Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №724/433/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 21 травня 2026 р.

Справа: №724/433/26

Суддя: Копилова Л. В.

Справа № 724/433/26

Провадження № 2/145/779/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Копилової Л. В. ,

за участю секретаря Мигдальської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 4840293 від 19.08.2021 року в розмірі 41 676 гривень 75 копійок, з яких: 13 336 грн.- cyмa зaбopгoвaності за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 26 340,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 2000 грн. - зa6opгoвaність зa комісіями; витрати на сплату судового збору в розмірі 2662 гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 16 000 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачкою було укладено Договір № 4840293, відповідно до п. 1.2 якого їй надано кредит в сумі 20 000 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору встановлено проценти за користування кредитом в сумі 7 500 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови сплати кредиту, пролонгацїї строку користування ним, повернення, тощо. 25.07.2024 року було укладено договір № 25-07/2024, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4840293 з відповідачкою. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4840293.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 4840293 від 19.08.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості позивача становить 41 676 гривень 75 копійок, з яких: 13 336 грн.- cyмa зaбopгoвaності за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 26 340,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 2 000 грн. - зa6opгoвaність зa комісіями.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 23.04.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Копиловою Л.В. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

13.05.2026 року відповідач ОСОБА_1 надала заяву, в якій вказала, що згідно з даними кредитного реєстру (договір № 4840293), термін дії договору закінчився 17.03.2022 року. Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність становить три роки. Цей строк закінчився 17.03.2025 року. Позивач звернувся до суду у 2026 році, тобто поза межами строку позовної давності. Крім того, з 2022 року вона перебуває за межами України, жодних дій щодо визнання боргу не вчиняла, платежів на користь позивача не здійснювала, що свідчить про відсутність підстав для переривання або зупинення перебігу позовної давності. Просить застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог позивача, у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

З огляду на це, суд приходить до висновку про вирішення спору за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

19.08.2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4840293.

Відповідно до п. 1.2 Договору сума - загальний розмір кредиту становить 20 000 грн.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 7500.0 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме, шляхом переказу коштів на Картковий рахунок.

Відповідно до платіжної квитанції LIGPAY на картковий рахунок НОМЕР_1 , 19 серпня 2021 року згідно договору 4840293 було перераховано 20 000 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким ТОВ «МІЛОАН» укладено договір, ідентифікований ТОВ, зокрема: одноразовий ідентифікатор R 68675, дата відправки 19.08.2021 року, номер телефону НОМЕР_2 .

25.07.2024 року було укладено договір № 25-07/2024, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4840293. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4840293.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином-ст.599 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4840293 від 19.08.2021 року, за розрахунком позивача, згідно реєстру боржників до договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024 року становить 41 676 гривень 75 копійок, з яких: 13 336 грн.- cyмa зaбopгoвaності за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 26 340,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 2000 грн. - зa6opгoвaність зa комісіями.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не повернула вчасно заборгованість за кредитним договором 4840293 від 19.08.2021 року тим самим не виконавши взяті на себе зобов`язання за договором, суд дійшов висновку про стягнення з неї на користь позивача заборгованості в сумі 41 676, 75 гривень.

Щодо заяви відповідачки про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові - ч.4 ст.267 ЦК України.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки - ст.257 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що був прийнятий 30.03.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року в Україні запроваджено карантин, який продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1428 від 23.12.2022 року до 30.04.2023 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України).

Згідно чинної до цього редакції від 19 березня 2022 року відповідний пункт 19 передбачав продовження строків позовної давності на строк дії воєнного стану в Україні.

У даній справі ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» пред`явило позов до суду 12.02.2026 року, на даний час воєнний стан в Україні триває. Таким чином строк позовної давності позивачем не пропущено.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що заявлена позивачем сума в розмірі 16 000 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатом роботі, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу буде менша сума, ніж розмір відшкодування, вказаний представником позивача у своїй заяві в розмірі 8 000 гривень, враховуючи критерії розумності, співмірністю із складністю справи та проведеним обсягом робіт в ході судового розгляду.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" ( ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором № 4840293 від 19.08.2021 року в розмірі 41 676 ( сорок одна тисяча шістсот сімдесят шість) гривень 75 копійок, з яких: 13 336 грн.- cyмa зaбopгoвaності за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 26 340,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 2000 грн. - зa6opгoвaність зa комісіями; судовий збір в сумі 2662 ( дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 ( вісім тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 травня 2026 року.

Суддя Копилова Л. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua