Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №171/228/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/228/26

Номер провадження 2-о/171/88/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.26 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпровської області у складі:

головуючого судді – Шкарлат Я.Ю.,

присяжних: Липка І.В., Кикоть Ю.В.

при секретарі: Бахтіяровій Н.В.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Кита М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Апостолівська міська рада про визнання особи безвісно відсутньою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с. Пам`ять Ілліча Апостолівського району Дніпропетровської області, безвісно відсутнім.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що заявник ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьком є ОСОБА_3 . Батько заявниці ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Пам`ять Ілліча Апостолівського району Дніпропетровської області та з 1990 року проживав в с. Шевченко Апостолівського району Дніпропетровської області. У 2006 році ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 . У шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народилося троє дітей:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно акту обстеження уповноваженої особи виконавчого комітету Апостолівської міської ради Невдах Т.П. в АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_8 разом з 4 неповнолітніми дітьми. Батько дітей ОСОБА_3 , 1969 р.н., разом з дітьми та за місцем реєстрації не проживає, виїхав у невідомому напрямку чотири місяці назад (приблизно у квітні 2022 року), на зв`язок не виходить, участі у вихованні дітей не приймає, місце його проживання невідоме. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

02.01.2026 року заявниця звернулась до ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою щодо зникнення її батька в квітні 2022 року. За вказаним фактом 02.01.2026 року органом досудового розслідування внесено відомості до ЄРДР за № 12026041410000002. На даний час день місце знаходження ОСОБА_3 не надалося можливими встановити. метою звернення заявниці з даною заявою є отримання її неповнорідними братами статусу дітей, які позбавлені батьківського піклування.

Крім того, у власності ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка, площею 6.9266 га (копія інформації з ДЗК про право власності на земельну ділянку від 19.01.2026 року додається). Визнання в судовому порядку ОСОБА_3 безвісно відсутнім надасть можливість заявниці встановити опіку над його майном.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 головуючим суддею у справі визначено Шкарлат Я.Ю.

Ухвалою від 04.03.2026 року справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Апостолівська міська рада про визнання особи безвісно відсутньою повернуто до канцелярії суду для вирішення питання щодо подальшого визначення присяжних в порядку, встановленому відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 05.03.2026 року відкрито окреме провадження у справі, призначено по справі відкрите судове засідання в приміщенні суду за адресою: вул. Відродження (Визволення), 66, м. Апостолове, Дніпропетровська область з викликом осіб, які беруть участь у справі.

У судове засідання з`явилась представник заявника, підтримала викладені обставини справи та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи з`явився у судове засідання, підтримав вимоги викладені в заяві.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, а також встановивши відповідні їм правовідносини, доходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У порядку цивільного судочинства суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

За змістом ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п. 3 ч. 2ст. 293 ЦПК України).

Статтею 305 ЦПК України передбачено, що заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

У відповідності до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видано райвідділом ЗАГС м. Апостолове Дніпропетровської області 20 листопада 1987 року батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_3 .

Особа ОСОБА_3 підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , що виданий 08 вересня 1998 року Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області.

06 листопада 2006 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 в Виконкомі Володимирівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.11.2006 року.

Згідно акту обстеження уповноваженої особи виконавчого комітету Апостолівської міської ради Невдах Т.П. за участі свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_8 разом з 4 неповнолітніми дітьми. Батько дітей ОСОБА_3 ., 1969 р.н., разом з дітьми та за місцем реєстрації не проживає, виїхав у невідомому напрямку чотири місяці назад (приблизно у квітні 2022 року), на зв`язок не виходить, участі у вихованні дітей не приймає, місце його проживання невідоме.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , яке видано Відділом ДРАЦС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) 18.12.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка народилася в м. Емба Актюбінської області Республіки Казахстан, померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до Наказу Служби у справах дітей Апостолівської місько ради від 29.12.2025 № 96-р «Про тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 » ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було влаштовано на тимчасове проживання в сім`ю заявниці з 29 грудня 2025 року по 31 березня 2026 року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1, частини першої статті 5, частини першої статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції тощо.

За умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов`язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Відповідно до Витягу з ЄРДР за № 12026041410000002 02.01.2026 до ВП № 8 Криворізького РУП звернулась гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про те, що її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 зник безвісті приблизно в квітні 2022 року та до теперішнього часу не виходить на зв`язок. ЄО 27 від 02.01.2026.

Крім того, у власності ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка, площею 6.9266 га , що підтверджується копією інформації з ДЗК про право власності на земельну ділянку від 19.01.2026 року.

Визнання особи безвісно відсутньою має широке коло правових наслідків, тому мають бути вжитті всі заходи для з`ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.

Процес розшуку безвісно відсутніх осіб регулюється такими нормативно-правовими актами законодавчого рівня, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про Національну поліцію» та «Про оперативну-розшукову діяльність».

Законом України «Про Національну поліцію» визначено, що одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб; початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оперативну-розшукову діяльність» інформація про безвісно зниклу особу є підставою для здійснення оперативно-розшукової діяльності.

06.02.2026 року представником заявниці ОСОБА_1 було долучено відповідь начальника ВП № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно якої встановлено, що під час проведення першочергових розшукових заходів встановити місцезнаходження безвісно зниклого ОСОБА_3 не надалось можливим. Під час відпрацювання розшукованого за обліками ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» відомостей про притягнення останнього до кримінальної чи адміністративної відповідальності протягом 2022-2025 років виявлено не було. Крім того, згідно журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених ВП № 8 Криворізьного РУП записів відносно ОСОБА_3 виявлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

При розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено правовий висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня визначеного відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місцезнаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

У висновку, зробленому Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження № 61-4241св18 зазначено, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (ст. 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).

З аналізу вказаних норм фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місце перебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Таким чином, враховуючи, що факт зникнення ОСОБА_3 та відсутність відомостей про його місцезнаходження більше чотирьох років за місцем постійного проживання підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються, беручи до уваги, що встановлення факту його безвісної відсутності необхідно заявнику для отримання її неповнорідними братами статусу дітей, які позбавлені батьківського піклування, а також для надання можливості встановити опіку над майном зниклого, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-82,89, 263-265, 293, 295-300 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Апостолівська міська рада про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с. Пам`ять Ілліча Апостолівського району Дніпропетровської області - безвісно відсутнім.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_3 вважати 01 травня 2022 року.

Роз`яснити, що у разі появи фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або одержання відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку було визнано безвісно відсутньою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду за місцеперебуванням особи або до суду, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, про скасування рішення про визнання особи безвісно відсутньою в порядку, передбаченому ст. 309 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат

Присяжні І.В.Липка

Ю.В.Кикоть