Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №723/1431/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1431/26

Провадження № 2-а/723/2684/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області у складі:

головуючого судді Пташник А.М.

за участю секретаря судових засідань Яворської М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що 15.07.2025 року відповідачем відносно позивача було винесено постанову № 5457 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Дана постанова була винесена за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи за фактом того, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним не з`явився 01.12.2024 року о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за електронною повісткою № 1268666, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, направлена засобами поштового зв`язку. Вищевказаною постановою позивача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. Позивач не згідний із даною постановою, та вважає її незаконною, оскільки йому не було відомо про формування та надходження електронної повістки з метою його з`явлення до ТЦК та СП. Місцева пошта ніколи його не інформувала про наявність будь - якого листа/повідомлення на його ім`я від ТЦК та СП. Тобто йому не було відомо, що необхідно з`явитися 01.12.2024 року о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Просить суд визнати незаконною та скасувати постанову № 5457 від 15.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП винесену ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношені ОСОБА_1 , а провадження по справі закрити.

В матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи без його участі. Позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача в суд не з`явився, надав до суду відзив на позов, в якому вказав, що ОСОБА_1 не з`явився 01.12.2024 року о 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_4 за електронною повісткою №1268666 сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та направленої засобами поштового зв`язку відповідно Постанови КМУ №560. Вищевказані порушення призвели до порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, оскільки з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент розгляду справи. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В зв`язку з вищевикладеним, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів автоматично сформовано інформацію щодо відповідного порушення. 05.07.2025 ОСОБА_1 було доставлено працівниками поліції до Чернівецького ООЦМ де посадовою особою було складено адміністративний протокол №2218. Під час складання протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП з повідомленням часу, дати та адреси розгляду протоколу, позивач отримав примірник протоколу. На розгляд протоколу ОСОБА_1 не з`явився. В подальшому, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №5457 від 15.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Також відповідач вказав, що позивач пропустив строк для оскарження вищевказаної постанови суду.

Просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування Постанови №5457 від 15.07.2025 відмовити за безпідставністю.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання учасників справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №5457 від 15.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Дана постанова була винесена за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи за фактом того, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним не з`явився 01.12.2024 року о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за електронною повісткою № 1268666, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, направлена засобами поштового зв`язку.

05.07.2025 року ОСОБА_1 було доставлено працівниками поліції до Чернівецького ООЦМ де посадовою особою було складено адміністративний протокол №2218.

Вказана постанова прийнята у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, позивач з нею не погодився та оскаржив до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАПвизначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженимЗаконом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє і на час розгляду справи.

Згідно ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, повістка позивачу на 01.12.2024 року о 14:00 № №1268666 була надіслана за зареєстрованим місцем проживання та повернулася із відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 1ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно п.п. 21, 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженогопостановою КМ України від 16.05.2024 №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близько городича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Згідно з абз.2,3 п.34 Порядку № 560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

На ім`я позивача створена повістка № НОМЕР_1 про необхідність його явки 01.12.2024 року о 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вказана повістка направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення і повідомленням про вручення, однак повернулася без вручення адресату з позначкою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, у розумінні п.41 Порядку №560 ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки 01.12.2024 року о 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Разом з тим, приписами примітки до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цьогоКодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, з приведених норм вбачається, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Як вказав в суді позивач особисті його дані не змінювалися, більше того позивач має третю групи інвалідності з дитинства, безтерміново. Має фізичні вади, і коли його буду доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 він просив залучити йому захисника, оскільки не володіє юридичними знаннями, однак отримав усну відмову у наданні права на захист.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено правомірності виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в зв`язку із тим, що останній як військовозобов`язаний виконав покладений на нього обов"язок, передбачений Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», уточнивши свої персональні дані, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 2, 72-77, 79, 90, 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5457 від 15.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП винесену відносно ОСОБА_1 , скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Сторожинецького районного суду Антоніна ПТАШНИК