Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №184/419/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Покровський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №184/419/26

Суддя: Гукова Р. М.

Справа № 184/419/26

Номер провадження 2/184/923/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді – Гукової Р.М.,

за участю секретаря судового засідання – Бринзи Л.І.,

розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом та просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) на час її навчання, щомісяця, починаючи з дня подачі цієї заяви до суду до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що на даний час вона продовжує навчання, а тому постійно потребує допомоги. Відповідач, будучи батьком позивача, матеріальної допомоги на її утримання не надає. Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в позові просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, надав заяву, відповідно до якої просить розглянути справу за його відсутності. Крім того, вказує, що він є інвалідом 2 групи, потребує постійного стороннього догляду, а тому може сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 1/8 частини від усіх своїх доходів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач по справі ОСОБА_2 має доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

На даний час ОСОБА_1 навчається в Карпатському національному університеті ім. Василя Стефаника на освітньому рівні «Бакалавр» на 1 курсі за спеціальністю С4 Психологія (освітня програма «Дитяча психологія та психологічна практика»), на денній контрактній формі навчання з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2029 року включно. Вказана обставина підтверджується довідкою №06-13/983 від 05.02.2026 року.

Відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аліментні зобов`язання між батьками і повнолітніми дітьми регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб стягнення аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 цього Кодексу).

Враховуючи правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6-1296цс15, при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми глави 16 СК України не встановлюють обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

При визначенні розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна,сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи,якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача, відповідач посилається на те, що він є інвалідом 2 групи, потребує стороннього догляду, має великі витрати на лікування та маленьку пенсію.

На підтвердження вказаного надає виписку із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення №3181, відповідно до якого у хворого зберігається стійкий виражений неврологічний дефіцит та він потребує постійного стороннього догляду та допомоги.

Крім того, як вбачається із довідки виданої ГУПФУ в Дніпропетровській області ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності в розмірі: лютий 2026р. – 3358,07 грн., березень 2026р. – 4524,21 грн.

Виходячи з наведеного, оскільки повнолітній ОСОБА_1 не виповнилося 23 років, вона продовжує навчання, потребує при цьому матеріальної допомоги, у відповідача є можливість надавати таку допомогу, тому суд вважає, що відповідач може надавати допомогу у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) до закінчення навчання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Водночас, відповідач від сплати судового збору звільнений на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є інвалідом 2 групи.

Керуючись ст.ст. 180, 183, 198-200 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 141, 268, 273, 280, 354, 280-282, 430 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання» - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована: АДРЕСА_2 , мешкає: АДРЕСА_3 , аліменти на її користь і на її утримання на час навчання в розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 18.02.2026 року і до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 25.05.2026р.

Суддя Покровського міського суду Р. М. Гукова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua