Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №344/5966/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5966/26

Провадження № 1-кп/344/954/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

26 травня2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поділля Галицького району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , пенсіонера, одруженого, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує таку вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, за наступних обставин.

Інспектор взводу № 2 роти № 1 БУПП в Івано-Франківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 та поліцейський взводу № 2 роти № 1 БУПП в Івано-Франківській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_7 згідно розстановки сил та засобів взводу № 2 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції заступили на патрулювання у складі екіпажу «Ясень-0106» 11 січня 2026 року із 08 год. 00 хв. на службовому транспортному засобі марки «Skoda Rapid», реєстраційний № 6477.

Інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_6 є службовою особою з урахуванням положень статей 1, 17 Закону України «Про Національну поліцію», який діє у межах службових повноважень, визначених його посадовою інструкцією від 10 червня 2025 року № 1917.

Під час несення служби вказані поліцейські перебували у форменому одязі (однострої), були забезпечені планшетними пристроями та світловідбивними елементами. Відповідно до статей 2, 23 та 31 Закону України «Про Національну поліцію» працівники поліції виконували завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, запобігання правопорушенням, реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення та інші події. Згідно зі статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» інспектори були оснащені нагрудними відеокамерами та здійснювали застосування технічних приладів, що мають функції фото-і кінозйомки та відеозапису, з метою фіксації службових дій, обстановки на місці події та поведінки осіб, причетних до події. Реагування на повідомлення здійснювалося з дотриманням вимог статей 18 та 19 Закону України «Про Національну поліцію», якими визначено обов`язки поліцейського та принципи законності, поваги до прав і свобод людини, а також пропорційності застосування поліцейських заходів.

Цього ж дня о 17 год. 00 хв. поліцейські батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у складі екіпажу «Ясень-0106» прибули за адресою: АДРЕСА_1 , на повідомлення, що надійшло до служби «102» від ОСОБА_8 за фактом повідомлення про можливе вчинення відносно неї домашнього насильства.

Під час реагування на повідомлення про можливе вчинення домашнього насильства за вказаною адресою поліцейською взводу № 2 роти № 1 БУПП в Івано-Франківській області ДПП рядовою поліції ОСОБА_7 на ОСОБА_4 11 січня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 577717 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та о 18 год. інспектором взводу № 2 роти № 1 БУПП в Івано-Франківській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_6 строком на три доби винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ №102059. Після цього, інспектором поліції ОСОБА_6 повідомлено ОСОБА_4 про необхідність пошуку останнім тимчасового місця проживання у зв`язку зі складенням відносно нього термінового заборонного припису стосовно кривдника.

ОСОБА_4 , будучи незгідним та невдоволеним вказаною інформацією працівника поліції, з метою уникнення наслідків притягнення його до адміністративної відповідальності, сформував умисел на надання неправомірної вигоди працівникам поліції. Надалі, 11 січня 2026 року близько 18 год. 13 хв. ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, висловив інспектору взводу № 2 роти № 1 БУПП в Івано-Франківській області ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_6 пропозицію отримати неправомірну вигоду за невиконання працівниками поліції заходів за наслідками складеного відносно нього термінового заборонного припису стосовно кривдника. При цьому, ОСОБА_4 дістав з лівої кишені своїх штанів грошові кошти в сумі 7000 гривень, та намагався їх надати в руки інспектору поліції ОСОБА_6 . У свою чергу, інспектор взводу № 2 роти № 1 БУПП в Івано-Франківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 відмовився від одержання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів та доручив поліцейській взводу № 2 роти № 1 БУПП в Івано-Франківській області ДПП рядовій поліції ОСОБА_7 повідомити про вказану подію чергову частину Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області, що вона й зробила о 18 год. 14 хв.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, не оспорюючи кваліфікацію своїх дій підтвердив всі без винятку викладені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення та суду пояснив, що в січні 2026 року, приблизно о 18-19 год. за місцем проживання в нього з дружиною виник конфлікт і вона викликала поліцію. При цьому він перебував в стані алкогольного сп?яніння. Коли приїхали поліцейські і почали складати адміністративні матеріали, в тому числі припис про заборону перебувати в житлі на три дні, він запропонував одному з них хабар - гроші в розмірі 7000 гривень за його не оформлення. Він так вчинив, бо не мав куди йти. Однак працівник поліції попередив про наслідки та відмовився від хабара, після чого викликав слідчо-оперативну групу. У вчиненому він щиро каявся та просив суворо не карати, призначивши йому штраф.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 369 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує таку вигоду дії з використанням наданого їй службового становища.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу винного; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; він є пенсіонером; одружений; 02 червня 2025 року звертався за амбулаторною допомогою до КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР»; однак відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 62/2022 від 24 лютого 2026 року ОСОБА_4 будь-якими психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, він перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримує, а також те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, - раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, в досудовій доповіді Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого ОСОБА_4 зазначено середній рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, вважають, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, захисника та обвинуваченого, які просили призначити штраф у мінімальному розмірі, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 судом не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 5937 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 12 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертизи.

Речові докази:

-грошові кошти в сумі 7000 гривень (постанова слідчого від 20 січня 2026 року), - конфіскувати в дохід держави;

-DVD-R диски із відеозаписами (постанови слідчого від 20 січня 2026 року та 26 січня 2026 року), - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію.

Головуючий-суддя ОСОБА_9