Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №711/12311/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/12311/25

Номер провадження2/711/849/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

представника позивача Гусаченко В.О.,

представника відповідача адвоката Хегая О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надпільна 530» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2025 року ОСББ «Надпільна 530» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 8147,56 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу та на сплату судового збору (вхідний №53121/25, а.с.1-4).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є власником кімнат АДРЕСА_1 . Утримання та експлуатацію означеного багатоповерхового будинку здійснює ОСББ «Надпільна 530», що створене 09.06.2023.

Протоколом №2 загальних зборів ОСББ «Надпільна 530» від 12.07.2023 затверджений розмір внеску - 6,55 грн за 1 квадратний метр; також вирішено додати до житлової площі кожної кімнати по 3 квадратних метри загальної площі.

Цим же рішенням у виді протоколу №2 загальних зборів ОСББ «Надпільна 530» було вирішено, що в останній день кожного місяця слід знімати показники чотирьох загальних лічильників.

Протоколом №3 загальних зборів ОСББ «Надпільна 530» від 20.07.2023 було вирішено звернутися до ТОВ «Енерголюксмонтаж» з метою виконання проєкту установки індивідуальних електролічильників в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Також цим же протоколом загальних зборів було вирішено укласти з головою та ФОП ОСОБА_2 договір на виконання робіт по установці індивідуальних електролічильників і заміни електромереж у місцях загального користування; вартість означених послуг складає 17000 грн.

Як зазначає позивач у мотивувальній частині позову, згідно акту звірення взаємних розрахунків за утримання будинку та прибудинкової території по о/р НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , за період з червня 2023 року до листопада 2025 року включно, заборгованість становить 4293,44 грн, а згідно акту звірення взаємних розрахунків за електроенергію, за період з січня 2023 року до липня 2025 року, заборгованість відповідача складає 2854,12 грн.

Крім того позивач у позові зазначає про те, що відповідач також не сплатила внесок на проєкт на електролічильник у сумі 1000 грн, що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків за проєкт на електролічильник за період з 01.01.2023 до 14.12.2025.

У зв`язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати як внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкової території, так і вартості електроенергії та проєкту на електролічильник становить 8147,56 грн. У цьому контексті позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем лише у повному обсязі сплачено кошти в сумі 17000 грн за установку індивідуального електролічильника.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість зі сплати як внесків на утримання будинку та прибудинкової території, так і електроенергії та проєкту на електролічильник, що сукупно складає 8147,56 грн, а також судові витрати (судовий збір і витрати на правничу допомогу адвоката).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надпільна 530» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 10 год 00 хв 06 лютого 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.52-53).

Розгляд справи, що був призначений о 10 год 00 хв 06 лютого 2026 року, не відбувся у зв`язку із зайнятістю складу суду в розгляді цивільної справи №711/6416/25 про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.58); розгляд справи відкладений до 08 год 20 хв 06 березня 2026 року.

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2026 року оголошено перерву в розгляді справи у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи з підстав їх неотримання; розгляд справи відкладений до 15 год 00 хв 02.04.2026 (а.с.116).

21 березня 2026 року представником відповідача адвокатом Хегаєм О.Б. до суду поданий відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого цей учасник справи просить суд відмовити у задоволенні позову, а також стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн (вхідний №12215/26, а.с.121-125).

Заперечення проти позовних вимог представник відповідача обгрунтовує тим, що відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за електроенергію за період з 01.01.2023 до 01.12.2025, загальний розмір нарахувань складає 24 376,29 грн, з яких сплачено 21 522,17 грн, у зв`язку з чим заборгованість складає 2 854,12 грн. Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків (утримання будинку та прибудинкової території) за період з 01.01.2023 до 01.12.2025 загальний розмір нарахувань складає 7 717, 81 грн, з яких сплачено 3 424,37 грн, у зв`язку з чим заборгованість складає 4 293,44 грн.

Проте представник відповідача констатує, що фактично у розрахунках позивач надає дані, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до довідки з банківського рахунку дочки відповідача ОСОБА_3 , остання, яка фактично проживає у гуртожитку, користується комунальними послугами, та фактично сплачує за послуги постачання електроенергії та утримання прибудинкової території, сплатила позивачу: 1) за утримання будинку та прибудинкової території, за період з 01.01.2023 до 01.12.2025, - 22 651,49 грн, а за утримання будинку та прибудинкової території, за період з 01.01.2023 до 01.12.2025, - 9 836,83 грн.

У зв`язку з цим, представник відповідача констатує, що в актах звіряння, на які посилається позивач, зазначено лише частину сум, сплачених відповідачем, зокрема за послуги постачання електроенергії, адже, як стверджує представник відповідача, позивач не зазначив оплату 1329,32 грн, що мала місце 18.01.2024, за утримання прибудинкової території у зв`язку з чим різниця складає 6 412,46 грн.

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2026 року відкладений розгляд справи у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача адвоката Хегая О.Б. про відкладення розгляду справи; розгляд справи відкладений до 11 год 30 хв 05.05.2026 (а.с.159).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2026 року відкладений розгляд справи у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача адвоката Хегая О.Б. про відкладення розгляду справи для підготовки додаткових пояснень після дослідження матеріалів справи; розгляд справи відкладений до 12 год 30 хв 21.05.2026 (а.с.174).

Представник позивача в порядку самопредставництва Гусаченко В.О. в судових засіданнях позовні вимоги підтримала з підстав, що викладені в мотивувальній частині позовної заяви, просила суд їх задовольнити повністю. Додатково повідомила, що у березні 2026 року відповідач сплатила на рахунок ОСББ «Надпільна 530» 1354 грн, які позивачем зараховані у рахунок поточних платежів за грудень 2025 року - березень 2026 року, а надлишок в сумі 83,3 грн позивачем зарахований у рахунок погашення заборгованості за попередній період; у зв`язку з цим, станом на день розгляду справи, розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 8064,26 грн, з яких: 4 210,14 грн - заборгованість зі сплати коштів на утримання будинку та прибудинкової території,2 854,12 грн - заборгованість зі сплати вартості електроенергії, та 1000 грн - заборгованість зі сплати внеску на проєкт на електролічильники.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Хегай О.Б. у судових засіданнях заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у мотивувальній частині відзиву. Просив суд у задоволенні позову відмовити. Додатково суду пояснив, що нарахування позивачем вартості електроенергії за червень-липень 2025 року з призми показників загальнобудинкових лічильників є неправильним, оскільки з травня 2025 року відповідачу встановлено індивідуальний лічильник споживання електричної енергії, згідно показників якого вона сплачувала вартість спожитої електричної енергії безпосередньо надавачу означеної комунальної послуги. У цьому контексті, представник відповідача повідомив суд, що договір відповідачем із надавачем комунальної послуги з постачання електричної енергії укладений 15.07.2025, а лічильник опломбований у травні 2025 року.

21 травня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08 год 20 хв 26 травня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену як письмово, так і під час проголошення вступного слова, а також процесуальну позицію представника відповідача, що викладена як письмово, так і під час проголошення вступного слова, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником кімнат № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 (загальною площею 35,8 кв.м., житловою 35,8 кв.м.), що знаходиться у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна №456279057 від 12.12.2025 (а.с.15).

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), пункт 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

Отже, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності цього права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації.

Балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 є позивач ОСББ «Надпільна 530», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №527669262686 від 13.06.2023 (а.с.5), та витягом зі Статуту ОСББ «Надпільна 530», затвердженого зборами співвласників ОСББ «Надпільна 530», протокол №1 від 30.04.2023 (а.с.9-14).

12.07.2023 за наслідком проведення загальних зборів ОСББ «Надпільна 530» було ухвалено рішення, що оформлене протоколом №2 від 12.07.2023, яким вирішено затвердити розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6,55 грн з 1 м2 загальної площі квартири з додаванням до житлової площі кожної кімнати 3 кв.м. загальної площі і здійснювати оплату за проживання, враховуючи означену площу (а.с.16-19).

20.07.2023 за наслідком проведення загальних зборів ОСББ «Надпільна 530» було ухвалено рішення, що оформлене протоколом №3 від 20.07.2023, яким вирішено створити проєкт для установки електролічильників і звернутися до ТОВ «Енерголюксмонтаж»; орієнтовна вартість проєкту на кімнату складає від 675 грн до 1000 грн (а.с.20-21).

Із договору №23/10_02 від 04.10.2023, що укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСББ «Надпільна 530» суд встановив, що предметом означеного правочину є те, що виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, виконати за завданням замовника, а змовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити роботи з виготовлення проєктно-кошторисної документації для об`єкту: «Електропостачання гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 », та передати виконані роботи замовнику за актами приймання-передачі виконаних робіт. Пунктом 2.1 означеного договору передбачено, що договірна ціна становить 45000 грн, яка є остаточною (а.с.22-23).

Факт виконання сторонами умов договору №23/10_02 від 04.10.2023 судом встановлено на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 27.02.2024 (а.с.25).

23.03.2024 за наслідком проведення загальних зборів ОСББ «Надпільна 530» було ухвалено рішення, яке оформлене протоколом №3 від 23.03.2024, яким вирішено, що співвласники, які погодилися на установку індивідуальних електролічильників, мають перевести 17000 грн на особовий рахунок ОСББ, який буде створений спеціально для оплати за покупку матеріалів і виконаних робіт (а.с.27-29).

Із договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №7338 від 01.09.2023, що укладений між ПАТ «Черкасиобленерго» та ОСББ «Надпільна 530», суд встановив, що предметом означеного правочину є надання послуг з розподілу електричної енергії до будинку АДРЕСА_1 (а.с.30-33).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив заяву-приєднання від 01.09.2023 як додаток №1 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №7338 від 01.09.2023, зі змісту якого встановив, що ОСББ «Надпільна 530» приєдналося до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу ПАТ «Черкасиобленерго» (а.с.33 зворот).

Із акту звіряння взаємних розрахунків за електричну енергію за період з 01.01.2023 до 01.12.2025 по особовому рахунку НОМЕР_1 (споживач ОСОБА_1 ) суд встановив, що ОСББ «Надпільна 530» нараховано споживачу до сплати за спожиту електроенергію в сумі 24376,29 грн, з яких споживачем сплачено 21522,17 грн, різниця, станом на 01.12.2025, становить 2854,12 грн (а.с.35).

Крім того з акту звіряння взаємних розрахунків за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2023 до 14.12.2025 по особовому рахунку НОМЕР_1 (споживач ОСОБА_1 ) суд встановив, що ОСББ «Надпільна 530» нараховано споживачу до сплати за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 7717,81 грн, з яких споживачем сплачено 3424,37 грн, різниця, станом на 01.12.2025, становить 4293,44 грн (а.с.36).

Із акту звіряння взаємних розрахунків за виготовлення проекту на електролічильники за період з 01.01.2023 до 14.12.2025 по особовому рахунку НОМЕР_1 (споживач ОСОБА_1 ) суд встановив, що ОСББ «Надпільна 530» нараховано споживачу до сплати внесок за проєкт на електролічильники в сумі 1000 грн, який лишився споживачем не оплаченим, станом на 01.12.2025 (а.с.37).

Із акту звіряння взаємних розрахунків за встановлення лічильників за період з 01.01.2023 до 01.12.2025 по особовому рахунку НОМЕР_1 (споживач ОСОБА_1 ) суд встановив, що ОСББ «Надпільна 530» нараховано споживачу до сплати вартість індивідуального електролічильника сумі 17000 грн, яка сплачена повністю споживачем 14.06.2024 та 21.10.2024 (а.с.38).

Також судом встановлено, що 16.12.2025 позивач направив відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, електроенергії та вартості на розроблення проєкту індивідуального електролічильника сукупно в розмірі 7119,28 грн, що утворилась станом на 01.12.2025 (а.с.39).

Із платіжної інструкції №@2PL320190 від 05.03.2026 суд встановив, що ОСОБА_3 (дочка відповідача) сплатила на рахунок позивача 1354 грн у рахунок оплати на утримання прибудинкової території о/р НОМЕР_1 (а.с.120).

Із акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 до 10.04.2026 по особовому рахунку НОМЕР_1 (споживач ОСОБА_1 ) суд встановив, що заборгованості відповідача перед позивачем складає 8064,26 грн, з яких: 4 210,14 грн - заборгованість зі сплати коштів на утримання будинку та прибудинкової території, 2 854,12 грн - заборгованість зі сплати вартості електроенергії, та 1000 грн - заборгованість зі сплати внеску на проект на електролічильники. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що споживачем ОСОБА_1 було сплачено позивачу у березні 2026 року 1354 грн, які були розподілені наступним чином: 1 270,7 грн - зараховано у рахунок погашення внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.12.2025 до квітня 2026 року включно, а 83,3 грн - у рахунок боргу зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період, що передує до 01.12.2025 (а.с.168-169).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Черкасиенергозбут» та ОСББ «Надпільна 530», станом на 31.12.2023, зі змісту якого встановив, що у вересні 2023 року нараховано та сплачено споживачем 80747,04 грн, у жовтні 2023 року - 27 366,24 грн, у листопаді 2023 року - 36 627,36 грн, та у грудні 2023 року - 27 933,84 грн (а.с.170).

Із акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Черкасиенергозбут» та ОСББ «Надпільна 530», станом на 31.12.2024, суд встановив, що у січні 2024 року нараховано та сплачено споживачем 42007,68 грн, у лютому 2024 року - 29058,48 грн, у березні 2024 року - 36 814,80 грн, у квітні 2024 року - 25687,20 грн, у травні 2024 року - 31751,28 грн, у червні 2024 року - 42508,80 грн, у липні 2024 року - 45113,76 грн, у серпні 2024 року - 46945,44 грн, у вересні 2024 року - 45329,76 грн, у жовтні 2024 року - 44 379,36 грн, у листопаді 2024 року - 45645,12 грн, та у грудні 2024 року - 44703,36 грн (а.с.171).

Із акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Черкасиенергозбут» та ОСББ «Надпільна 530», станом на 31.12.2025, суд встановив, що у січні 2025 року нараховано та сплачено споживачем 49749,12 грн, у лютому 2025 року - 49580,64 грн, у березні 2025 року - 52989,12 грн, у квітні 2025 року - 52302,24 грн, у травні 2025 року нараховано 0,00 грн, а сплачено - 37160,14 грн, у червні 2025 року нараховано 56769,12 грн, а сплавлено 19608,48 грн, у липні 2025 року нараховано і сплачено 8233,92 грн, у серпні 2025 року - 4358,88 грн, у вересні 2025 року - 5650,56 грн, у жовтні 2025 року - 8471,52 грн, у листопаді 2025 року - 7028,64 грн, та у грудні 2025 року - 7028,64 грн (а.с.172).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив довідку АТ КБ «Приватбанк» від 16.03.2026, зі змісту якої встановив, що дочка відповідача ОСОБА_3 у період часу з 01.01.2023 до 15.03.2026 здійснювала оплату житлово-комунальних послуг на рахунок ОСББ «Надпільна 530» за о/р НОМЕР_1 , зокрема вартості електроенергії на загальну суму16 049,43 грн та внесків на утримання прибудинкової території - 9 836,83 грн (а.с.132-135).

Означена інформація узгоджується з даними довідки АТ КБ «Приватбанк» від 17.03.2026 №657H2VFM3Q40SCD5, що безпосередньо досліджена в судовому засіданні (а.с.136-147).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо обов`язку відповідача оплати житлово-комунальних послуг, який виник з правовідносин, що регулюються, зокрема, нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189), Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII (далі - Закон №417), Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ (далі - Закон №2866).

Статтею 13 Конституції України передбачено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, якою встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулюються Законом №417.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону №417, співвласники зобов`язані, зокрема, виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Частиною 2 ст. 7 Закону №417 передбачено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 Закону №417, витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону №2189, до житлових послуг відноситься послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: 1) забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; 2) купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; 3) поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 4) інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №2189, споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний чи колективний споживач. Крім того, згідно ч. 1 ст. 9 Закону №2189, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За змістом положень Закону №2189, житлові послуги у багатоквартирних будинках надаються споживачам управителем багатоквартирного будинку. Натомість статтею 12 Закону №2866 передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) через свої органи управління.

Статтею 22 Закону №2866 передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення ОСББ фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення ОСББ співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Згідно зі ст. 16 Закону №2866, ОСББ має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 23 Закону №2866, власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Статтею 10 Закону №2866, передбачено, що вищим органом управління ОСББ є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, питання про використання спільного майна, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Аналіз означених норм законодавства свідчить, що у випадку коли утримання та експлуатація багатоквартирного будинку здійснюється ОСББ шляхом самозабезпечення, то ОСББ, як окрема юридична особа, виконує функції управителя багатоквартирним будинком. За своїми функціональними повноваженнями ОСББ в особі органів управління має право вживати заходів для забезпечення реконструкції, реставрації, капітального ремонту приміщень або їх частин багатоквартирного будинку.

Із матеріалів справи судом встановлено, що управління багатоквартирним будинком, в якому відповідач має на праві приватної власності дві кімнати загальною площею 35,8 кв.м. та житловою площею 35,8 кв.м., здійснюється ОСББ «Надпільна 530».

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України передбачено, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Як встановлено судом, 12.07.2023 за наслідком проведення загальних зборів ОСББ «Надпільна 530» було ухвалено рішення, що оформлене протоколом №2 від 12.07.2023, яким вирішено затвердити розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6,55 грн з 1 м2 загальної площі квартири з додаванням до житлової площі кожної кімнати 3 кв.м. загальної площі і здійснювати оплату за проживання, враховуючи означену площу.

Також судом встановлено, що до липня 2025 року включно оплата вартості спожитої електроенергії власниками житлових кімнат у будинку АДРЕСА_1 проводилася на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №7338 від 01.09.2023, що укладений між ПАТ «Черкасиобленерго» та ОСББ «Надпільна 530», шляхом поділу показників чотирьох загальнобудинкових лічильників на кількість осіб, які проживають у кімнатах та формуванням головою ОСББ квитанцій до оплати мешканцями кімнат, тобто у порядку, затвердженому протоколом №2 загальних зборів ОСББ «Надпільна 530» (а.с.16).

Крім того судом встановлено, що протоколом №3 загальних зборів ОСББ «Напільна 530» від 20.07.2023 визначено вартість проєкту для установки індивідуальних електролічильників в розмірі від 675 до 1000 грн на одну кімнату.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що рішення загальних зборів ОСББ «Надпільна 530», які оформлені протоколом №2 від 12.07.2023 та протоколом №3 від 20.07.2023, були скасовані у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 як власник двох кімнат у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 має обов`язок сплачувати внесок на утримання будинку та прибудинкової території з призми 6,55 грн та 1 кв.м. загальної площі двох кімнат і додатково оплачувати 3 кв.м. загальної площі житлового будинку, а також оплачувати вартість електроенергії відповідно до кількості осіб, які проживають у кімнатах, що на праві власності належать відповідачу, та сплатити вартість проєкту установки індивідуального електролічильника, оскільки матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується, факт оплати вартості встановлення відповідачем індивідуального електролічильника.

Із акту взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 до 10.04.2026 (а.с.168-169) суд встановив, що із червня 2023 року до 01 грудня 2025 року позивачем нараховано відповідачу у рахунок сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території, вартості електроенергії та вартості проєкту установки індивідуального електролічильника сукупно в сумі 33 094,10 грн (7717,81 грн - внески на утримання будинку, 24376,29 грн - вартість електроенергії, та 1000 грн - вартість проєкту електролічильника).

Водночас, із означеного засобу доказування суд встановив, що відповідачем за період з червня 2023 року до 01 грудня 2025 року сплачено ОСББ «Надпільна 530» грошові кошти у рахунок сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території, вартості електроенергії та вартості проєкту установки індивідуального електролічильника сукупно в сумі 25 029,84 грн (3507,67 грн - внески на утримання будинку (з урахуванням 83,3 грн, що надлишково сплачені відповідачем у березні 2026 року за період з 01.12.2025 до березня 2026 року включно і які позивачем зараховані у рахунок погашення боргу за період з червня 2023 року до грудня 2025 року), 21522,17 грн - вартість електроенергії)).

Водночас, у судовому засіданні, що відбулося 05.05.2026, суд детально дослідив як довідку АТ КБ «Приватбанк» №O18AMVRCUSR846P6 від 16.03.2026 (а.с.132-135), так і довідку АТ КБ «Приватбанк» від 17.03.2026 №657H2VFM3Q40SCD5 (а.с.136-147) та встановив, що усі грошові кошти, що сплачені ОСОБА_3 (дочкою відповідача) у період з червня 2023 року до грудня 2025 року в рахунок сплати вартості комунальних послуг по о/р НОМЕР_1 (відкритий для сплати вартості відповідних комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 ) були враховані позивачем під час визначення сукупної суми боргу і відображені в акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 до 10.04.2026 (а.с.168-169).

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано суду доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті означених внесків, вартості електроенергії та сплати вартості за виготовлення проєкту електролічильника, а також свого контррозрахунку заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, що утворилася у зв`язку із неналежним виконанням нею зобов`язань з оплати означених послуг. Крім того відповідачем не доведено наявності розбіжності між здійсненими сплатами та тими сплатами, що відображені позивачем в акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 до 10.04.2026 (а.с.168-169). Також у матеріалах справи відсутні докази, що позивач неналежно надавав відповідні комунальні послуги, або відповідач відмовилася від отримання вказаних послуг.

Також суд відхиляє заперечення представника відповідача адвоката Хегая О.Б. про те, що із долучених до відзиву довідок АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що різниця сплат, вчинених дочкою відповідача, складає 6412,46 грн з огляду на таке.

Як встановлено судом з довідки АТ КБ «Приватбанк» №O18AMVRCUSR846P6 від 16.03.2026 (а.с.132-135) дійсно остання містить найменування призначення платежу: «оплата електроенергії по о/р53115 АДРЕСА_1 » або «оплата на утримання прибудинкової території о/р53115 адреса: АДРЕСА_1 ». Проте із означеного засобу доказування суд встановив, що розрахунковий рахунок, на який здійснювалася сплата грошових коштів є незмінним незалежно від призначення платежу, а саме: НОМЕР_4 . У судовому засіданні представник позивача Гусаченко В.О. визнала той юридичний факт, що означений розрахунковий рахунок належить саме ОСББ «Надпільна 530», на який мешканці будинку сплачують вартість як спожитої електроенергії, так і внеску на утримання будинку та обслуговування прибудинкової території.

Водночас, матеріали цивільної справи не містять належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що між ОСББ «Надпільна 530» та ОСОБА_1 досягнуто домовленостей як щодо порядку (черговості) зарахування грошових коштів, що надходять на розрахунковий рахунок ОСББ «Надпільна 530», так і про їх зарахування виключно згідно призначення платежу. При цьому суд встановив, що усі грошові кошти, що були сплачені відповідачем через дочку ОСОБА_3 , були зараховані ОСББ «Надпільна 530» виключно на комунальні послуги, що надавалися балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 відповідачу як споживачу означених послуг.

Також суд звертає увагу учасників справи, що предметом позову є стягнення заборгованості зі сплати комунальних послуг, зустрічної позовної заяви з вимогами про визнання неправомірними дій позивача щодо неправильності зарахування грошових коштів або зобов`язання їх зарахувати згідно призначення платежу відповідачем не заявлялися.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що, станом на 01.12.2025, сукупний розмір заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, вартості електроенергії та вартості проєкту установки індивідуального електролічильника, складає 8064,26 грн (з урахуванням 83,3 грн, що надлишково сплачені відповідачем у березні 2026 року за період з 01.12.2025 до березня 2026 року включно і які позивачем зараховані у рахунок погашення боргу за період з червня 2023 року до грудня 2025 року).

Також суд відхиляє твердження представника відповідача адвоката Хегая О.Б., що викладене у відзиві на позовну заяву, про те, що позивачем не зараховано у рахунок сплати відповідачем за послугу постачання електроенергії грошові кошти в сумі 1329,32 грн, що були сплачені 18.01.2024, з огляду на таке.

Із довідки АТ КБ «Приватбанк» №O18AMVRCUSR846P6 від 16.03.2026 (а.с.132-135) суд встановив, що відсутній платіж від імені ОСОБА_3 в інтересах відповідача в сумі 1329,32 грн. Водночас, із довідки АТ КБ «Приватбанк» від 17.03.2026 №657H2VFM3Q40SCD5 (а.с.136-147) суд встановив, що в ній дійсно міститься інформація про перерахунок ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 1329,32 грн на оплату вартості електроенергії, однак не на рахунок ОСББ «Надпільна 530», а на рахунок ТОВ «Черкасиенергозбут» (а.с.141 зворот). У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що позивач правомірно не зарахував означені кошти у рахунок сплати відповідачем вартості відповідної комунальної послуги.

Також суд відхиляє заперечення представника відповідача адвоката Хегая О.Б. про те, що позивач безпідставно здійснив нарахування вартості електроенергії відповідачу за період червень-липень 2025 року, оскільки відповідач здійснювала оплату вартості електроенергії в означений період у часі з призми показників, встановленого індивідуального електролічильника, з огляду на таке.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З аналізу означених норм процесуального права суд зробив висновок, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте всупереч процесуальному обов`язку доведення заперечень проти позовних вимог сторона відповідача не надала суду належного і допустимого доказу як нарахування енергопостачальною компанією відповідачу як споживачу вартості електроенергії за період червень-липень 2025 року, так і її оплати відповідачем, а також і доказів оформлення договірних відносин в означений період у часі між відповідачем та надавачем комунальної послуги з постачання/розподілу електроенергії.

Водночас, матеріалами справи підтверджується той юридичний факт, що у період травень-липень 2025 року ТОВ «Черкасиенергозбут» здійснювала постачання електричної енергії до будинку АДРЕСА_1 , доказом чому є акт звірки взаємних розрахунків складений між ТОВ «Черкасиенергозбут» та ОСББ «Надпільна 530» (а.с.172).

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що документально підтвердженою матеріалами цивільної справи №711/12311/25 до стягнення з відповідача є сума заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, вартості електроенергії та вартості проєкту установки індивідуального електролічильника, станом на 01.12.2025, що становить 8064,26 грн (з урахуванням 83,3 грн, що надлишково сплачені відповідачем у березні 2026 року за період з 01.12.2025 до березня 2026 року включно і які позивачем зараховані у рахунок погашення боргу за період з червня 2023 року до грудня 2025 року).

Отже позовна вимога про стягнення означеної суми заборгованості є частково обґрунтованою та вмотивованою, а тому такою, що підлягає до часткового задоволення.

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.2 прохальної частини позовної заяви, про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/12311/25, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правової допомоги від 16 грудня 2025 року, укладеного між ОСББ «Надпільна 530» та адвокатом Манзар Т.В. (а.с.40); 2) додаткового договору від 30.12.2025 як додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 16 грудня 2025 (а.с.41); 3) акту №85 від 30.12.2025 прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 16 грудня 2025, в якому міститься перелік наданих правових послуг, зокрема: надання юридичних консультацій та підготовка позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСББ «Надпільна 530» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.42); 4) рахунку-фактури №18 від 16.12.2025 (а.с.43); 5) платіжної інструкції №330 від 24.12.2025, відповідної до якої ОСББ «Надпільна 530» сплатило адвокату Манзар Т.В. 4000 грн згідно договору від 16.12.2025 та рахунку №18 від 16.12.2025 (а.с.44); 6) копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000561 від 05.03.2014, яким документована адвокат Манзар Т.В. (а.с.45).

У зв`язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатом Манзар Т.В. у справі щодо стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.

Водночас, ч. 1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивачем були пред`явлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 8147,56 грн, які судом задоволені частково в розмірі 8064,26 грн, що складає 98,98% від ціни позову (8064,26 грн / 8147,56 грн), тому, застосувавши до спірних відносин принцип пропорційності визначення судових витрат, із відповідача на користь позивача підлягали стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 959,2 грн (4000 грн х 0,9898).

Проте у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) звернено увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим («East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з цим, суд окрім пропорційності визначення судових витрат зважає також на складність справи, яка по суті є малозначним спором, та співмірність, а тому визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 2000 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (підготовка адвокатом Манзар Т.В. лише позовної заяви), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи (справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є незначним), а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується стягнення із відповідача на користь позивача витрат на оплату судового збору, то суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №331 від 25.12.2025 (а.с.46).

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості обгрунтованими і задовольнив їх на суму 8064,26 грн, що складає 98,98% від ціни позову (8064,26 грн / 8147,56 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 997,11 грн, тобто 98,98% від розміру сплаченого позивачем судового збору (3028 х 0,9898).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

При цьому питання розподілу витрат відповідача на надання професійної правничої допомоги суд не здійснює, оскільки крім попередньо (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, де міститься інформація про розмір означених витрат, матеріали справи, станом на час переходу суду до стадії ухвалення судового рішення, не містить доказів, перелік яких викладений у ст.137 ЦПК України. Вказані обставини є процесуальною перешкодою у розподілі витрат відповідача на надання професійної правничої допомоги безпосередньо цим судовим рішенням.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСББ «Надпільна 530» до відповідача ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.322, 509, 526, 530, 610, 611 ЦК України, ст. 13,76, 77, 79, 80, 81, 89, 133, 141, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надпільна 530» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надпільна 530» заборгованість, що утворилася за період з червня 2023 року до 01 грудня 2025 року, в сумі 8064 (вісім тисяч шістдесят чотири) гривні 26 (двадцять шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надпільна 530» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2997 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 11 (одинадцять) копійок та 2000 (дві тисячі) гривень - витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а всього 4997 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 11 (одинадцять) копійок.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 26 травня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надпільна 530», код ЄДРПУО: 44940688, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Надпільна, 530.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Головуючий: О. В. Петренко