Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №712/10116/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Провадження № 2/712/330/26

Справа № 712/10116/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ДРІНЯСОВІЙ П.О.

з участю адвоката – ЖУКОВА О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області (адреса: м. Кривий Ріг, вул. Шурупова 2), Служба у справах дітей Виконавчого комітету Черкаської міської ради (адреса: м. Черкаси, вул. Благовісна 170) про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що 15 липня 2021 року він уклав шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_3 , якій був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що був складений актовий запис №1101.

Від сімейно-шлюбних відносин в них народилася дитина - малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

У 2022 році сімейно-шлюбні відносини між ним та відповідачем по справі були фактично припинені.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2023 року шлюб між ним та ОСОБА_3 був розірваний.

Після припинення сімейно-шлюбних відносин у 2022 році та розірвання шлюбу їхня малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилась проживати разом з ним, її батьком ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому відповідач ніякої турботи про доньку не проявляє, він самостійно займається вихованням своєї малолітньої дитини, яка проживає разом з ним за вищевказаною адресою та знаходиться на його повному утриманні.

На підставі судового наказу №212/9835/23, якій був виданий Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 26 грудня 2023 року, з ОСОБА_3 були стягнути аліменти на його користь на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючі з 04 грудня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

17 січня 2024 року вищевказаний судовий наказ був пред`явлений для примусового виконання, 19 січня 2024 року було відкрито виконавче провадження №73900304 з примусового виконання виконавчого документу.

Але незважаючи на вищевказане судове рішення відповідач по справі ОСОБА_3 жодного разу аліменти на утримання дитини не сплачувала, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів, яка за період з грудня місяця 2023 року по 01 лютого 2024 року складає 5857 гривень 65 копійок, та за період з 01 лютого 2024 року по 01 червня 2025 року складає 58179 гривень 40 копійок.

У зв`язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_3 судового рішення щодо сплати аліментів на утримання малолітньої дитини та наявністю заборгованості зі сплати аліментів головним державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Глущенко А.С. 10 червня 2025 року в рамках виконавчого провадження №73900304 були винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Також в рамках зазначеного виконавчого провадження 10 червня 2025 року державним виконавцем була винесена постанова про накладення штрафу на боржника ОСОБА_3 у розмірі 11635 гривень 88 копійок у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідальних платежів на один рік.

Крім того, рішенням №445 виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 03 серпня 2023 року було визначене місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також рішенням №457 виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 15 травня 2024 року була затверджена довідка про те, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні батька ОСОБА_5 .

Малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує комунальний заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №243 Криворізької міської ради, куди її приводить він, позивач по справі ОСОБА_5 або це здійснюють його батьки - бабуся і дідусь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою комунального закладу.

Таким чином, починаючи з 2022 року та до теперішнього часу відповідач по справі ОСОБА_3 будь-якої турботи про малолітню доньку не проявляла та не проявляє, матеріальної допомоги на утримання дитини жодного разу не надавала, будь-якої участі в вихованні доньки не приймала, її долею не цікавиться, з дитиною не спілкується, її життям та здоров`ям не цікавиться, жодної уваги доньці не надає, тобто не виконує свої батьківські обов`язки.

У зв`язку з цим, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до її дитини - малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 04 серпня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляд в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 09 грудня 2025 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його адвокат Жуков О.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Представники третіх осіб до судового засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їхню відсутність, у вирішенні справи поклалися на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, думку адвоката, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами сімейного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що 15 липня 2021 року між позивачем і відповідачем зареєстровано шлюб. Від цього шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У 2022 році сімейно-шлюбні відносини між стронами по справі були фактично припинені.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2023 року шлюб між сторонами був розірваний.

Після припинення сімейно-шлюбних відносин у 2022 році та розірвання шлюбу малолітня донька сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилась проживати разом з батьком ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі Судового наказу №212/9835/23, якій був виданий Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 26 грудня 2023 року, з ОСОБА_3 були стягнути аліменти на користь позивача на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючі з 04 грудня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

17 січня 2024 року вищевказаний Судовий наказ був пред`явлений для примусового виконання, 19 січня 2024 року було відкрито виконавче провадження №73900304 з примусового виконання виконавчого документу.

Але незважаючи на вищевказане судове рішення відповідач по справі ОСОБА_3 жодного разу аліменти на утримання дитини не сплачувала, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів, яка за період з грудня місяця 2023 року по 01 лютого 2024 року складає 5857 гривень 65 копійок, та за період з 01 лютого 2024 року по 01 червня 2025 року складає 58 179 гривень 40 копійок, що підтверджено розрахунком заборгованості зі сплати аліментів наданого Другим відділом ДВС у місті Черкаси.

У зв`язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_3 судового рішення щодо сплати аліментів на утримання малолітньої дитини та наявністю заборгованості зі сплати аліментів головним державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Глущенко А.С. 10 червня 2025 року в рамках виконавчого провадження №73900304 були винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Також в рамках зазначеного виконавчого провадження 10 червня 2025 року державним виконавцем була винесена постанова про накладення штрафу на боржника ОСОБА_3 у розмірі 11635 гривень 88 копійок у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідальних платежів на один рік.

Рішенням №445 виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 03 серпня 2023 року було визначене місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також рішенням №457 виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 15 травня 2024 року була затверджена довідка про те, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні батька ОСОБА_5 .

Малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує комунальний заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №243 Криворізької міської ради, куди її приводить він, позивач по справі ОСОБА_5 або це здійснюють його батьки - бабуся і дідусь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою комунального закладу.

Позивач вказує, що починаючи з 2022 року та до теперішнього часу відповідач по справі ОСОБА_3 будь-якої турботи про малолітню доньку не проявляла та не проявляє, матеріальної допомоги на утримання дитини жодного разу не надавала, будь-якої участі в вихованні доньки не приймала, її долею не цікавиться, з дитиною не спілкується, її життям та здоров`ям не цікавиться, жодної уваги доньці не надає, тобто не виконує свої батьківські обов`язки.

Згідно Висновку Служби у справах дітей Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради від 23.10.2025 року вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що мати ОСОБА_3 належним чином не виконує свої батьківські обов`язки, не піклується про фізичний стан і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, не готує її до самостійного життя, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Судом також встановлено, що ОСОБА_5 звільнений з військової служби в запас з 10 лютого 2026 року, є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 від 30 квітня 2025 року), на даний час працює в організації – Акціонерне Товариство «Криворізький Залізорудний Комбінат» на посаді Монтера колії з 02 листопада 2015 року по теперішній час.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі заст. 164 СК України - підставою позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку батьків, яку можна вважати юридичною відповідальністю. Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Таким чином, позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Враховуючи положення п. 8 ст. 7 СК України, у відповідності до якого регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим з урахуванням інтересів дитини, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, і питання про його застосування може бути вирішене судом після повного й всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи й характеру ставлення батьків до дитини.

Оскільки згідно чинного законодавства України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати її, батьки зобов`язані надавати дитині належне батьківське виховання, оскільки право на виховання - є одним із основних прав дитини, якщо ж батьки не виконують свої функції, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, це є підставами для позбавлення їх батьківських прав.

Суд також зазначає, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері (батька), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь в її вихованні (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі №331/5427/17).

Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №686/16892/20, від 07.12.2022 року в справі №562/2695/20, від 03.08.2022 в справі №306/7/20, від 11.01.2023 в справі №461/7447/17.

Судова практика щодо застосування положень ст. 164 СК України є усталеною.

Судом під час розгляду справи встановлено, що мати дитини не займається вихованням доньки, не цікавиться її життям та духовним розвитком, дитина проживає з батьком, котрий повністю займається її вихованням та матеріальним забезпеченням.

Відповідно до Розділу 1 п.1.5 огляду судової практики КЦС ВС - Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав.

Таким чином, оскільки відповідачу не чинилися перешкоди брати участь у вихованні доньки та остання самостійно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, та з врахуванням встановлених судом обставин відсутності матері у житті дитини, вважає, що позивач довів та надав суду докази, які безспірно свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків відносно доньки, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, протягом судового розгляду відповідач не змінила своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, не намагалася віднайти можливість налагодити спілкування з дочкою, а навпаки погодилася з позбавленням батьківських, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачу належить повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50 % слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 166 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо її неповнолітньої дитини: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.

Зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області, яке знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик 192, повернути позивачу ОСОБА_10 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплаченого при подачі позову до суду згідно квитанції до платіжної інструкції від 21.07.2025 року

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення складено 25 травня 2026 року.