Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №185/5000/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5000/26

Провадження № 3/185/1699/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Самоткан Н.Г., розглянувши матеріал, що надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, начальника штабу – заступника командира батальйону логістики НОМЕР_1 окремої десантно – штурмової бригади, зареєстрованого за адресою:АДРЕСА_1 ,

за участю захисника Капетули С.М. – адвоката Калитаєва В.В.,

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНП 0341 від 28 березня 2026 року, 12 березня 2026 року об 11:40 год. капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, а саме, начальником штабу – заступника командира батальйону логістики ВЧ НОМЕР_2 , в умовах особливого періоду в супереч вимогам ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ не належним чином поставився до виконання своїх службових обов`язків, внаслідок чого була допущена неповнолітня дитина ОСОБА_2 , 2019 року народження, разом з солдатом ОСОБА_3 на командно - спостережний пункт батальйону логістики ВЧ НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Своїми діями капітан ОСОБА_1 , не належно виконував свої обов`язки в частині організації несення внутрішньої служби у батальйоні, не перевіривши підготовку осіб, призначених на добовий наряд, і несення ними служби, не контролював якість занять з питань додержання вимог безпеки й заняття під час роботи, не виконував завдання з внутрішнього контролю та інші функціональні обов`язки, передбачені інструкцією. Своїми діями на думку ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив суду, що 12 березня 2026 року приблизно об 11:40 год., він не був присутнім на місці командно - спостережного пункт батальйону логістики ВЧ НОМЕР_2 , так як за наказом командира поїхав у службових справах. Його обов`язками передбачено виїжджати за межі пункту для вирішення завдань з організації логістики. Стосовно того, що солдат ОСОБА_3 привела на пункт свою малолітню дитину він не був обізнаний. Будь-яких погоджень чи дозволів на те, щоб дитина перебувала на командно - спостережному пункті він не надавав. Діяльність за контролем відвідування КСП входить до чергового, який його не повідомляв, що знаходяться сторонні особи.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Калитаєв В.В. просив закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення про що також подав письмове клопотання. Представник вказує, що в матеріалах справи відсутні функціональні обов`язки заступника командира батальйону логістики ВЧ НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 . Норми ЗУ «Про Статут внутрішньої служби ЗСУ» не входять в повноваження щодо надання дозволу та контролю за пропуском на територію (з території) командно-спостережного пункту батальйону логістики ВЧ НОМЕР_2 військовослужбовців. Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбалого ставлення до служби передбачає не виконання або не належне виконання службових обов`язків. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх обов`язків. Крім того, в порушення вимог Інструкції зі складання протоколів про військові адміністративні правопорушення не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, порушено вимогу для надання правової допомоги. В матеріалах справи наявні пояснення командира батальйону логістики ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_4 , який пояснив, що з його власного дозволу була допущена на командно-спостережний пункт, малолітня дитина ОСОБА_2 , 2019 року народження, разом з солдатом ОСОБА_3 , яка є його матір`ю. Сукупність зазначених обставин свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що дійсно 12 березня 2026 року на командно-спостережному пункті був відсутній ОСОБА_1 , за його особистим наказом. В обов`язки ОСОБА_1 не входить контролювати командно – спостережний пункт, або надавати дозвіл пропуску на територію (з території) командно-спостережного пункту батальйону логістики ВЧ НОМЕР_2 військовослужбовців.

Допитаний свідок ОСОБА_3 , пояснила суду, що 12 березня 2026 року самостійно, без дозволу своїх керівників, привела свою малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на командно-спостережний пункт, який знаходиться в межах м. Павлограда.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності, перевіривши їх на належність, допустимість, достатність та достовірність приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол, та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Як зазначено в ч. 1 ст. 256 КУпАП, поряд з іншими обов`язковими даними, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення і його кваліфікацію, що має значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до посвідчення офіцера, серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі ЗСУ.

Інші документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 , був призначений до особового складу ВЧ НОМЕР_2 , яка його посада у зазначеній частині, посадові обов`язки, з доказами останнього про їх ознайомлення, копії військового квитка, до матеріалів справи про військове адміністративне правопорушення не долучено, та суду не надано.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діянням і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Диспозицією ч.2 ст.172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками. Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Невиконання службових обов`язків полягає у невиконанні дій, які входять до службових обов`язків. Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків.

За змістом ст.172-15 КУпАП ця норма закону є бланкетною, тобто при притягнені особи до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду повинно бути наведені не тільки найменування норм правових актів у тому числі відомчих, а й їхній зміст щодо кола посадових обов`язків (повноважень), у порушенні яких обвинувачується особа. Тобто повинно бути чітко зазначено нормативний акт з переліком службових обов`язків військової службової особи, у невиконанні або неналежному виконанні ця особа обвинувачується.

У постанові ВС від 21.05.2021 справі № 185/12161/15-к зазначено, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

В зв`язку із викладеним, твердження в протоколі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 недбалого ставлення до військової служби є необґрунтованим. Так як матеріали справи про військове адміністративне правопорушення не містять ряду зазначених документів, які б підтверджували, що капітан ОСОБА_1 повинен був відповідно до своїх обов`язків контролювати за пропуском на територію (з території) командно-спостережного пункту батальйону логістики ВЧ НОМЕР_2 військовослужбовців.

Згідно зі ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Зазначене, на переконання суду, свідчить про відсутність у ОСОБА_1 , протиправної винної поведінки, яка була спрямована на вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-15 КУпАП, оскільки його вина не була доведена поза розумним сумнівом, а тому, на переконання суду, в діях останнього відсутній склад такого діяння.

Враховуючи наведене, вважаю, що справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 172-15, 245, 247, 251, 256, 266, 278, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-15 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк.

Суддя Н. Г. Самоткан