Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №171/1036/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа номер 171/1036/26

Номер провадження 3/171/1010/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22.05.26 м.Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Яна Юріївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП № 10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 347343 від 31.03.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП ОСОБА_1

31.03.2026 року о 20:25 годині гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ухилилась від виконання покладених на неї батьківських обов`язків відносно своєї доньки ОСОБА_2 , 2009 р.н., а саме неповнолітня перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння кидалась на людей, вела себе неадекватно та погрожувала вчиненням самогубства, чим порушила ч.1 та ч.2 ст. 150 СКУ та вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час місце слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повістки, про причини неявки суду не повідомила.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що участь правопорушника у розгляді справи не є обов`язковою, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За змістом диспозиції ч. 1 ст.184 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає в ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

У ч. 2 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги доправ та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Так вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується наявними у справі письмовими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №347343 від 31.03.2026 року;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення від 02.04.2026 року серії ВАД № 959722 складеного відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 178 КУпАП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 31.03.2026 року, в яких вона підтвердила обставини викладені в протоколі;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.04.2026 року;

- рапортом працівника поліції від 31.03.2026 року;

- копією постанови Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її провини, майнове становище та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Обставини, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність, є вчинення адміністративного правопорушення повторно протягом року.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, приймаючи до уваги особу ОСОБА_1 суд вважає що на неї можливо накласти стягнення у виді штрафу в розмірі, встановленому санкцією інкримінованої статті.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з неї підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст.40-1,184,221,283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Яна Юріївна Шкарлат

Дата документу 22.05.2026