Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №905/8254/13 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року

м. Київ

cправа № 905/8254/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2026

у справі №905/8254/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аргос-Трейд"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/8254/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аргос-Трейд", м. Донецьк, порушена ухвалою господарського суду від 09.12.2013 за заявою боржника на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. 24.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Онлайн", м. Київ надійшла заява про заміну кредитора його правонаступником, за змістом якого останній просить замінити кредитора - Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Онлайн" (ідентифікаційний код 40594622).

3. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.08.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Онлайн" від 24.07.2025 про заміну кредитора його правонаступником задоволено частково. Замінено кредитора у справі №905/8254/13 Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" (ідентифікаційний код 26549700) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Онлайн" (01133, місто Київ, Провулок Лабораторний, будинок 3, ідентифікаційний код 40594622) на розмір грошових вимог 4609289,32 грн (четверта черга задоволення).

4. 19.11.2025 від Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" надійшла заява про заміну кредитора його правонаступником, за змістом якого останній просить у повному обсязі замінити кредитора - Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Онлайн" (ідентифікаційний код 40594622).

5. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" від 19.11.2025 про заміну кредитора його правонаступником відмовлено.

6. Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд поновити строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.01.2026; задовольнити апеляційну скаргу та скасувати зазначену ухвалу; постановити нову ухвалу, якою замінити в повному обсязі Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо", як учасника справи № 905/8254/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аргос-Трейд" на процесуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Фактор Онлайн".

7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 у справі № 905/8254/13 залишено без руху. Публічному акціонерному товариству "Банк Камбіо" встановлено строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали. У вказаний строк заявником має бути надано суду клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, з зазначенням інших причин поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Роз`яснено заявникові, що у разі не усунення ним недоліків у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржникові.

8. 20.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від ПАТ "Банк Камбіо" надійшла заява про поновлення процесуального строку (вх. №2106), в якій заявник просить поновити строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 в справі №905/8254/13.

Короткий зміст та мотиви ухвали апеляційної інстанції

9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 у справі № 905/8254/13.

9.1. Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження зводяться до неналежної організації внутрішнього документообігу та контролю за отриманням процесуальних документів, що має виключно суб`єктивний характер і не є об`єктивною, непереборною перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги. За таких обставин підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, а заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. До Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 у справі №905/8254/13, а справу направити для розгляду до Східного апеляційного господарського суду.

10.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права:

- п. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України та пп. "в" п. 3 ч. 1 ст. 282 ГПК України (судом апеляційної інстанції, в порушення зазначеної норми ГПК України, не враховано обов`язкові вказівки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.12.2020 у справі №904/2759/20, від 10.02.2021 у справі № 925/594/18, від 20.01.2020 у справі №902/803/17 щодо обов`язкового зазначення мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі відзиві на апеляційну тощо; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм матеріального права),

- ч. 1 ст. 316 ГПК України, у зв`язку з неврахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/22513/17, від 26.05.2021 №761/20963/17).

-Скаржник вказує, що право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п. 8 ч. 3 ст. 129, п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

-Крім того, скаржник посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.07.2019 у справі № 916/144/18 щодо процесуальних строків та реалізації права особи на судовий захист. Вказує, що Верховний Суд у цій постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

-Водночас, скаржник вважає, що застосування Східним апеляційним господарським судом надмірно формального підходу до оцінки строків апеляційного оскарження фактично призвело до позбавлення права Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" з ринку на апеляційний перегляд судового рішення, обмеження права на ефективний судовий захист та порушення принципу доступу до правосуддя.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. Відзиву не надано.

Провадження у Верховному Суді

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/8254/13 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026.

13 . Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2026, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 у справі №905/8254/13 та призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

15. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції, про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

17. Перед Верховним Судом поставлено питання перевірки доводів касаційної скарги щодо застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

18. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

19. Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

20. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини другої статті 256 ГПК України).

21. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України (частина третя статті 256 ГПК України).

22. За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

23. Отже, згідно з приписами означених вище норм, скаржник має подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у разі подання апеляційної скарги після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 256 ГПК України.

24. Верховний Суд виходить з того, що для поновлення строку необхідне активне волевиявлення сторони та належне доказування обставин, які стали перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги.

25. Таким чином Верховний Суд констатує, що отримання тексту судового рішення - це лише факт, який сам по собі не впливає на строки, доки сторона не ініціює юридично значущу дію для їх продовження. Важливо, щоб сторона, яка пропустила строк, не просто посилалася на момент отримання судового рішення, а й довела обставини, які об`єктивно перешкоджали їй подати апеляційну скаргу вчасно.

26. Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Водночас, поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близька правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, тощо).

27. Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

28. Строк на апеляційне провадження може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише з поважних причин, визнаних такими судом.

29. У кожному конкретному випадку суд відповідно до статей 73, 76- 79 ГПК України встановлює на підставі належних, допустимих та достовірних доказів поважність причин пропуску скаржником строку та ухвалює рішення щодо його поновлення чи відмову у його поновленні.

30. Таким чином, саме на скаржника покладено обов`язок довести суду наявність поважних причин пропуску строку за частинами другою та третьою статті 256 ГПК України.

31. Як вбачається з матеріалів справи, "Банк Камбіо" 04.02.2026 звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 у справі № 905/8254/13.

32. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 у справі № 905/8254/13 залишено без руху. Публічному акціонерному товариству "Банк Камбіо" встановлено строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали. У вказаний строк заявником має бути надано суду клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, з зазначенням інших причин поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Роз`яснено заявникові, що у разі не усунення ним недоліків у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржникові.

33. Східний апеляційний господарський суд в ухвалі від 09.02.2026 не погодився з наведеними скаржником доводами щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги та визнав їх необґрунтованими.

34. Апеляційний господарський суд встановив, що ухвала Господарського суду Донецької області постановлена 02.01.2026 у справі №905/8254/13, тому останнім днем строку на апеляційне оскарження є 12.01.2026 (враховуючи вихідні дні).

35. Апеляційний суд зазначив, що за наявності зареєстрованого електронного кабінету, отримання ухвали та публікації її тексту в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) скаржник об`єктивно знав або принаймні повинен був знати про результати розгляду цієї справи, а отже мав реальну можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження у встановлений законом строк.

36. Апеляційний господарський суд встановив, що матеріали справи містять довідку про доставку ухвали Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 у справі №905/8254/13 в Електронний кабінет учасника, з якої вбачається, що ПАТ "Банк Камбіо" отримав оскаржувану ухвалу через систему "Електронний суд" - 06.01.2026 о 13 год. 45 хвилині, натомість звернувся із апеляційною скаргою лише 04.02.2026, тобто з пропуском строку.

37. Отже, суд апеляційної інстанції, установивши недоліки апеляційної скарги (неповажність зазначених у скарзі причин пропуску строку на її подання), ухвалою від 09.02.2026 запропонував скаржнику надати заяву про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах.

38. За таких обставин Верховний Суд виходить із того, що суд апеляційної інстанції на виконання вимог статей 174, 260 ГПК України, установивши в ухвалі від 09.02.2026, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог статей 256, 258 цього Кодексу, надав скаржнику строк для усунення недоліків, визначивши спосіб їх усунення, а саме подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

39. Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 09.02.2026 від представника скаржника через підсистему "Електронний суд" 20.02.2026 надійшла заява про поновлення процесуального строку (вх. №2106), в якій заявник просить поновити строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 в справі №905/8254/13.

40. В обґрунтування поважності причин, що призвели до пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали, заявник наводить такі доводи.

-Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" з ринку не зміг вчасно (в межах встановлених процесуальних строків) скористатись правом на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувана ухвала від 02.01.2026 не була своєчасно зареєстрована та передана в роботу відповідному структурному підрозділу Фонду, з невідомих та незалежних від апелянта технічних причин.

-Так, Фондом використовується Автоматизована система електронного документообігу АСКОД, що забезпечує створення єдиного інформаційного простору та загального структурованого сховища документів в організації.

-Оскільки з 18.10.2023 було запроваджено обов`язкову реєстрацію Електронних кабінетів в ЄСІТС для більшості учасників судових проваджень, виникла необхідність у взаємодії програмних комплексів - автоматичний прийом та подальша реєстрація Фондом документів, що надходять до Електронного кабінету.

-У зв`язку із цим Фонду надано розширений клієнтський доступ до підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

-Доступ до підсистем Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надається Адміністратором шляхом надання можливості цілодобового використання АРІ Електронного суду, яке належним чином забезпечує реалізацію можливості розширеного клієнтського доступу.

-Проте, ухвала господарського суду Донецької області від 02.01.2026 у справі №905/8254/13 з невідомих причин не була доставлена та зареєстрована як вхідна кореспонденція у системі електронного документообігу Фонду АСКОД за допомогою АРІ Електронного суду. Відповідно, вказана ухвала не була передана в роботу відповідному працівнику Фонду, для подальшого супроводження та апеляційного оскарження.

-Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Камбіо" з ринку зазначає, що про оскаржувану ухвалу адресу дізнався 26.01.2026 зі звіту арбітражного керуючого-ліквідатора Карауш Ю.В.

41. Східний апеляційний господарський суд у оскаржуваній ухвалі відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Банк Камбіо" про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовив ПАТ "Банк Камбіо" у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою та повернув скаржнику апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.

42. Апеляційний господарський суд зазначив, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних, що унеможливили або істотно утруднили можливість своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції та не могли бути усунуті скаржником, з огляду на неподання доказів на підтвердження їх впливу протягом тривалого часу саме на діяльність скаржника, що мало наслідком неможливість подання апеляційної скарги. Доводи скаржника зводяться до професійно-організаційних аспектів діяльності юридичної особи та не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк.

43. Апеляційний суд дійшов до висновку, що зазначені підстави для поновлення строку не можуть вважатися поважними з огляду на надіслання та доставку оскаржуваної ухвали до зареєстрованого електронного кабінету скаржника у підсистемі "Електронний суд".

44. Отже, ПАТ "Банк Камбіо" як особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" та якій надано доступ до підсистем ЄСІКС, мало змогу скористатися всіма актуальними сервісами ЄСІКС та бути обізнаним про наявність судових проваджень / рішень згідно із реєстраційною інформацією щодо нього, у зв`язку з чим його посилання на те, що він дізнався про наявність тексту судового рішення у цій справі 26.01.2026 зі звіту арбітражного керуючого-ліквідатора Карауш Ю.В, є безпідставним та спростовується наведеним вище.

45. Таким чином, скаржник, який є учасником справи, а також ініціатором судового розгляду у цьому випадку, мав бути обізнаний про прийняття оскаржуваного рішення у справі та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав і обов`язків, передбачених статтею 42 ГПК України, якими він як сторона у справі повинен користуватися добросовісно нарівні з іншими сторонами, мав своєчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.

46. З наведеного випливає, що пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду не підтверджений належними та допустимими доказами.

47. За висновками апеляційного суду, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі є необґрунтованими, оскільки вони пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами, у зв`язку з чим визнаються судом неповажними, адже процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону. Таким чином, скаржником не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження оскаржуваної ухвали, тобто недоліки апеляційної скарги не усунено.

48. Верховний Суд, перевіривши дотримання апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема статей 6, 17, 174, 119, 242, 256, 258, частин третьої, четвертої статті 260, 261 ГПК України, виходить з такого.

49. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги закріплено в статті 258 ГПК України. Відповідно до частини другої статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу, та дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. Водночас до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності (пункт 4 частини третьої статті 258 ГПК України).

50. Згідно із частиною другою статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

51. Частиною третьою статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

52. Відповідно до частини першої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

53. Таким чином, положеннями статей 174, 260 ГПК України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху задля забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги.

54. За приписами частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

55. У контексті доводів касаційної скарги Верховний Суд зазначає, що 04.11.2023 набрав чинності Закон України від 19.10.2023 №3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи".

56. Так, відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує ЄСІКС.

57. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

58. Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

59. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

60. Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: (1) в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІКС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІКС та (2) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. (Близький за змістом правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 906/1093/22, від 03.04.2024 у справі № 910/9569/23).

61. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

62. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 частини шостої статті 242 ГПК України).

63. Матеріали справи містять довідку про доставку ухвали Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 у справі №905/8254/13 в Електронний кабінет учасника, з якої вбачається, що ПАТ "Банк Камбіо" отримав оскаржувану ухвалу через систему "Електронний суд" - 06.01.2026 о 13 год. 45 хвилині.

64. Суд касаційної інстанції зазначає, що направлення судового рішення в особистий електронний кабінет ПАТ "Банк Камбіо" відповідає вимогам ГПК України, зокрема статей 6, 41, 45, 56 та пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України.

65. Крім того, судом апеляційної інстанції у оскаржуваній ухвалі встановлено, що предметом розгляду ухвали Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 була саме заява Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" від 19.11.2025 про заміну кредитора його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Онлайн". Тобто оскаржуване судове рішення ухвалене за результатами розгляду процесуального звернення, ініційованого самим Банком. З огляду на те, що з 2020 року повноваження органів управління банку здійснює безпосередньо Фонд, саме він фактично готував, підписував та подавав відповідну заяву, а відтак був належним учасником розгляду цього питання та об`єктивно був обізнаним про перебіг і наслідки її розгляду.

66. Тому, твердження про те, що Фонд дізнався про ухвалу лише 26.01.2026 зі звіту арбітражного керуючого, спростовується як характером самого спору (розгляд власної заяви заявника), так і даними підсистеми "Електронний суд", відповідно до яких копію ухвали було доставлено до електронного кабінету ПАТ "Банк Камбіо" 06.01.2026 о 13:45.

67. Отже, за обставин належного виконання судом обов`язку щодо направлення копії судового рішення учасникам справи в електронний кабінет, зокрема ПАТ "Банк Камбіо", посилання скаржника на те, що ухвала господарського суду Донецької області від 02.01.2026 у справі №905/8254/13 з невідомих причин не була доставлена та зареєстрована як вхідна кореспонденція у системі електронного документообігу Фонду АСКОД за допомогою АРІ Електронного суду і відповідно, вказана ухвала не була передана в роботу відповідному працівнику Фонду, для подальшого супроводження та апеляційного оскарження, не свідчить про обґрунтованість причин пропуску строку на апеляційне оскарження та про безумовне право на поновлення такого строку.

68. З огляду на положення частин шостої статті 242 ГПК України, повний текст ухвали Господарського суду Донецької області від 02.01.2026 у цій справі отриманий скаржником 06.01.2026 о 13 год. 45 хвилині, а тому останній день десятиденного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції було було 12.01.2026 (враховуючи вихідні дні). Втім, з апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся лише 04.02.2026, тобто з пропуском встановленого ГПК України строку на апеляційне оскарження, як за частиною першою так і за частинами другою і третьою статті 256 ГПК України.

69. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони в причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

70. Суд дійшов висновку, що апеляційний господарський суд, установивши, що скаржник не виконав вимоги ухвали про залишення без руху апеляційної скарги, а саме не навів достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, дійшов заснованого на правильному застосуванні статей 118, 119, 242, 261 ГПК України висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

71. Суд також зазначає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин та незгоди з правильним застосуванням апеляційним судом норм процесуального права, а тому не спростовують законності оскаржуваної ухвали. Доставка судового рішення до електронного кабінету скаржника є належним способом вручення відповідно до вимог ГПК України.

72. Водночас колегія суддів звертає увагу, що в України з 24.02.2022 правовий режим воєнного стану, його тривале продовження, а також такі фактори, як повітряні тривоги, обстріли, перебої з електропостачанням та інтернет-зв`язком, дійсно мають системний характер і є загальними. Однак самі по собі такі обставини не звільняють учасників справи від обов`язку дотримання процесуальних строків та не є безумовною підставою для їх поновлення. Для визнання причин пропуску процесуального строку поважними учасник справи повинен навести конкретні обставини, які об`єктивно унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії саме у відповідний період, та підтвердити їх належними і допустимими доказами. Натомість посилання скаржника, серед іншого, на загальні умови функціонування держави в період воєнного стану без належного підтвердження їх впливу на можливість своєчасного подання апеляційної скарги не можуть вважатися достатнім обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.

73. Врахувавши встановлені у справі обставини та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, діяв відповідно до вимог ГПК України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом.

74. Верховний Суд виходить з того, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні статті 86 ГПК України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

75. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

76. Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

77. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

78. Враховуючи вказані вище обставини, суд апеляційної інстанції визнав неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

79. Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

80. Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

81. Колегія суддів наголошує, що вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.

82. Верховний Суд звертає увагу, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

83. Колегія суддів відзначає, що доводи скаржника фактично зводяться до заперечень обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що не може бути належним обґрунтуванням для висновку поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

84. Отже, суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені ним фактичні обставини справи щодо надсилання ухвали суду першої інстанції та факт її доставлення в електронний кабінет скаржника та обставин щодо подання апеляційної скарги з пропуском строку за відсутності поважних причин пропуску такого строку, мав передбачені процесуальним законодавством підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України.

85. Будь-яких доводів, які б спростовували зазначені висновки суду апеляційної інстанції, скаржником у касаційній скарзі не наведено, отже, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для висновку про порушення судом норм процесуального права при вирішенні питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, які відповідно до вимог процесуального законодавства є підставою для скасування постановленого у справі судового рішення.

86. За таких обставин, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не отримали підтвердження під час касаційного перегляду судового рішення та не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного господарського суду.

87. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

88. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що сторонами надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

89. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

90. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

91. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, а отже, підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати

92. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 у справі №905/8254/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік