Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №183/2312/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2312/25

№ 1-кп/183/1411/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесеного до ЄРДР за №12025044080000012 від 24.02.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Голубівка, громадянки України, непрацюючої, незаміжньої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «

Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

14.01.2025 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи при собі чоловічу сумку темно зеленого кольору в якій знаходились грошові кошти в розмірі 5500 гривень перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , де розпивали спиртні напої.

Після розпивання спиртних напоїв ОСОБА_5 покинув місце мешкання ОСОБА_3 , випадково залишивши свою сумку у останньої.

15.01.2025 року приблизно о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_3 знаходячись за своїм місцем мешкання: АДРЕСА_2 , виявила сумку яка належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого оглянувши вміст вказаної сумки, ОСОБА_3 виявила грошові кошти в сумі 5500, які вона визначила як об`єкт свого злочинного посягання, та в цей час та місці у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану з корисливих мотивів, діючи умисно, таємно, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, ОСОБА_3 знаходячись в тому місці, в той же час, взяла з вказаної сумки майно, яке належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 5500 гривень.

Після чого ОСОБА_3 , розпорядилась викраденим майном на свій розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5500 гривень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 обставини викладені в обвинувальному акті не оспорювала, повністю їх підтвердила. В скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд провадження за його відсутності. Покарання обвинуваченій просив призначити на розсуд суду.

В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею:

-таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану – за ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченої, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, враховуючи те, що ОСОБА_3 вину визнала повністю, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів не перебуває, має на утриманні одну малолітню дитину, потерпілий не наполягав на призначенні обвинуваченій суворого покарання, що разом з обставиною, яка пом`якшує покарання, дає суду підстави для призначення обвинуваченій покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_3 та прокурору.

Суддя ОСОБА_1