 10500 грн; суми прострочених платежів за комісією – 4410 грн.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року витребувано докази у справі.

Відповідачу було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26 січня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 523173-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5341 /а.с. 18-27/.

Згідно з пунктами 2.1., 2.4., 2.5., 2.7., 2.11., 2.8., 2.9., 2.10.Кредитного договору сторони визначили, що розмір наданого кредиту 21000 грн, фіксована процента ставка за кредитом 0,01% в день, комісія за надання кредиту становить 4410 грн. Строк дії договору до 16 лютого 2025 року. Денна процентна ставка за Кредитом 0,96%. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 25456,20 грн. Загальні витрати за Кредитом: 4456,20 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: Дві тисячі сімсот тридцять п`ять цілих тридцять одна сота процентів.

До позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту /а.с. 15-17/, Пропозицію (оферта) укласти Договір № 523173-КС-001 про надання кредиту /а.с. 26-35/, Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту /а.с. 36-44/, візуальну форму послідовності дій клієнта /а.с. 45/, анкету-клієнта /а.с. 46/ та правила надання споживчих кредитів /а.с. 48-59/.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 21000 грн підтверджено листом ТОВ «ПрофітГід» /а.с. 47/.

Також, відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк», на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), та згідно наданої виписки, 21 січня 2025 року зараховано кошти в сумі 21000 грн /а.с. 92, 93-94/.

Згідно розрахунку заборгованості за договором /а.с. 12-14/ станом на 01 лютого 2026 року, а фактично на 07 квітня 2025 року, відповідачу нарахована заборгованість за кредитним договором в розмірі 35956,20 грн, з яких 21000 грн – залишок заборгованості за тілом кредиту, 46,20 грн – залишок заборгованості за процентами, 4410 грн – залишок заборгованості за комісією, 10500 грн – нарахування за ст. 625 ЦПК України.

В зв`язку з внесенням відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості 26 липня 2025 року на суму 1000 грн, 04 серпня 2025 року на суму 1000 грн, 27 серпня 2025 року на суму 500 грн, 08 вересня 2025 року на суму 2000 грн, розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 08 вересня 2025 року становить - 31456,20 грн, що складається з Суми прострочених платежів по тілу кредиту – 16500 грн; суми прострочених платежів по процентах – 46,20 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 10500 грн; суми прострочених платежів за комісією – 4410 грн. Розмір процентів нараховано в межах строку дії договору, тобто до 16 лютого 2025 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Фінансова установа ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Як вже було зазначено вище, відповідно до наданого фінансовою установою розрахунку заборгованості за договором /а.с. 12-14/, станом на 03 лютого 2026 року, а фактично на 07 квітня 2025 року, відповідачу нарахована заборгованість за кредитним договором в розмірі 35956,20 грн, з яких 21000 грн– залишок заборгованості за тілом кредиту, 46,20 грн– залишок заборгованості за процентами, 4410 грн – залишок заборгованості за комісією, 10500 грн – нарахування за ст. 625 ЦПК України. В зв`язку з внесенням відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості 26 липня 2025 року на суму 1000 грн, 04 серпня 2025 року на суму 1000 грн, 27 серпня 2025 року на суму 500 грн, 08 вересня 2025 року на суму 2000 грн, розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 08 вересня 2025 року становить - 31456,20 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту – 16500 грн; суми прострочених платежів по процентах – 46,20 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 10500 грн; суми прострочених платежів за комісією – 4410 грн. Розмір процентів нараховано в межах строку дії договору, тобто до 16 лютого 2025 року.

Доказів виконання відповідачем зобов`язань за Договором матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано, отже суд вважає доведеним розмір заборгованості за тілом кредиту – 16500 грн та процентами 46,20 грн.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення комісії, суд приходить до наступного.

Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит – це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Такі витрати товариством визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де нею взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за видачу кредиту в розмірі 4410 /а.с. 18зв./.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Умовами Договору нарахування та сплата комісії за видачу кредиту визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання договору з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно стягнення з відповідача заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України за договором, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки нарахування позивачем заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України за договором в сумі 10500 грн здійснено з 17 лютого 2025 року, таке нарахування не відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну заяву обґрунтованою і такою, що підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором, яка складається суми прострочених платежів по тілу кредиту – 16500 грн; суми прострочених платежів по процентах – 46,20 грн; суми прострочених платежів за комісією – 4410 грн, а всього 20956,20 грн.

Заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 10500 грн стягненню з відповідача не підлягає.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1773,69 грн (66,62%) /а.с. 11/.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 523173-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 26 січня 2025 року у розмірі 20956 (двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 20 копійок, з яких 16500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень сума прострочених платежів по тілу кредиту; 46 (сорок шість) гривень 20 копійок - сума прострочених платежів по процентах; 4410 (чотири тисячі чотириста десять) гривень - сума прострочених платежів за комісією.

Відмовити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 10500 (десять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 1773 (одна тисяча сімсот сімдесят три) гривні 69 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», адреса: б-р Лесі Українки, 26, офіс 411, місто Київ, 01133, ЄДРПОУ 41084239.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Г.А. Далматова