Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №243/11259/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1474/26 Справа № 243/11259/25 Суддя у 1-й інстанції - Дюміна Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю захисника Морозова В.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови судді, 28 листопада 2025 року о 21 годині 30 хвилин в с. Майдан по вул.Центральній, 101, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння – різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від продуття алкотестеру Драгер та проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказане рішення захисником Морозовим В.Ю. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Зупинка автомобіля є незаконною, оскільки ОСОБА_2 ПДР України не порушував, а відповідна постанова за порушення ПДР України в матеріалах справи відсутня. Поліцейські не представилися, не пред`явили посвідчень та здійснювали психологічний тиск для отримання відмови від огляду. Зазначає, що в ОСОБА_2 відсутні ознаки алкогольного сп`яніння. Не роз`яснено процедуру огляду на стан сп`яніння та наслідки відмови від неї. ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та не заперечував проти проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Вказує, що ОСОБА_2 не роз`яснено його права та обов`язки в повному обсязі. Працівники поліції не зазначили, за допомогою якого саме спеціального технічного засобу планувалося проведення огляду та чи наявна на цей прилад дозвільна документація та сертифікат відповідності. В акті огляду на стан сп`яніння реквізити не заповнені належним чином: не вказано ознак сп`яніння та відомостей про особу, щодо якої його складено, не вписано свідків, а також відсутні підписи, як особи, яка притягається до відповідальності, так і свідків та працівників поліції. Направлення на огляд теж не містить підписів та опису ознак сп`яніння. Докази повторності правопорушення у справі відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.

Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Так, факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора та у закладі охорони здоров`я. Факт вказаної відмови також був зафіксований на бодікамеру робітниками поліції.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо тверджень сторони захисту про відсутність на відеозаписі відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», так і в медичному закладі, то вони не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з відеозапису, працівниками поліції, відповідно до чинного КУпАП, було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі, однак вони отримали його відмову від проходження огляду.

Відеозапис підтверджує, що працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_2 , що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини. У зв`язку з цим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння відповідно до чинного законодавства.

Крім того, вказані ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_2 , зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення у графі «місце скоєння, суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин» (а.с. 1). Таким чином, доводи захисника про надуманість ознак алкогольного сп`яніння, наведених працівниками поліції, також не ґрунтуються на матеріалах справи.

Доводи захисника про те, що працівники поліції не зазначили назву спеціального технічного засобу та не надали дозвільні документи й сертифікат відповідності, є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 категорично відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, тому у працівників поліції не виникло процесуального обов`язку щодо демонстрації технічного засобу, пред`явлення сертифікатів чи свідоцтва про його повірку.

Апеляційний суд відхиляє доводи захисту про незаконність зупинки автомобіля Ампілова.

Працівники поліції зупинили транспортний засіб на підставі пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» за порушення Правил дорожнього руху України, а саме за керування з непристебнутим паском безпеки. Цей факт повністю підтверджується дослідженим відеозаписом.

Відсутність у матеріалах справи постанови за ч. 5 ст. 121 КУпАП не свідчить про протиправність дій поліції та не звільняє особу від відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки порушення ПДР об`єктивно зафіксовано на відео, то слід зазначити, що зупинка автомобіля та подальші дії поліцейських щодо виявлення ознак сп`яніння були законними.

Доводи захисника про те, що поліцейські не представилися, не пред`явили службових посвідчень та здійснювали на ОСОБА_2 психологічний тиск з метою отримання відмови від огляду, не є слушними.

Відповідно до дослідженого відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівник поліції належним чином представився, а службове посвідчення не пред`явив виключно через те, що ОСОБА_2 його не затребував. Будь-яких дій з боку правоохоронців, які можна було б розцінити як психологічний тиск, судом не встановлено. ОСОБА_2 добровільно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Є незрозумілими доводи захисту стосовно повторності вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження сторони захисту про те, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_2 процедуру проведення огляду та наслідки відмови від нього, є безпідставними та повністю спростовуються матеріалами справи. Зокрема, з дослідженого відеозапису чітко вбачається, що працівники поліції у повній мірі та в доступній формі роз`яснили ОСОБА_2 , як порядок здійснення огляду, так і правові наслідки відмови від його проходження, передбачені ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів захисту про недоліки оформлення поліцейськими акту огляду та направлення до медичного закладу, зазначаю наступне.

Направлення на огляд є процедурним документом-підставою для проведення дослідження і має значення лише для медичного працівника під час огляду водія на стан сп`яніння.

Формальні описки в направленні чи акті не впливають на наявність складу адміністративного правопорушення та доведеність вини ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він взагалі відмовився від проходження правомірно запропонованого працівниками поліції огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі.

З матеріалів справи та відеозапису правопорушення вбачається, що робітниками поліції в повній мірі були роз`яснені ОСОБА_2 його права, відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження.

Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Морозова В.Ю. без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя