Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №716/727/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №716/727/26

Суддя: Шевчук Р. М.

Справа № 716/727/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання Єлащуку Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, у якому позивач просить суд ухвалити рішення яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторне (транспортне) страхове бюро України понесені витрати в порядку регресу в розмірі 250 000,00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3022,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 березня 2025 року о 15:30 на автодорозі М-19 в с.Кадубівці ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувавши в повній мірі дорожню обстановку з тим, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, проявивши самовпевненість у своїх діях, здійснив виїзд керованого ним автомобіля на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з їдучим назустріч автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в межах своєї смуги руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Зазначає, що ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20.11.2025 року ОСОБА_1 , на підставі ст.46 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Вказує, що власник пошкодженого транспортного засобу «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 звернувся до МТСБУ з метою отримання відшкодування збитків на виконання вимог ст.32 Закону № 3720-IX до заяви було надано всі необхідні документи та копію діючого договору ОСПЦПВ який був чинний на момент ДТП.

В подальшому за вказаним фактом було відкрито регламенту справу за № 130404.

У зв`язку з настанням події передбаченої п.1ч.1 ст.43 закону № 3720-IX позивач здійснив часткове відшкодування шкоди завданій потерпілій особі (максимальної в межах страхової суми) в розмірі 250 000 гривень. Зазначає, що оскільки, відповідно до вимог п.1 ч.2ст. 37 Закону 3720-IX після здійснення регламентної виплати, МТСБУ має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду та відповідно до вимог ч.1 ст 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуюче викладене в позовній заяві позивач просить суду задоволити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.

Представник МТСБУ, в підготовче судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову, просив провести розгляд справи за відсутності представника за наявними матеріалами справи. Крім цього надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Про розгляд справи повідомлявся судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання, в його інтересах представником - адвокатом Колун В.П. подано відзив на позовну заяву в якому відповідач визнає позов в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення, просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст.142 ЦПК України, розгляд справи просить провести за відсутності відповідача ОСОБА_1 та представника.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, в якій зазначив про визнання позовних вимог, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Нормою ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно ухвали суду від 21.11.2025 ОСОБА_1 , на підставі ст..46 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, рішення набрало законної сили. Рішенням суду встановлені наступні обставини справи: 15 березня 2025 року о 15:30 на автодорозі М-19 в с.Кадубівці ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувавши в повній мірі дорожню обстановку з тим, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, проявивши самовпевненість у своїх діях, здійснив виїзд керованого ним автомобіля на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з їдучим назустріч автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в межах своєї смуги руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановлено, що на дату вчинення даної пригоди, ОСОБА_1 , не мав чинного Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що стверджено наданою довідкою НПУ про обставини ДТП.

З скріншоту сторінки сайту МТСБУ, поліс на транспортний засіб № 7159 МО, не знайдено.

Транспортний засіб «Toyota Avensis», державний номер НОМЕР_2 належить - ОСОБА_3 , що стверджено копією з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

З наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_3 від 23.09.2025 року, вбачається, що потерпіла, з метою відшкодування заподіяної шкоди звернулась до МТСБУ з відповідною заявою, до якої було долучено необхідні документи, передбачені ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зі звіту за № 42-3025 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу завданого власнику колісного транспортного засобу від 23.10.2025 року вбачається, що розмір матеріального збитку, власнику КТЗ - ОСОБА_3 , марки «TOYOTA Avensis» з номерним знаком НОМЕР_2 , становить:

-Ринкова вартість КТЗ до пошкодження: 400 320,00 грн.

-Вартість відновлювального ремонту КТЗ: 13179 900, 60 грн.

Відповідно до висновку вартість матеріального збитку завданий власнику автомобіля «Toyota Avensis» державний номерний знак НОМЕР_2 на дату оцінки становить: 400 320,00 грн.

МТСБУ було сплачено витрати за проведення вказаного експертного дослідження в розмірі 1900,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями № 0033793 та 0033795 від 03.11.2025 року.

Відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди) у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно вимог п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Нормами ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України, встановлює, що до збитків належать в тому числі і втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.18 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов`язань, після дослідження всіх наданих документів, МТСБУ в межах регламентної справи за № 130404,було здійснено виплату відшкодування потерпілій особі власнику транспортного засобу «Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 , в розмірі 250 000,00 грн, що стверджено Наказом МТСБУ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 , та довідкою 31 від 27.11.2025 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Окрім цього, згідно приписів п.п. 38.2.1 п. 38.2 статті 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди) МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відтак, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.

Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду.

Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування". Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.

Таким чином, до позивача МТСБУ у зв`язку з здійсненням виплати відшкодування завданої шкоди потерпілій особі ОСОБА_3 , перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи - ОСОБА_1 .

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність в сукупності та взаємозв`язку, з`ясувавши усі обставини справи, врахувавши позицію відповідача по даній справі, а саме визнання позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 , на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України завдані збитки в порядку регресу та витрат пов`язаних з регламентною виплатою в загальному розмірі 251 900,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, то враховуючи положення ст.ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 50% судового збору, а позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% сплаченого ним судового збору.

Керуючись ст.ст.1166, 1187, 1191 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 82, 95, 141,142, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, розрахунковий рахунок - НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк» м.Київ) понесені витрати за шкоду пов`язану з пошкодженням транспортного засобу в порядку регресу та витрат пов`язаних з регламентною виплатою в загальному розмірі 251 900 (двісті п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, розрахунковий рахунок - НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк» м.Київ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1511 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Повернути Моторно (транспортному) страховому бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, розрахунковий рахунок - НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк» м.Київ) з державного бюджету 50% сплаченого ним судового збору, що становить 1511 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 40 (сорок) копійок, сплаченого згідно платіжної інструкції №0008880 від 29.04.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його вручення до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Шевчук Р.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua