Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №399/962/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/962/25

провадження № 2-а/399/5/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2026 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В. розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного штрафу,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №293/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 05.09.2025, провадження у справі закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовані позовні вимоги тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права та підлягає скасуванню з тих підстав, що про факт винесення останньої йому стало відомо лише 24.09.2025 після отримання її листом на руки від Укрпошти. 22.08.2025 він дійсно з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 де йому повідомлено, що 30.06.2025 він не з`явився до вказаного відділу за повісткою №3933248, на що він пояснив, що йому не було відомо про необхідність явки. Цього ж дня, відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який йому не вручено, відповідно письмового нагадування про час та дату розгляду справи він не мав.

Стверджував, що повістка не була направлена за його місцем проживання, тому і не знав про необхідність явки до відділу, оскільки згідно з супровідним листом оскаржувану постанову направлено за адресою АДРЕСА_1 , де він ніколи не проживав. Тоді, як його місце реєстрації проживання є АДРЕСА_1 , що підтверджував відповідним Витягом з реєстру територіальної громади, за якою він зареєстрований з 09.02.2013. Його дані оновлені в ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому, на його думку, працівникам останнього було достеменно відомо про адресу реєстрації та фактичну адресу місця проживання. Вважав, що матеріали провадження не містять доказів направлення повістки щодо його виклику на 30.06.2025 саме на його адресу реєстрації і фактичного проживання - АДРЕСА_1 . Тому, вважав, що він не був оповіщений про виклик до відповідача на 30.06.2025 та ним не було допущено порушень вимог ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Та, з посиланням на ч.1 ст. 277-2, п.3 ч.1 ст. 278 КУпАП, практику ВС зазначав, що сам факт надіслання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності повісток про розгляд справ про адміністративне правопорушення не є безспірним доказом вручення повісток таким особам.

Ухвалою суду від 03.10.2025 позивачу поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання, витребувано документи.

24.10.2025 надійшов відзив на позов, в якому представник позивача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначив, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 та підлягав призову на військову службу під час направлення повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2

Позивачу в автоматичному режимі було сформовано та направлено за задекларованою адресою АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з описом вкладення Укрпошти №0610260927992 повістку №3933248 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14:00 год. 30.06.2025 з метою уточнення даних.

Зазначений лист був повернутий з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» у довідці форми 20.

Твердження позивача щодо не відправки повістки на адресу його реєстрації проживання не відповідає дійсності, оскільки спростовується наявними доказами, зокрема конвертом з підписом та відміткою поштового штемпеля відділення Укрпошти.

30.06.2025 позивач не прибув до відділу та у визначений законом термін не надав підтверджуючих документів про поважні причини своєї неявки. 22.08.2025 за особистою явкою ОСОБА_1 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, другий примірник останнього був йому наданий. Під час складання протоколу позивачем особисто надано інформацію про те, що фактична адреса його проживання АДРЕСА_1 , хоча зареєстрований він за адресою АДРЕСА_2 , що і було зафіксовано за згодою позивача у протоколі. На підставі вказаного протоколу розглянуто справу та прийнято оскаржувану постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити. Додав, що офіційно працевлаштований у ТОВ «Євробитхім», посада оператор напівавтоматів, ліній та верстатів. 30.06.2025 він повинен був отримати повістку від ТЦК, але її ніхто додому йому не привозив, працівників Укрпошти біля двору не було. 20.08.2025 їздили по селу до тих хто не з`являється в ТЦК, у тому числі заїжджали і до нього, але вдома була лише матір, яка йому і повідомила, що приїжджали з місцевого ТЦК про необхідність його явки орієнтовно на 22.08.2025. Тому, у вказану дату, відпросившись з роботи він поїхав в ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому повідомили, що він перебуває у розшуку.

Зазначав, що має чотири бойові відправлення. З дитинства має діагноз «кіста, гідроцефалія». Проходив ВЛК. 19.07.2024 був повернутий з «Десни» (після четвертої відправки до навчального центру) із зазначенням у військовому квитку про те, що призов скасований і він знятий з військового обліку, тому вважав, що жодних викликів його до ІНФОРМАЦІЯ_5 вже не буде.

22.08.2025 працівник ТЦК почав складати щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, на запитання причин неявки 30.06.2025 позивач відповів, що не знав про виклик, повістку ніхто не привозив, а коли повідомили через матір про необхідність явки, то одразу і з`явився. Наголошував на тому, що оскаржувану постанову Укрпошта привезла і її отримала мати, а повістку ніхто не привозив, мати вдома є постійно. Більш того, зауважував, що його номер телефону відомий по його облікових даних, але ніхто йому не телефонував, у т.ч. з Укрпошти.

Уточнив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення декларував адресу свого фактичного місця проживання АДРЕСА_1 , а адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 , яка попередньо і значилася/декларувалася в ТЦК в його облікових даних, як і адреса фактичного місця проживання, де він проживає близько 11 років.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав, що викладені у відзиві. Додала, що позивач особисто був повідомлений під підпис про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Повістка направлялася позивачу за його задекларованим та відомим РТЦК місцем реєстрації та фактичного проживання, а під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачем задекларовано адресу фактичного місця проживання АДРЕСА_1 . Зауважувала, що за даними Оберіг, станом на 17.06.2025 задекларована адреса позивача була АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судове засідання призначене на 02.12.2025 на 13:05 год. сторони не з`явилися, через канцелярію суду подали клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Тому, на підставі вищезазначеної норми закону 02.12.2025 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Із копії військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с.15-19) судом встановлено, що останній виданий на ім`я ОСОБА_1 та останній є військовослужбовцем.

Із копії повістки №3933248 адресованої ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням 0610260927992 з відбитком штампу «Повістка ТЦК, вручити особисто» (а.с.39-40) судом встановлено, що останньому необхідно було з`явитися до відповідача в АДРЕСА_3 на 30.06.2025 на 14:00 год. для уточнення даних.

Вказаний рекомендований лист повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що додатково підтверджується і роздруківкою з відстеження із сайту Укрпошта (а.с.59), з якого видно дотримані строки та своєчасне повідомлення.

Із копії протоколу №293/25 про адміністративне правопорушення від 22.08.2025 (а.с.37) судом встановлено, що останній складений відносно ОСОБА_1 , задеклароване місце проживання АДРЕСА_1 , з тих підстав, що 22.08.2025 о 14:00 год. прибув самостійно до відділу. Не прибув вчасно за повісткою від 30.06.2025 до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») без поважних причин під час воєнного стану, поданий в розшук з 10.07.2025, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.

Зазначено про розгляд справи 05.09.2025 о 16:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , каб. 1 та наявний підпис позивача про ознайомлення із вказаним. Пояснення відсутні та як зазначено позивачем в судовому засіданні останні ним надавалися працівнику відділу в усній формі.

Із копії постанови №293/25 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП (а.с.12) судом встановлено, що остання винесена 05.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відносно гр-на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , задеклароване місце проживання АДРЕСА_4 та якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, оскільки останній, як військовозобов`язаний у ході оповіщення за призовом під час загальної мобілізації в особливий період викликався повісткою №3933248 на 30.06.2025 р. оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснювалося засобами поштового зв`язку, лист повернувся з відміткою працівника Укрпошти «відсутній за вказаною адресою», у визначений строк не з`явився, без зазначення поважних причин та не надав підтверджуючих документів про причини неявки. У результаті цього він порушив вимоги ч.3 ст.22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

22.08.2025 ОСОБА_1 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 де був складений протокол про адміністративне правопорушення №293/25 від 22.08.2025.

З посиланням на абз. 2 п.41 ПКМУ від16.05.2024 №560 у постанові зазначено, що повістка про виклик ОСОБА_1 надіслана засобами поштового зв`язку на адресу його місця проживання і повернута з відміткою працівника Укрпошти «відсутній за вказаною адресою», про наявність іншої адреси проживання не повідомляв, тому військовозобов`язаний вважається належним чином повідомлений про виклик до ТЦК та СП.

Із Витягу з реєстру територіальної громади від 13.09.2024 (а.с.14) судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09.02.2013 зареєстрований за адресою місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .

Фактично позивач проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.50-51).

Судом встановлено, що позивача призвано по мобілізації на військову службу з 17.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.64, 71).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За диспозицією ч.3 ст. 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Особливий період діє в Україні з 17 березня 2014 року, коли була оголошена перша хвиля часткової мобілізації у зв`язку з російською агресією.

Відповідно до п.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

За положеннями ч.3 ст. 22 зазначеного Закону у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п.41 постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема , у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

За положеннями п. 82 постанови КМУ від 05.03.2009 №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», зі змінами, рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

З вищевикладеного видно, що відповідачем на задеклароване місце проживання позивача АДРЕСА_2 (яке останнім не оспорювалося, навпаки підтверджено в судовому засіданні) направлялася повістка з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, проте позивач за викликом не з`явився, що розцінено відповідачем як порушення правил військового обліку в особливий період.

Доказів зворотного позивачем не надано. Також судом встановлено, що в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, останнім зазначено своє фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , що в судовому засідання позивачем теж не оспорювалося.

Неповідомлення військовозобов`язаним актуальних даних щодо місця проживання не є поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що 19.06.2025 вказана повістка направлялася відповідачем засобами Укрпошти на вищевказану адресу позивача та повернулася до відправника 04.07.2025, у формі 20 причини повернення зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою» - дата 28.06.2025.

Тому, як видно, строки для повідомлення адресата про надходження рекомендованого повідомлення та строки повідомлення про виклик по повістці дотримані.

Доказів телефонування позивачу з Укрпошти з метою повідомлення про находження на його ім`я рекомендованого поштового відправлення, матеріали справи не містять.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За положеннями ч.2, ч.5 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи , зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Зі змісту оскаржуваної постанови видно, що остання містить опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначено нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

З огляду на наведене у сукупності, суд доходить висновку, що суб`єкт владних повноважень дотримався вищезазначених положень законодавства України під час винесення оскаржуваної постанови та особу небезпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно оскаржувана постанова відповідає вимогам ч.2 ст. 2 КАС України, ст.ст. 280, 283 КУпАП.

Відтак, суд відхиляє доводи позивача щодо того, що повістка направлена не на його задекларовану адресу місця проживання та зазначає про суперечливу позицію позивача, оскільки повістка відповідачем і була направлена на його зареєстровану адресу місця проживання, яка у тому числі, на час її направлення, була і задекларованою адресою його місця проживання та доходить висновку, що нез`явлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, визначений у повістці та в наступні сім календарних днів, без повідомлення причин неявки, є порушенням правил військового обліку військовозобов`язаних, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 210 КУпАП.

Разом з тим, суд зазначає, що статтю 247 КУпАП відповідно до Закону України від 13.03.2025 № 4316-IX, що набрав чинності 17.04.2025, доповнено п. 10 ч. 1 ст. 247 КУпАП, згідно з яким провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 КУпАП.

Судом встановлено, що позивача призвано по мобілізації на військову службу з 17.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.64, 71).

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності є стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Тому, позовні вимоги в частині скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягають задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

При цьому, підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про визнання оскаржуваної постанови протиправною немає, оскільки належним способом захисту у разі протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за приписами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України є скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням викладеного, оскільки суд встановив порушення позивачем правил військового обліку, за вчинення якого передбачена адміністративна відповідальність за ст. 210 КУпАП, і станом на момент розгляду справи в суді був прийнятий та набрав чинності Закон України від 13.03.2025 № 4316-IX та позивач з 17.11.2025 призваний по мобілізації на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виключало застосування відповідачем зазначеного закону на час винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що судові витрати за результатами розгляду справи покладаються на позивача.

З матеріалів справи видно, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, а тому зазначену суму судових витрат слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.242-246, 286 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову №293/25 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 05.09.2025 винесену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн, справу про адміністративне правопорушення закрити.

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко