Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №640/4477/15-ц — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №640/4477/15-ц

Суддя: Яцина В. Б.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 640/4477/15-ц Головуючий суддя І інстанції Шаренко С. Л.

Провадження № 22-ц/818/1301/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах про недоговірні зобов`язання, з них

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Холод М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гребінки Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року у складі судді Шаренко С.Л. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Комунальне підприємство «Харківське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада про визнання договорів купівлі-продажу, дарування недійсними та про зобов`язання відповідачів вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , 3-ті особи: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада, в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд: зобов`язати ОСОБА_5 невідкладно усунути небезпеку пошкодження майна ОСОБА_2 – квартир АДРЕСА_1 – шляхом демонтажу обладнання систем водопостачання та водовідведення, встановленого в порушення державних будівельних норм в квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 / АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , а також зобов`язати відповідача відновити цілісність та міцність пошкоджених конструкцій.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 заявив клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, з метою вирішення обставин, що підлягають доказуванню по справі.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 20 жовтня 2025 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені такі питання:

1. Чи відповідають виконані будівельні роботи по реконструкції квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 / АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 під індивідуальні квартири проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? До якого класу складності відносяться виконані будівельні роботи?

2. Чи відповідають виконані будівельні роботи по реконструкції квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 / АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 під індивідуальні квартири – в частині виконання систем водопостачання та водовідведення , їх конструкції, їх матеріали проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

3. Які заходи треба здійснити для відновлення безпечної експлуатації квартир АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 .?

4. Чи знаходяться в причинному зв`язку порушення державних будівельних норм при виконанні систем водопостачання та водовідведення при реконструкції квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 / АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , яке зафіксовано в акті №191 від 07.12.2020 року?

5. Чи відповідає стан квартир АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 , загальному технічному стану та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо), якщо ні за рахунок чого виникли такі невідповідності?

6. Чи використовуються квартири АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 за цільовим призначенням та чи є ознаки зміни цільового призначення таких квартир та чи відповідає їх конфігурація технічній документації на вказані квартири?

Проведення експертизи доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8А).

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, а саме за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Витрати по оплаті судової експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 .

Роз`яснено позивачу ОСОБА_2 наслідки несплати судової експертизи відповідно до вимог частини третьої статті 135 ЦПК України.

Матеріали цивільної справи 640/4477/15-ц разом з ухвалою суду від 20.10.2025 про призначення експертизи направити для дослідження до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8А).

Покладено на сторони цивільної справи, обов`язок забезпечити експертам вільний доступ до квартир на визначену експертами дату та час проведення експертного дослідження.

Роз`яснено сторонам, що відповідно до вимог, передбачених статтею 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Гребінка А.М. посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи свідчать, що Позивачка первинно звернулося до ОСОБА_5 з позовом, у якому просила зобов`язати саме ОСОБА_5 усунути небезпеку пошкодження майна ОСОБА_2 – квартир АДРЕСА_1 шляхом демонтажу обладнання систем водопостачання та водовідведення квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 / АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , зобов`язання відповідача відновити цілісність та міцність пошкоджених конструкцій.

Станом на сьогодні саме такі позовні вимоги розглядаються судом, оскільки останні позовні заяви Київський районний суд м. Харкова повернув Позивачеві так як вони були подані з порушенням норм процесуального права. Формуючи позицію по справі, Позивачка стверджує про наявність, начебто, певних порушень при проведенні ОСОБА_5 реконструкції належних їй квартир.

При цьому, Позивачка жодним чином не підтверджує такі обставини будь-якими процесуальними засобами доказування. В межах розгляду справи неодноразово зауважувалось, що при реконструкції власних квартир, ОСОБА_5 було складено та подано до інспекції ДАБК у Харківській області відповідну декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка у подальшому була зареєстрована уповноваженим органом 19 вересня 2014 року за №ХК 143142610620.

Серед іншого декларацією про готовність об`єкта до експлуатації засвідчено (п.15), що всі роботи на об`єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

До теперішнього часу Позивачкою не спростовано вказані обставини, нею продовжуються надаватися абстрактні твердження «про небезпеку пошкодження її майна» та заявляється про необхідність «відновлення цілісності та міцності пошкоджених конструкцій» - про які саме конструкції та пошкодження йде мова до сьогоднішнього дня лишається невідомим. У власній заяві про забезпечення позову, Позивачка так і не спромоглася чітко сформулювати вихідні дані для своїх тверджень та підтвердити їх хоч якимись засобами доказування. Відсутність чітко сформованих вихідних даних напряму впливає на чіткість формування питань для проведення експертизи, оскільки під час призначення експертизи не можливо чітко визначитись з дійсними обставинами щодо об`єктів нерухомості та обсягу проведених робіт.

Формулювання судом в ухвалі питань в цій частині є передчасним і створює сталі передумови для повернення експертом матеріалів без проведення експертизи, оскільки відсутність у експерта проекту просто унеможливить встановлення відповідності робіт відповідному проекту з причин його ненадання.

І такі причини жодним чином не залежать від волі/вини діючих на сьогодні власників квартир. Щонайменше суд першої інстанції перед призначенням експертизи мав би з власної ініціативи з`ясувати місцезнаходження вихідних даних для проведення такої експертизи або покласти відповідний обов`язок на Позивача, як суб`єкта, що заявляє проведення експертизи.

Суд першої інстанції перед призначенням експертизи мав би з власної ініціативи конкретизувати перелік нормативно-правових актів для аналізу та відповідні періоди проведення робіт в межах цих нормативно-правових актів або ж покласти відповідний обов`язок на Позивача, як суб`єкта, що заявляє проведення експертиз. Резолютивна частина оскаржуваної ухвали містить абстрактні формулювання щодо необхідності встановлення переліку заходів, які треба здійснити для відновлення безпечної експлуатації квартир Позивачки, при цьому не зазначаючи в чому ж саме на сьогодні проявляється така небезпека для Позивачки. Залишається незрозумілим, що ж саме має аналізувати експерт в цій частині та взагалі наскільки коректною може бути відповідь на таке абстрактне запитання.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 – Стуліков А.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу залишити без змін.

Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24 червня 2020 року по даній справі № 640/4477/15-ц, провадження № 61 44804св18 при оцінці доводів сторін зазначив: «Таким чином, законодавство, що регулює правовідносини у сфері регулювання містобудівної діяльності, визначає особливості та порядок прийняття рішень про виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, видачу акту та декларації готовності об`єкта до експлуатації.

При цьому, важливою особливістю є віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності, що здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 як на підставу вимог посилалася, зокрема, на те, що ОСОБА_5 розпочала будівельні роботи з реконструкції квартир із переплануванням, яке полягало у влаштуванні окремих санвузлів над житловими приміщеннями її квартири, подавши до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкти 3 категорії складності із завідомо неправдивими відомостями».

На виконання зазначених вказівок суду касаційної інстанції суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі поставив перед експертом питання щодо визначення класу складності виконаних будівельних робіт в квартирах АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 .

Також перед експертом були поставлені питання, запропоновані представником відповідача ОСОБА_1 .

До матеріалів справи № 640/4477/15-ц додано отриманий в межах кримінального провадження №42016051720000031 від 23.03.2015 року було отримано висновок судової будівельно-технічної експертизи №3634 від 26.06.2016 року, яким встановлено факт порушення державних будівельних норм при проведенні будівельних робіт при реконструкції квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 та протоколи допиту свідків щодо фактів недостовірності відомостей у поданих до інспекції ДАБК у Харківській області декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка у подальшому була зареєстрована уповноваженим органом 19 вересня 2014 року за №ХК 143142610620.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлялись про судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У апеляційній скарзі висловлена незгода лише з покладенням на позивача обов`язку сплатити витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи. Тому суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 357 ЦПК України перевіряє доводи скарги лише в цих межах.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвала суду відповідає.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи суд зазначив, що звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 як на підставу вимог посилалася, зокрема, на те, що ОСОБА_5 розпочала будівельні роботи з реконструкції квартир із переплануванням, яке полягало у влаштуванні окремих санвузлів над житловими приміщеннями її квартири, подавши до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкти 3 категорії складності із завідомо неправдивими відомостями.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 19 січня 2017 року за клопотанням представника позивача вже призначалась судова будівельно-технічна експертиза. Однак, експертиза проведення не була, згідно з повідомлення експерта про неможливість дати висновок - у зв`язку з відсутністю запрошених експертом додаткових матеріалів та відсутністю доступу до об`єктів дослідження. Також судова будівельно-технічна експертиза була призначена ухвалою Харківського апеляційного суду від 28.05.2019, однак не була проведена у зв`язку з ухиленням відповідачів від надання доступу до приміщень квартир.

Скасовуючи рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2018 та постанову Харківського апеляційного суду від 01.10.2019, Верховний суд зазначив, що розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено створення небезпеки майну позивача, не звернувши увагу не те, що будівельно-технічна експертиза жодного разу не була проведена у зв`язку із незабезпеченням вільного доступу експертів до квартир відповідачами (об`єктів дослідження), а тому висновок судів про недопущення порушень архітектурно-будівельних норм та правил при реконструкції будівель і будівництва та щодо відсутності порушення прав та інтересів позивача, ґрунтується виключно на припущеннях, що є порушенням основних принципів справедливого судочинства, рівності прав та обов`язків учасників справи та добросовісності у здійсненні своїх процесуальних прав та обов`язків тощо.

Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.03.2024 року у справі призначено судово-будівельну експертизу.

Вказану ухвалу було оскаржено представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Гребінкою А.М., шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду. Постановою Харківського апеляційного суду від 20.08.2024 року апеляційну скаргу задоволено, а ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28.03.2024 року скасовано. Постанову Харківського апеляційного суду мотивовано зокрема тим, що суд проігнорував позицію відповідача та не врахував питання експерту з його боку.

За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належать, зокрема, змагальність сторін.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.

Згідно з положеннями ст. 76, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно з ч. 2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада, про визнання договорів купівлі-продажу, дарування недійсними та про зобов`язання ОСОБА_3 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 вчинити певні дії.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилалася на те, що їй на праві власності належать квартири АДРЕСА_1 з єдиним санвузлом. На другому поверсі над зазначеними квартирами знаходяться квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 з єдиним санвузлом, що розташований безпосередньо над санвузлом першого поверху, які належать на праві власності відповідачам. ОСОБА_5 у 2013 році розпочала будівельні роботи з реконструкції зазначених квартир із переплануванням, які здійснюються, на думку позивачки, незаконно та створюють небезпеку для її майна.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 19 січня 2017 року за клопотанням представника позивачки було призначено у цій справі судову будівельно-технічну експертизу. Експертиза проведена не була у зв`язку з відсутністю запрошених експертом додаткових матеріалів та відсутністю доступу до об`єктів дослідження. Така ж сама експертиза була призначена ухвалою суду апеляційної інстанції, однак не була проведена у зв`язку з ухиленням відповідачів від надання доступу до приміщень квартир.

Зважаючи на те, що для правильного вирішення спору необхідно з`ясувати питання щодо допущення чи недопущення порушень архітектурно-будівельних норм та правил при реконструкції будівель і будівництва, для чого необхідні знання у сфері іншій, ніж право, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності призначення судово-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення.

У статті 107 ЦПК України передбачено наступний порядок збирання матеріалів для проведення експертизи:

1. Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

2. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи.

3. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

4. У разі скасування судом ухвали про призначення експертизи, призначений судом експерт зобов`язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

При цьому положеннями частини 6 статті 72 ЦПК України передбачено, що експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи та заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом.

При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів (ст.ст. 84, 116, ч. 3 ст. 107 ЦПК України).

Таким чином, доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які ґрунтуються на матеріалах справи та вказаних нормах права.

Оскаржена ухвала суду першої інстанції вчинена на виконання вказівок касаційного суду, які були зазначені у згаданій постанові від 24 червня 2020 року по даній справі № 640/4477/15-ц, провадження № 61 44804св18, які відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України є обов`язкові для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Тому колегія суддів відхиляє доводи скарги.

Вирішуючи клопотання про призначення судової експертизи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, які стосуються цього питання, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове судове рішення, яке відповідає нормам процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, тому відповідно до статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Гребінки Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 26 травня 2026 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії Ю.М.Мальований.

О.В.Маміна.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua