Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №707/2797/23 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 707/2797/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.;

за участі позивача ОСОБА_1 ;

за участі представника позивача ОСОБА_2 ,

за участі представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачки ОСОБА_4 , в якому просив стягнути з останньої на його користь суму боргу у 33374 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.11.2020 сторони уклали договір позики грошових коштів під проценти між фізичними особами. За умовами вказаного договору він передав відповідачці грошові кошти в сумі 33374 грн. під 35% річних на 2 роки, але до цього часу повернула лише відсотки у сумі 23410 грн., а кошти в сумі 33374 грн. – повернуті не були.

15.11.2023 суддя Черкаського районного суду постановив ухвалу, якою направив вищевказаний позов до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

29.12.2023 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

12.07.2024 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено у повному обсязі.

28.11.2024 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшла заява від представника відповідачки про перегляд даного заочного рішення суду. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачка не була належним чином повідомлена про розгляд справи та не мала можливості подати відзив, оскільки фактично отримала рішення лише 04.11.2024 року. Крім того, причини неявки та неподання відзиву зумовлені її станом здоров`я, зокрема наявністю деменції та потребі у сторонньому догляді, що підтверджується відповідними медичними документами. У зв`язку з цим просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, а також переглянути та скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17.07.2024 року у справі №707/2797/23 і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

19.12.2024 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено: поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, вказане заочне рішення у справі – скасувати, справу розглядати за правила спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачка подала заперечення проти позову, обґрунтовуючи їх відсутністю факту укладення спірного договору позики та непідписанням його особисто. Зазначає, що на момент нібито укладення договору перебувала на лікуванні та фактично не могла перебувати у місці його укладення (м. Черкаси), що підтверджується медичними документами та даними системи eHealth. Посилається на стан здоров`я, зокрема тяжкі захворювання та когнітивні порушення (судинна деменція), які впливали на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вказує на сумнівність доказів позивача, зокрема копій договору та розписки, які містять виправлення та викликають обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності. Також наполягає на необхідності дослідження оригіналів документів, проведення почеркознавчої та психіатричної експертиз для встановлення дійсних обставин справи.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просили задовольнити.

Представник Відповідачки позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.11.2020 між позивачем та відповідачкою укладено договір позики грошових коштів під проценти між фізичними особами, згідно умов якого позивач передав відповідачці грошові кошти у сумі 33 374 грн під 35% річних строком на 2 роки.

Також судом з`ясовано, що відповідно до умов договору відповідачка зобов`язувалася повернути кошти частинами в розмірі не менше 2366 грн. щомісячно до 25.11.2022, що відображено в п. 1, 1.2 , 2 та 2.1 зазначеного договору. Окрім цього, відповідно до п. 7 вказаного договору сторони передбачили, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, крім сплати процентів відповідно до п. 1.2 договору, він зобов`язаний на вимогу позикодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми.

Факт отримання грошових коштів у сумі 33406 грн. під 35 % та наявність зобов`язання по поверненню позивачу 2366 грн. щомісячно до 25.11.2022 підтверджується розпискою від 25.11.2020 написаною відповідачкою власноруч.

Згідно таблиці розрахунків грошових коштів встановлено сплату відстоків, за твердженням позивача, за договором позики із помісячною фіксацією платежів, починаючи з 25.11.2020 року. У таблиці відображено суми щомісячних платежів та наявні підписи про їх отримання, а також зазначено загальну суму сплачених коштів у розмірі 23 410 грн. Разом з тим, із змісту таблиці вбачається відсутність даних про повернення основної суми позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до правового висновку щодо застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладено Верховним Судом України у постановах від 18 вересня 2013 року (провадження № 6-63цс13), від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, від 11 листопада 2015 року (провадження № 6-1967цс15) та від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17 за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

У відповідності до статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

У частинах першій та третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив, що доводи відповідачки про відсутність факту укладення договору позики, непідписання його особисто, неможливість перебування у місці укладення договору та нездатність усвідомлювати значення своїх дій не знайшли належного підтвердження, оскільки не підтверджені жодним належним та допустимим доказом Так, здійснення відповідачкою платежів за договором свідчить про фактичне визнання нею зобов`язань; надані нею медичні документи, зокрема довідка ЛКК №632 від 18.01.2023 та висновок про наявність когнітивних порушень, підтверджують стан здоров`я лише станом на 2023 роки та не містять відомостей щодо психічного стану на момент укладення договору 25.11.2020. Окрім цього, відомості системи eHealth про перебування на лікуванні у період з 28.07.2020 по 28.08.2020 не охоплюють дату укладення договору позики, а встановлення діагнозів (судинна деменція, кардіосклероз, хронічна ревматична хвороба серця, серцева недостатність) відбулося пізніше.

Посилання відповідачки на неможливість перебування у м. Черкаси спростовуються довідкою виконавчого комітету Мошнівської сільської ради від 18.09.2023 №1335/02-09, згідно з якою вона була зареєстрована у Черкаській області та вибула до м. Ужгород лише з 03.04.2023.

Оцінюючи медичні документи відповідачки з точки зору їх датування, суд встановлює, що всі вони складені після укладення договору позики, при цьому будь-які документи, які б підтверджували стан її психічного здоров`я саме на момент підписання договору, відсутні.

Також ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29.08.2025 призначено судово-психіатричну експертизу з метою з`ясування психічного стану відповідачки на момент укладення договору позики. Однак, як повідомлено ДУ «Інститутом судової психіатрії МОЗ України» Закарпатською філією судових експертиз, через відсутність медичної документації за відповідний період надати висновок не виявилось можливим, що не спростовує встановлених судом обставин. За таких умов сукупність досліджених доказів свідчить про наявність між сторонами правовідносин за договором позики та невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як особа з інвалідністю ІІ групи (посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.12.2013), з огляду на задоволення позову у повному обсязі, з відповідачки підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі встановленому Законом.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 247, 263, 265, 273, 274 – 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 549-551, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) 33374 (тридцять три тисячі триста сімдесят чотири) гривні заборгованості за договором позики грошових коштів під процент між фізичними особами від 25.11.2020.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов