Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №136/800/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Суд: Липовецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №136/800/26

Суддя: Шпортун С. В.

Справа № 136/800/26

провадження №3/136/252/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від начальника Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягуваного до адміністративної відповідальності,

за ч.1 ст.121-3, ч. 2 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду надійшли зазначені матеріали справ про адміністративні правопорушення.

Із протоколу серія ЕПР1№640547 від 14.04.2026 встановлено, що 14.04.2026 об 11:48 в смт. Турбів по вул. Миру ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки LIFAN LF200-2F CITYR державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не маючи права керування таким транспортним засобом відповідної категорії (А), чим порушив п.2.1. а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.126 КУпАП.

Згідно з протоколом серія ЕПР1 №640560 від 14.04.2026 встановлено, що 14.04.2026 об 11:48 в смт. Турбів по вул. Миру, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки LIFAN LF200-2F CITYR державний номерний знак НОМЕР_2 , без заданого номерного знаку, чим порушив п.2.9. в ПДР, та п.30.2 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Відповідно до положень ст.36 КУпАП, оскільки особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), суд вважає за необхідно об`єднати справи в одне провадження.

З урахуванням вказаних норм, суд вважає за доцільне матеріали справ стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3, ч. 2 ст. 126 КУпАП, об`єднати в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , будучи допитаним в присутності законного представника ОСОБА_2 , повідомив, що він не керував транспортним засобом, а вони перебували з друзями на парковці біля школи, де спілкувались. У цей час підїхав його знайомий ОСОБА_3 на мотоциклі Musstang МТ200-9, що помітили працівники поліції, які проїжджали повз на службовому автомобілі та зупинились і почали оформляти матеріали відносно ОСОБА_4 , оскільки він не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії (А), а у подальшому оформили стосовно нього, будь кого із викладачів чи законних представників не було запрошено, а його пояснення не було взято до уваги, транспорний засіб було доставлено за місцем його проживання.

Законний представник ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що про обставини оформлення матеріалів стосовно її сина вона дізналась лише з його слів, будь- яких пояснень у неї не було відібрано, як з`ясувалось викладачів не було запрошено, а працівниками поліції лише формально оформлено матеріали без з`ясування усіх обставин справи.

Суд, вислухавши особу, яка притягується до відповідальності та законного представника, вивчивши та дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, встановив, що на підтвердження вини ОСОБА_1 , особою, що склала матеріали надано наступні докази, які були безпосередньо досліджені судом, а саме: Протоколи про адміністративні правопорушення серія ЕПР1 №640560, ЕПР1 №640547, суть правопорушень яких викладено вище; розписка ОСОБА_5 про обов`язок доставити транспортний засіб за адресою проживання ОСОБА_1 ; відеозапис з нагрудної камери працівника поліції на якому зафіксовано, що службовий транспортний засіб працівників поліції рухається та в подальшому здійснює зупинку біля молоді, які стоять на парковці біля освітнього закладу, де стоять мотоцикли та скутери, після чого працівник поліції з`ясовує кому вони належать та чи мають особи посвідчення на керування такими транспортними засобами та встановлено, що один із них є ОСОБА_1 , він повідомив, що являється неповнолітнім та наразі проходить навчання на отримання посвідчення водія, при цьому повідомляє, що не керував транспортним засобом. Після чого працівник поліції складає матеріали стосовно іншого фігуранта та ОСОБА_1 а у особи, яка відрекомендувалась ОСОБА_6 відібрано заяву про передачу йому транспортного засобу з метою забезпечення його доставки за місцем проживання власника.

Пунктом 2.1 "а" Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозицією частини 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно довідки начальника ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.

Відповідно до п.2.9. в ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, без номерного знака.

Диспозиція ст.121-3 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Об`єктом даних адміністративних проступків є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (див. Правила дорожнього руху).

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.121-3 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.126 ч.2 КУпАП виражається зокрема у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Аналізуючи зібрані у справі докази, зокрема відеозапис з нагрудної камери на CD диску судом встановлено, що відсутні докази на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки LIFAN LF200-2F CITYR та не попали в об`єктив нагрудної камери, що транспортний засіб не мав заданого номерного знаку.

Разом з цим, суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому, стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім цього як було встановлено під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення особою, що складала матеріали було встановлено, що ОСОБА_1 являється неповнолітнім, у зв`язку із чим матеріали справ спрямовано у порядку ст.221 КУпАП на розгляд суду.

Відповідно до ст. 270 КУпАП, участь у провадженні щодо неповнолітніх осіб мають забезпечувати законні представники, а також їм повинні бути роз`яснені процесуальні права.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, протокол повинен містити повні відомості про особу, яка його склала, обставини правопорушення, осіб, присутніх при складанні, пояснення тощо.

Статтею 27 КУпАП встановлено, що інтереси неповнолітньої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Згідно з Рекомендацією N R (87) 20 Комітету міністрів державам-членам "Про соціальний вплив на злочинність неповнолітніх" при відправленні правосуддя стосовно неповнолітніх слід, зміцнювати правовий статус неповнолітніх під час розгляду справи, у тому числі під час розслідування поліцією, визнаючи, крім іншого: право використовувати захисника, який може, у разі необхідності, бути офіційно призначений і послуги якого оплачує держава; право на присутність батьків або іншого законного представника, які мають бути поінформовані з самого початку процесу.

За вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосується відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь - якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника, чи іншої особи визначеної законом, що може здійснювати представництво її інтересів.

Встановлені обставини вказують на істотне порушення права на захист неповнолітнього, що дає підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, неможна вважати допустимим доказом за таких обставин.

Відтак, за обставин встановлених судом у судовому засіданні, особою,що склала матеріали про адміністративне правопорушення не доведено об`єктивну сторону правопорушень, що інкримінуються ОСОБА_1 , при цьому докази по справі відносно неповнолітнього здобуті посадовою особою з порушенням вимог ст. ст. 251, 270 КУпАП.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Аналіз статей 9, 33, 245, 252 КУпАП вказує на те, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, відсутність належних і достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.121-2, ч.2 ст.126 КУпАП , істотні порушення норм процесуального права при документуванні правопорушень, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями ч.1 ст.121-2, ч.2 ст.126, 247, 283 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-2, ч.2 ст.126 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.В. Шпортун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua