Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №646/1802/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/1802/26

№ провадження 3/646/496/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2026 місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.;

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

прокурор Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Ткаченко В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова у режимі відеоконференції матеріали, що надійшли з 7-ого управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з протоколом про адміністративне правопорушення громадянки України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи 31.08.2021 звільненою з посади головного спеціаліста відділу безпеки життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Харківського району Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, являючись згідно із підпунктом «в» пункту 1) частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 02.02.2025 о 18:32 годині подала без поважних причин щорічну декларацію за 2021 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агенства з питань запобігання корупції. Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги пункту 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції».

Викладене підтверджується протоколом № 127 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 18.02.2026; витягом з положення про 7-е управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 160-п від 03 липня 2023 року; довідкою, складеною 18 лютого 2026 року старшим оперуповноваженим 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України; витягом з наказу в. о. начальника Головного управління Держпродспоживчлужби в Харківській області № 211-К від 30.06.2017; витягом з наказу в. о. начальника Головного управління Держпродспоживчлужби в Харківській області № 2-к від 02.01.2019; наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 1374-К від 02.08.2021; особовою карткою держслужбовця на ім`я ОСОБА_1 ; посадовою інструкцією, затвердженою начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 19 серпня 2021 року; Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженим наказом № 684 від 24 лютого 2020 року; пам`яткою співробітникам Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області та його структурних підрозділів, підписаною 27 листопада 2017 року ОСОБА_1 власноручно; інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій; поясненнями ОСОБА_1 від 18.02.2026.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнає; зазначила суду, що несвоєчасне подання щорічної декларації за 2021 рік було зумовлене повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та відсутністю фізичної можливості подати таку декларацію; після спілкування з представниками НАЗК у телефонному режимі одразу її подала.

Прокурор Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Ткаченко В. І. у судовому засіданні зазначив, що наведені ОСОБА_1 причини несвоєчасного подання щорічної декларації за 2021 рік не можуть уважатись поважними, тому просив визнати її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі - 850,00 гривень.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну службу» посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

За змістом частини п`ятої статті 5 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Аналогічна правова норма закріплена у пункті в) частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», згідно із яким суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно із пунктом 1) Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи (крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, а також державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншому господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до законодавства, у паперовій та/або електронній формі протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» внесено зміни у розділі XIII «Прикінцеві положення»: пункт 2-7 викласти в такій редакції: «2-7. Установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, ОСОБА_1 наказом в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 211-К від 30.06.2017 призначена з 03.07.2017 на посаду головного спеціаліста відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Харківського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за переведенням з Управління Держпродспоживслужби у м. Харкові.

Наказом в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 2-к від 02.01.2019 ОСОБА_1 з 02.01.2019 була переведена на посаду головного спеціаліста відділу організації розслідування спалахів управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства в м. Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

Наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 1374-К від 02.08.2021 ОСОБА_1 була переведена на посаду головного спеціаліста відділу безпеки життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Харківського району Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

Наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 1492-К від 25.08.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу безпеки життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Харківського району Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

ОСОБА_1 була ознайомлена про адміністративну відповідальність, передбачену статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить її власноручний підпис у пам`ятці співробітникам Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області та його структурних підрозділів.

За інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі декларацій, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію за 2021 рік - 02 лютого 2025 року о 18:32 годині.

Отже, ОСОБА_1 до 25.08.2021 займала посаду державної служби в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Харківській області, що підтверджується наказами про призначення та переведення.

Зокрема, наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 1492-К від 25.08.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу безпеки життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Харківського району Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

Отже, відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 була державним службовцем, а відтак - суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» згідно із пунктом «в» частини першої статті 3 цього Закону.

Суд ураховує, що відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, зобов`язані подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у встановленому законом порядку.

Разом із тим, у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні законодавцем були внесені зміни до порядку та строків подання декларацій.

Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» установлено, що особи, які не подали декларації, кінцевий строк подання яких настав до набрання чинності зазначеним Законом, зобов`язані подати такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Отже, після звільнення з посади державної служби у ОСОБА_1 існував обов`язок щодо подання відповідної декларації у строки, визначені законодавством, з урахуванням змін, внесених у період дії воєнного стану.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 була обізнана про вимоги антикорупційного законодавства та про адміністративну відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, передбачену статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується її власноручним підписом у пам`ятці співробітникам Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру декларацій, декларацію за 2021 рік ОСОБА_1 подала лише 02 лютого 2025 року о 18:32 годині, тобто після спливу встановленого законом строку, а саме після 31 січня 2024 року.

Так, згідно із роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року під поважними причинами розуміється неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з 1) хворобою, 2) перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), 3) технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, 4) витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, 5) перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Однак, належних доказів наявності поважних причин несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 суду надано не було, а матеріали справи таких обставин не містять.

Суд ураховує, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6306-7000299124 від 05 квітня 2022 року, та має двох малолітніх дітей.

Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується належними та допустимими доказами: витягом з положення про 7-е управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 160-п від 03 липня 2023 року; довідкою, складеною 18 лютого 2026 року старшим оперуповноваженим 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України; витягом з наказу в. о. начальника Головного управління Держпродспоживчлужби в Харківській області № 211-К від 30.06.2017; витягом з наказу в. о. начальника Головного управління Держпродспоживчлужби в Харківській області № 2-к від 02.01.2019; наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 1374-К від 02.08.2021; особовою карткою держслужбовця на ім`я ОСОБА_1 ; посадовою інструкцією, затвердженою начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 19 серпня 2021 року; Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженим наказом № 684 від 24 лютого 2020 року; пам`яткою співробітникам Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області та його структурних підрозділів, підписаною 27 листопада 2017 року ОСОБА_1 власноручно; «скріншотом» з Єдиного державного реєстру декларацій; поясненнями ОСОБА_1 від 18.02.2026.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні адміністративного стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Судом не встановлені обставини, які пом`якшують відповідальність правопорушниці.

За таких обставин, суд уважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції частини першої статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Окрім того, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями статями 33, 34, 40-1, 172-6, 251, 252, 256, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:22030106.

Штраф має бути сплачений правопорушником на розрахунковий рахунок: UA558999980313030106000020649, код ЄДРПОУ: 37874947, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О. В. Іщенко