Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №473/2014/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2014/26

Номер провадження1-кп/473/268/2026

ВИРОК

іменем України

"26" травня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську матеріали кримінального провадження №12026153190000052 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстpований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , 06.04.2026 приблизно о 10:00 годині, перебуваючи у приміщенні продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Сухомлинського,1/6, в ході сварки, що виникла на ґрунті неприязнених відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в положенні стоячи один навпроти одного, та, тримаючи в правій руці перцевий балончик, умисно розпилив його вміст в обличчя ОСОБА_4 , в результаті чого заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку очей та повік, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, визнав частково та пояснив, що він та його мати робили у потерпілої ремонт, але ОСОБА_4 їм не заплатила за роботу і не віддала їх інструменти. Неодноразово потерпіла телефонувала їм та погрожувала. На початку квітня приблизно о 10:00 год. вони заїхали до магазину потерпілої «Живе пиво» і попросили віддати їх інструмент. Між потерпілою та матір`ю ОСОБА_5 виникла сварка. ОСОБА_4 почала кидатись до його матері і вдарила її. Спочатку ОСОБА_5 намагався розборонити жінок, а потім коли потерпіла почала йти в їх бік, захищаючи свою мати, розпилив в обличчя потерпілої перцовий балончик.

Винність обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні, доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що обвинувачений та його мати клеїли в неї вдома шпалери, але ОСОБА_4 залишилась незадоволеною їх роботою. 06.04.2026 вони прийшли до магазину потерпілої «Живе пиво» і між ними виник конфлікт. Мати ОСОБА_5 кинула в потерпілу калькулятор та почала розкидати товар. Потерпіла спочатку попереджала їх, що викличе поліцію, а потім вирішила виштовхати їх з магазину. Коли ОСОБА_4 почала йти в їх бік, обвинувачений розпилив їй в обличчя перцовий балончик і вони поїхали.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що вона є матір`ю обвинуваченого. Вона та син робили у потерпілої в квартирі ремонт. Коли вони вже майже закінчили, 05.04.2026 від чоловіка потерпілої їм надійшло повідомлення, що вони не задоволенні роботою і розраховуватись за роботу не будуть. ОСОБА_6 разом з сином поїхали до квартири, де вони робили ремонт, але замки на дверях вже були змінені, а в квартирі залишався їх інструмент для роботи. Тоді 06.04.2026 вранці вони поїхали до магазину потерпілої. ОСОБА_6 з сином зайшли до магазину і почали просити потерпілу повернути інструмент та розрахуватись за роботу, але ОСОБА_4 відмовилась. Між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_6 скинула в бік потерпілої калькулятор, а ОСОБА_4 вдарила її телефоном. Потерпіла почала казати, що вона викличе поліцію і йти в їх напрямку. Тоді обвинувачений сказав, щоб ОСОБА_4 зупинилась, але вона продовжила йти і ОСОБА_5 розпилив в бік потерпілої газовий балончик.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона працює продавцем в магазині «Живе пиво». В квітні 2026 до магазину прийшли обвинувачений з матір`ю влаштували сварку, почали розкидати товар, напали на потерпілу. ОСОБА_4 просила свідка викликати поліцію. Під час сварки обвинувачений розпилив в бік потерпілої газовий балончик.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.04.2026, ОСОБА_4 просить притягнути до кримінальної відповідальності чоловіка на ім`я ОСОБА_8 , який 06.04.2026 приблизно о 10:00 год., знаходячись в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , розпилив перцовий балончик їй в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_4 отримала хімічний опік повік та очей, а.с.27.

Згідно протоколу огляду місця подій від 09.04.2026 з таблицею зображень, оглянуте та зафіксоване місце подій – приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований в м. Вознесенську по вул. Сухомлинського,1/6, а.с.35-39.

Факт наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 , ступінь тяжкості та механізм утворення, підтверджується довідкою лікаря окуліста КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради від 06.04.2026 та висновком експерта №80 від 10.04.2026 року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження у вигляді хімічного опіку повік та очей, який виник від подразнюючої дій перцевого газу. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а.с.31-32, 34.

Згідно протоколу огляду предметів від 07.04.2026, оглянуті 2 відеозаписи, які знаходяться на DVD – R диску з камери відеоспостереження, розташованої в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за 06.04.2026. При відкритті файлу з назвою «WhatsApp Video2026-04-06 at 16.25.04» міститься кольорову відео тривалістю 05 хв.00сек. дата та час фіксації 06.04.2026 о 09:49:23 год. На відеозапису видно приміщення магазину, Особа №1 ( ОСОБА_4 ) сидить за прилавком на стільці. О 09:49:29 годин видно, як до прилавку підходить особа №2 ( ОСОБА_6 ) та особа №3 ( ОСОБА_5 ) Між особами №1 та №2 виник діалог, при цьому вони активно жестикулюють. О 09:50:15 особа №2 бере з прилавку калькулятор та кидає його в бік особи №1. Особа №1 встала зі стільця та нанесла один удар рукою в бік особи №2. Далі між особами №1 та №2 відбувається словесний конфлікт, в ході якого особа №1 та особа №2 замахуються в бік одна одної руками, а особа №2 постійно хапає за руки особу №1, при цьому розкидаючи по магазину товар. О 09:50:45 особа №2 підняла з полу пластикову пляшку з водою та кинула її в бік вхідних дверей магазину Особа №1 вийшла з-за прилавку та зникла з зони видимості камери відеоспостереження. О 09:52:47 особа №2 та особа №3 вийшли з приміщення магазину. При відкритті файлу з відеозаписом «WhatsApp Video2026-04-06 at 15.01.37» виявлено кольорове відео тривалістю 05хв.00 сек. З датою та часом фіксації – 06.04.2026, 09:49:23 год. О 09:49:26 видно, як особа №2 ( ОСОБА_6 ) та особа №3 ( ОСОБА_5 ) зайшли до приміщення магазину, підійшли до прилавку та почали спілкуватись з особою №1 на підвищених тонах. О 09:50:26 між особою №1 та особою №2 почалась сутичка та до них, зі сторони залу, підійшла особа №4 ( ОСОБА_7 ), намагаючись відтягнути особу №2 та особу №3 від прилавку. Далі о 09:50:45 особа №1 вийшла з-за прилавку та пішла в бік особі №2 та особи №3. О 09:50:49 особа №3, стоячи навпроти особи №1 та тримаючи в правій руці перцевий балончик на відстані приблизно 0,5 м. розпилив балончик в бік обличчя особи №1, натиснувши на нього 2 рази. В результаті чого особа №1 закрила очі руками, а особа №2 підійшла до останньою та продовжила шарпати її за руки та одяг. Після чого, особа №1 пішла в бік прилавку та зникла з поля видимості камери відеоспостереження, а.с.41-47, 75.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.04.2026, ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_5 , який 06.04.2026 приблизно о 10:00 год. в м. Вознесенську по вул. Сухомлинського1/6, розпилив перцевий балончик в обличчя ОСОБА_4 , а.с.48-50.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 24.04.2026 з таблицею зображень, за участю підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_5 відтворив обставини при яких він розпилив в бік обличчя ОСОБА_4 перцевий балончик, а.с.51-56.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Доводи ОСОБА_5 про те, що він діяв в стані необхідної оборони захищаючи свою мати, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Так, згідно з ч. 1 ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів чи інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає, у межах необхідної і достатньої для негайного відвернення чи припинення такого посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

До критеріїв правомірності необхідної оборони належать: наявність реального суспільно небезпечного посягання, його дійсність та характер, а також відповідність заподіяної шкоди ступеню небезпечності посягання і обставинам його вчинення. Межі необхідної оборони не можуть вважатися дотриманими, якщо шкода, завдана особі, що посягає, перевищує ту, яка була необхідною для негайного припинення посягання.

Таким чином, вирішуючи питання щодо кваліфікації дій особи, яка посилається на стан необхідної оборони, суд зобов`язаний оцінити конкретні обставини події, зіставити наявність або відсутність акту суспільно небезпечного посягання та акту захисту, їх співвідношення, відповідність захисних дій характеру небезпеки. У разі, коли визначальним мотивом поведінки особи було не відвернення нападу, а умисне спричинення шкоди потерпілому чи інша форма розправи, такі дії не становлять необхідної оборони та підлягають оцінці на загальних підставах, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного суду від 01.12.2025 у справі № 185/2947/24 (провадження № 51- 4489 ск 25), 14.03.2024 у справі 158/2468/22 (провадження № 51-4709км23), 08 10.2024 року у справі № 686/16816/22(провадження № 51-3012км24).

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_4 , з одного боку, та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з іншого, виник конфлікт, через відмову потерпілої сплатити обвинуваченому та його матері гроші за виконані ними ремонтні роботи. Обвинувачений та його мати прибули до магазину, де здійснює свою підприємницьку діяльність потерпіла і саме вони розпочали сварку, що підтверджується поясненнями потерпілої, свідка ОСОБА_7 , протоколом огляду предметі від 07.04.2026, згідно якого оглянуті 2 відеозаписи, які знаходяться на DVD – R диску з камери відеоспостереження, розташованої в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: м,Вознесенськ, вул. Сухомлинського,1/6, за 06.04.2026 та відеозаписами, які були переглянуті в судовому засіданні. Даними відеозаписів підтверджено, що ОСОБА_6 перша скинула калькулятор у бік потерпілої, розкидала товар в магазині, а потерпіла, коли почала йти в бік ОСОБА_6 ніяких погроз в їх бік не висловлювала, лише зазначила, що вона зараз викличе поліцію, і ніяких дій, як могли б бути розцінені, як реальне посягання на життя чи здоров`я ОСОБА_6 та обвинуваченого чи створювали б підстави для необхідної оборони або перевищення її меж, не чинила. Отже було відсутнє саме суспільно небезпечне посягання з боку потерпілої.

Аналізуючи викладене, досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення доведене в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразилися в умисному легкому тілесному ушкодженні, належить кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно зі ст.66 КК України, не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Обираючи міру покарання, обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, а саме те, що це є кримінальним проступком, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання, те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, посередньо характеризується, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, та вважає можливим призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає, що, дане покарання ґрунтується на положеннях ст. ст. 50, 65 КК України, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, є достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд усіма учасниками процесу протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Суддя: