Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №619/2633/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2633/26

провадження № 2/619/1737/26

Заочне рішення

іменем України

26 травня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/2633/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представниця позивача: Панченко Ю.В.

Стислий виклад позиції позивача.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» у системі «Електронний суд» 17.04.2026 звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 165870,56 грн. У обґрунтування позову зазначено, що 17.12.2025 о 16 год 00 хв у м. Харкові по пр-т. Героїв Харкова, 118, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MAN TGA 41.480 д.н.з. НОМЕР_1 , перед виїздом не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, внаслідок чого під час руху відбулося відокремлення заднього лівого зовнішнього колеса. Колесо зіткнулося з автомобілем Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався зустрічним напрямком, після чого за інерцією пошкодило автомобіль ВАЗ 21093, що рухався попутно. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та були завдані матеріальні збитки. Постановою Слобідського районного суду м. Харкова від 03.02.2026 у справі №641/10185/25 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Перша» за полісом EP-233816759, у зв`язку з чим страховиком виплачено страхове відшкодування у розмірі 165870,56 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 20.04.2026 судом сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь №2621567 щодо місця перебування (проживання) відповідача.

Ухвалою суду від 21.04.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 26.05.2026.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, однак судова повістка повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Крім того, відповідач повідомлявся шляхом направлення судової повістки за номером телефону та на електронну адресу, які зазначені у позові, про що свідчать довідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Постановою Слобідського районного суду м. Харкова від 03.02.2026 по справі №641/10185/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідно змісту якої, 17.12.2025 о 16 год 00 хв по пр-т. Героїв Харкова, 118, м. Харків, ОСОБА_1 керуючи автомобілем MAN TGA 41.400 д.н.з. НОМЕР_3 , перед виїздом не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу внаслідок чого відбулось відокремлення заднього лівого зовнішнього колеса під час руху транспортного засобу, після чого трапилось попадання в транспортний засіб Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався в зустрічному напрямку, та від якого інерційним рухом трапилось попадання колеса MAN в транспортний засіб ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_5 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого завдав механічні пошкодження транспортним засобам з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с. 21).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який є власником зазначеного транспортного засобу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 7).

Відповідно до відповіді НПУ, потерпілим у ДТП є, зокрема, ОСОБА_2 , а винуватцем дорожньо-транспортної пригоди встановлено ОСОБА_3 (а.с. 25–27).

ОСОБА_2 як власник транспортного засобу Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , 21.12.2025 звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Перша» з заявою про страхову виплату (а.с. 60).

Відповідно до висновку звіту №95/2025 про оцінку автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу внаслідок ДТП, що сталася 17.12.2025, без урахування втрати товарної вартості, становить 248384,05 грн (а.с. 8–13).

Згідно зі звітом №55/02/26 про розрахунок ринкової вартості пошкодженого (технічно несправного) автомобіля, ринкова вартість аварійного транспортного засобу Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 на дату оцінки становить 82513,49 грн (а.с. 17–20).

Згідно з копією страхового акту №10.001-25-06759, ПАТ «Страхова компанія «Перша» враховуючи ремонтну калькуляцію № 95/2025 від 24.01.2026 (а.с. 14-15), здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 165870,56 грн на рахунок ОСОБА_2 (а.с. 23), що також підтверджується розрахунком страхового відшкодування до страхового акту №10.001-25-06759 (зворот а.с. 23).

Отже, позивач відшкодував завдані відповідачем збитки, спричинені внаслідок ДТП у розмірі 165870,56 грн.

Зазначена шкода особисто ОСОБА_1 не була відшкодована потерпілій особі.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким актом є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У ч. 1 ст. 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2. ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пп. г пп. 37.1.1 п.37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі – Закон) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, якщо дорожньо-транспортна пригода визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правил дорожнього руху та технічної експлуатації.

Оскільки ПАТ «Страхова компанія «Перша» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 165870,56 грн, то до нього перейшло право на отримання від ОСОБА_1 як винуватця ДТП, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 165870,56 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 270, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 165870,56 грн (сто шістдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят гривень 56 копійок).

Стягнути ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Надіслати позивачу копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачу надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30, код ЄДРПОУ 31681672;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя І. М. Нечипоренко