Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №461/2848/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2848/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.,

секретаря судового засідання Божик М.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Севери Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Ситника Олександр Леонідовича, Департаменту патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

Позивач звернувся до Галицького районного суду м. Львова з вищезазначеним позовом. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 06.04.2026 близько 13 год. 06 хв. 50 с., їхав на автомобілі AUDI A6 НОМЕР_1 , у селищі Війтівці, дорога АД М30 Стрий – Ізварине 215 км. і його було зупинено інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Ситником Олександром Леонідовичем.

Внаслідок чого інспектором 06.04.2026 року о 13 год. 15 хв. 55 сек. було розглянуто справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі та винесено постанову серія ЕНА № 6977968 від 06.04.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В даній постанові вказано, що позивач керуючи транспортним засобом в межах населеного пункту селища Війтівці на А/д М-30 Стрий – Ізварине 215 км., позначеного дорожнім знаком 5.49 «початок населеного пункту» рухався зі швидкістю 94 км/год, при дозволеній швидкості руху 50 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 44 км/год. Внаслідок чого було порушено п.12.4 ПДР – «Порушення швидкісного режиму в населених пунктах», ч. 1 ст. 122 і накладено штраф у розмірі 340 грн.

Позивач вважає, що дана постанова є протиправною, безпідставною, не відповідає нормам чинного законодавства, докази та пояснення, якими поліцейський керувався при винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, не були належними та допустимими, тому така постанова підлягає скасуванню з наступних підстав:

- під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що вказав інспектору у відповідному усному клопотанні, однак, йому було відмовлено у можливості скористатися своїм правом на отримання правової допомоги. Позивач вважає, що такими своїми незаконними діями, інспектор порушив права позивача, тобто особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому вважає, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що на його думку є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення;

- інспектором при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення не було з`ясовано відомостей про особу стосовно якої розглядається справа (ні прізвище, ім`я, по батькові, ні дата народження, ні місце проживання чи перебування). Зокрема інспектором не було встановлено особу, яка була за кермом даного авто, інспектором не було витребувано для пред`явлення документи, які посвідчують особу (ні паспортні дані, ні посвідчення водія), тому позивач вважає, що відповідачем було грубо порушено процедуру та умови винесення оскаржуваної постанови при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ..

Окрім цього позивач зазначив, що інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Ситником Олександром Леонідовичем 06.04.2026 для вимірювання швидкості руху авто на якому їхав позивач було використано прилад Trucam ТС 008445 в ручному режимі., тому позивач вважає, що постанова серія ЕНА № 6977968 від 06.04.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, що також порушує процедуру вимірювання.

Позивач наголосив, що вимірювання швидкості руху авто на якому їхав здійснювалося інспектором поліції під час опадів у вигляді дощу. В таких умовах поліція зобов`язана переводити радари в спеціальний режим «Погана погода», що обмежує дальність вимірювання до 15–61 метра. Однак у деяких випадках порушення фіксується на відстані 100–150 метрів, що суперечить інструкціям.

Зважаючи на викладене, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6977968 від 06 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити дану справу про адміністративне правопорушення, стягнути на користь судові витрати на оплату судового збору в сумі 1331,20 грн. та судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу.

Рух справи у суді.

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 17 квітня 2026 року було відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін у справі про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позиції сторін у справі.

Позивач у судовому засіданні зазначив, що після зупинки транспортного засобу інспектором одразу попросив надати для ознайомлення інструкцію з використання приладу TruCam. Натомість інспектор надав лише сертифікат та повідомив про відсутність такої інструкції. Після роз`яснення прав та обов`язків позивач просив надати час для консультації з адвокатом, однак у задоволенні такого клопотання інспектор відмовив. Після цього ОСОБА_1 самостійно здійснив телефонну консультацію з адвокатом. Окрім цього, у своїх пояснення зазначив, що на фотознімках, зроблених за допомогою приладу TruCAM, зафіксовано не його транспортний засіб. У зв`язку з цим позивач вважає, що надані відповідачем фотоматеріали не підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення та не можуть бути належним і допустимим доказом у справі.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що відмовою у наданні часу для консультації з адвокатом інспектор порушив право позивача на захист. Також вказала на відсутність належних доказів порушення позивачем ПДР та порушення інспектором процедури розгляду справи. Окрім цього, зазначила про недотримання інструкції з використання приладу TruCAM, оскільки його застосування здійснювалося з рук. Просила позов задовольнити повністю та стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу.

Відповідач інспектор 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції Ситник Олег Леонідович в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки рекомендованим повідомленням за місцем роботи останнього. Клопотань та заяв на адресу суду не надходило.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме через підсистему «Електронний суд». На адресу суду подав відзив у якому зазначив, що під час несення служби 06 квітня 2026 на автодорозі М-30 «Стрий - Ізварине», 215 км, в населеному пункті с-ще. Війтівці, інспектором патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCam (серійний номер ТС 008445) було виявлено порушення правил дорожнього руху України (ПДР) водієм транспортного засобу AUDI A6 д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 94 км/ год., при дозволеній швидкості 50 км/год. в населеному пункті, при цьому перевищуючи встановлене обмеження швидкості руху на 44 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України, після чого на підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" транспортний засіб було зупинено поліцейськими.

В подальшому оцінивши докази в справі про адміністративне правопорушення (покази приладу ТС №008445) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, відповідач постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., що передбачено санкцією цієї статті.

Сторона відповідача вважає, що доводи позивача щодо порушення його права на правову допомогу безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначили, що інспектором було роз`яснено причину зупинки, повідомлено про розгляд справи, а також надано можливість ознайомитися з матеріалами, зокрема з відеозаписом правопорушення. Водночас позивач відмовився від ознайомлення з окремими матеріалами. Під час спілкування позивач заявляв про бажання скористатися правовою допомогою, однак через об`єктивні обставини комунікації це було сприйнято інспектором не повністю коректно. В ході розгляду справи, позивачу фактично не було перешкоджено у реалізації права на юридичний захист, що підтверджується тим, що він мав можливість отримати консультацію адвоката у телефонному режимі.

Крім того, позивач реалізував своє право на оскарження постанови у судовому порядку, що забезпечило йому повноцінний доступ до захисту своїх прав.

Таким чином, твердження про позбавлення права на правову допомогу є необґрунтованими, оскільки позивач не був обмежений у можливості користуватися юридичним захистом ні під час розгляду, ні після винесення постанови. З урахуванням наведеного вважає, що постанова була винесена у повній відповідності до вимог закону та в межах повноважень, та є такою, що не підлягає скасуванню.

Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 06.04.2026р. інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції Ситником О.Л. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6977968, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн..

В постанові зазначено, що 06.04.2026р. 13 год. 15 хв. в м. Хмельницькій обл., с-ще. Війтівці, дорога АД М30 Стрий-Ізварине 215 км., керуючи транспортним засобом в межах населеного пункту рухався зі швидкістю 94 км./год. При дозволеній швидкості 50 км./год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 44 км./год., чим порушив п. 12.4 ПДР, а саме порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam ТС008445.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/34535 чинне до 02.09.2026 року, засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості від 2 км./год. до 320 км./год.. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі ± 2 км./год. В діапазоні від 2 км./год. до 200 км./год., та ± 1 км./год. в діапазоні від 201 км./год. до 320 км./год..

Згідно з сертифікатом перевірки типу, який виданий LTI 20/20 TruCAMII, такий видано за результатами дослідження технічного проекту засобу вимірювальної техніки та сертифікат підтверджує, що такий відповідає типу засобу вимірювальної техніки застосованим вимогам технічного регламенту.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка, ОСОБА_2 , повідомила суду, шо вона є власником автомобіля та 06.04.2026р. вона перебувала в той день у автомобілі під керуванням ОСОБА_1 .. Підтвердила той факт, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 просив інспектора надати інструкцію з використання TruCAM та заявляв клопотання про необхідність отримання правової допомоги, однак зазначене клопотання було відхилено інспектором поліції без будь-яких пояснень.

Та, в подальшому ОСОБА_1 закривши вікно транспортного засобу зателефонував адвокату та отримав правову допомогу. Під час цього з боку інспектора жодних перешкод у отриманні правової допомоги не вчинялось, той очікував завершення розмови, в процесі не пришвидшував розмову.

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що після зупинки транспортного засобу позивач дійсно просив надати йому можливість скористатися правовою допомогою. Водночас спочатку між позивачем та інспектором виникло непорозуміння, оскільки інспектор сприйняв таке прохання як намір відкласти розгляд справи. У ході подальшої розмови сторони дійшли порозуміння, після чого інспектор надав позивачу можливість отримати консультацію адвоката у телефонному режимі. Під час телефонної розмови будь-яких перешкод з боку працівника поліції не вчинялося.

Мотиви прийняття рішення судом.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши дані суду докази, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Отже, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою про що в усному порядку повідомив інспектора. Поліцейський відмовив відкладати розгляд справи до прибуття адвоката, зазначивши, що позивач може скористатися правовою допомогою у телефонному режимі. Останній, перебуваючи в автомобілі, скористався своїм правом, отримав відповідну правову консультацію, що було підтверджено позивачем і у судовому засіданні.

Суд не вбачає істотного порушення права позивача на захист, оскільки під час розгляду справи він фактично отримав усну правову консультацію, а для захисту своїх інтересів у суді залучив адвоката.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про Національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Згідно пункту 1.1. ПДР України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населенні пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух зі швидкістю: ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год (п. 12.6 «ґ» ПДР).

У пункті 1.10 Правил дорожнього руху визначено значення термінів, що наведені у цих правилах, а саме:

- населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.49, 5.50, 5.51, 5.52.

Відповідно до глави 5 розділу 33 ПДР України до інформаційно-вказівних знаків відноситься знак 5.49 «Початок населеного пункту», який визначає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху у населених пунктах; знак 5.50 «Кінець населеного пункту». Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.49 і 5.50 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.

Згідно з 1. 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом частин першої-третьої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з постанови, всі необхідні та передбачені законом відомості встановлені та належним чином відображені. Доводи позивача щодо неправильного зазначення адреси проживання суд не приймає до уваги, оскільки відомості про місце реєстрації, фактичного проживання були внесені на підставі даних ІПНП. Сам по собі недолік у зазначенні адреси не є підставою для скасування постанови.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, доказами є такі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Положення зазначеного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Судовим розглядом встановлено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зафіксоване відповідачем на лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 ТС008425 на автодорозі М-30 Стрий-Ізварине 215 км.

Так, на підтвердження зазначених обставин відповідачем надано фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCAM LTI 20/20 ТС008425, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 94 км./год. при максимально дозволеній швидкості 50 км./год. Вимірювання здійснено з відстані 509,8 м. Зазначено дату і час фіксації 04 квітня 2026 року о 12:57:39 год.

Також, на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, відповідачем надано відеозапис із нагрудної камери поліцейського 476088, на якому зафіксовано рух транспортного засобу AUDI A6 д.н.з. НОМЕР_1 .

Із дослідженої у судовому засіданні оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності встановлено, що остання, у відповідності до ч. 3 ст. 283 КУпАП, містить посилання на відповідний технічних засіб, а саме вказано, що вимір проводився приладом TruCAM LTI 20/20 ТС008425, а також на відео з бодікамери поліцейського 476088.

Отже, керування позивачем 04 квітня 2026 року транспортним засобом зі швидкістю 94 км./год. підтверджено належними та допустимими доказами.

Суд звертає увагу на те, що аргументи позивача базуються на тому, що вимірювання швидкості було здійснено неналежним чином (прилад вимірювання швидкості не був закріплений стаціонарно).

Відповідач же стверджують, що факт перевищення швидкості належним чином зафіксований та доведений.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20, зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12, затверджений сертифікатом № UA-TR/001 241-18, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 26 грудня 2018 року.

Всі прилади, що використовуються працівниками патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

В подальшому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 листопада 2015 № 1362 внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п. 1 виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12.

Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Так, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34535 від 07 лютого 2024, чинного до 02 вересня 2026, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCaM LTI 20/20 № ТС008425 має можливість працювати у двох режимах: автоматичному та ручному. Саме в цих режимах вказаний вимірювач проходив тестування та сертифікацію, був признаним таким, що відповідає стандартам та правильно вимірює швидкість руху транспортного засобу в обох режимах.

Можливість використання виробу лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCам LTI 20/20 виробництва Laser Technology Inc. підтверджена експертним висновком від 15 грудня 2023 року № 04/05/02-1179/ВС1, виданим Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, в якому зазначено, що в об`єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п. 5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 (у режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт). Відповідно до цього експертного висновку, його дія поширюється на перелічені у ньому зразки об`єкта експертизи, у тому числі й на виріб з серійним номером ТС008425. Термін дії вказаного експертного висновку встановлено протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування.

Отже, прилад TruCam LTI 20/20 № ТС008425 пройшов повірку у встановленому законом порядку, за результатами якої було визнано його відповідність вимогам технічного регламенту, а відтак, є дозволеним до використання на території України.

Доводи позивача стосовно невірного вимірювання працівниками поліції швидкості руху його транспортного засобу, з огляду на те, що пристрій не був закріплений стаціонарно, а тримався інспектором у руках, судом не приймаються з огляду на наступне.

Листом Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01 жовтня 2019 року 22-38/49 роз`яснено, що лазерний вимірювач TruCам LTI 20/20 конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення це експлуатація в ручному режимі за утриманням приладу в руках за безпосередньої участі оператора. Прилади TruCам можуть працювати як в ручному режимі, так і автоматичному. Алгоритм підрахунку одного результату вимірювань передбачає близько 70 окремих незалежних вимірювань швидкості. Тільки у разі, якщо проміжні результати збігаються, прилад TruCам формує остаточний результат вимірювань. В іншому випадку прилад TruCам бракує таке вимірювання (наприклад у разі тремтіння приладу, за неналежного прицілювання на цільовий транспортний засіб і т.і.). Алгоритми роботи під час вимірювань як в автоматичному режимі (закріплення чи то на тринозі чи іншим способом), так і в ручному режимі (утримання в руках) однакові. В обох режимах неналежні результати вимірювань бракуються. У разі наявності чинного свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки дозволяється використовувати прилади TruCам за призначенням як в ручному, так і в автоматичному режимі. Зазначення максимально допустимих похибок під час вимірювань зазначені у свідоцтві про повірку.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34533 від 07 лютого 2024 максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ± 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год, ± 1% в діапазоні від 201 до 320 км/год.

Відтак, при здійсненні працівниками поліції контролю режиму швидкості руху за допомогою вимірювача TruCAM LTI 20/20 експлуатаційні характеристики дозволяють проводити вимірювання шляхом утримування пристрою в руках.

Таким чином, твердження позивача, що використання лазерного вимірювача ТruCam в ручному режимі впливає на точність вимірювання швидкості руху транспортного засобу спростовується дослідженими доказами по справі.

При цьому, максимальна похибка, у тому числі і при такому способі тримання пристрою, становитиме максимум ± 2 км/год.

Враховуючи, що зафіксоване перевищення дозволеної швидкості руху позивачем становить 44 км/год., що значно перевищує визначений рівень похибки та не могло бути обумовлене нею, суд вважає безпідставними посилання позивача на некоректне вимірювання працівниками поліції швидкості руху транспортного засобу, що здійснене із застосуванням пристрою, що не був закріплений стаціонарно.

На підставі викладеного, суд зазначає, що надана відповідачем фотокартка, зроблена за допомогою приладу TruCam LTI 20/20 № ТС008425 є належним та допустимим доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, посилання позивача на те, що інспектор допустив порушення через те, що тримав лазерний вимірювач швидкості TruCAM в руках, суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 №22-38/49, лазерний вимірювач TruCAM відноситься до «ручних» вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для тримання в руках під час вимірювань.

Окрім основного («ручного режиму роботи»), лазерний вимірювач швидкості також може бути встановлений і на триногу.

Доводи позивача про те, що на фотознімках, отриманих за допомогою приладу TruCAM, зафіксовано інший транспортний засіб, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Під час судового розгляду було досліджено відеозаписи з нагрудних камер поліцейських та здійснено їх співставлення з фотоматеріалами TruCAM шляхом аналізу хронометражу. Встановлено, що о 12:57:39 відповідно до фотознімка здійснено фіксацію швидкості. О 12:57:56 на відеозаписі зафіксовано ділянку дороги, на якій у цей момент рухався один транспортний засіб. О 12:58:09 працівниками поліції було зупинено саме транспортний засіб позивача. При цьому за дослідженими відеозаписами встановлено, що у зазначений проміжок часу на вказаній ділянці дороги інші транспортні засоби аналогічного типу або візуально схожі, які могли б бути об`єктом фіксації TruCAM, відсутні.

Таким чином, доводи позивача спростовуються сукупністю досліджених у справі доказів.

Окрім цього, суд, оцінюючи показання свідка, враховує, що вони загалом узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема з відеозаписом події. Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що свідок перебуває у близьких особистих стосунках з позивачем, що може свідчити про її заінтересованість у результаті розгляду справи. З огляду на це, суд оцінює її показання у сукупності з іншими доказами, наданими у справі, та не надає їм вирішального значення.

Враховуючи викладене в сукупності з іншими доказами, суд дійшов висновку, що висновки поліцейського є обґрунтованими та підтверджуються належними доказами. При винесенні оскаржуваної постанови поліцейський діяв у межах наданих повноважень та відповідно до закону. Отже, відповідач довів правомірність і обґрунтованість постанови, а підстав для її скасування суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У адміністративному позові ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу, 2 роти, 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Ситника Олександра Леонідовича, Департаменту патрульної поліції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити повністю.

Повний текст судового рішення складений 26 травня 2026 року.

Рішення може бути повністю або частково оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя Мироненко Л.Д.