Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №567/2275/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 567/2275/25

Номер провадження 2/570/1045/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.,

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" (далі – позивач, ТОВ "СВЕА ФІНАНС") звернулось в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №8465139 від 09 листопада 2024 року у розмірі 25500,00 грн.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 30 грудня 2025 року вищевказану справу передано до Рівненського районного суду Рівненської області за підсудністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 листопада 2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №8465139, який був підписаний електронним підписом позичальника, згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 360 днів, з фіксованою процентною ставкою, стандартна процентна ставка 1% в день, знижена процентна ставка 0,96% в день. ТОВ "Авентус Україна" виконало свої зобов`язання у повному обсязі.

В подальшому, 10 червня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" укладено Договір факторингу № 01.02-12/25, відповідно до якого ТОВ "Авентус Україна" передало (відступило) ТОВ "Свеа Фінанс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Свеа Фінанс" прийняло належні ТОВ "Авентус Україна" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує.

В зв`язку з наведеним позивач, просить позов задовольнити та стягнути заборгованість в розмірі 25500,00 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість по основному боргу; 10500,00 грн заборгованість за процентами; 5000,00 грн заборгованість за неустойкою та стягнути судові витрати.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року справу прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просив законне мотивоване рішення.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 09 листопада 2024 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 8465139 (а.с. 9-18).

Згідно з умовами договору відповідач отримав кредит у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок його платіжної картки № НОМЕР_1 у розмірі 10000,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом, які нараховуються за фіксованою стандартною процентною ставкою 1 % на день, що застосовується у межах строку кредиту, та індивідуальною зниженою процентною ставкою 0,96 % на день у разі застосування кредитором програми лояльності до споживача.

Відповідно до п. 1.17. Договору перед укладенням Договору ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" була здійснена ідентифікація споживача для входу в особистий кабінет/мобільний застосунок "CreditPlus", шляхом отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ, з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу.

Пунктом 9.6. Договору визначено, що цей Договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони товариства електронним підписом, споживачу в особистий кабінет/мобільний застосунок "CreditPlus" для ознайомлення та підписання.

Згідно з п. 9.8 Договору споживач, підписуючи договір, підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", що розміщені на веб-сайті/в Мобільному застосунку "CreditPlus" (шляхом розміщення гіперпосилань), повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Аналогічні умови зазначені у паспорті споживчого кредиту (а.с. 20-22).

Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем 09 листопада 2024 року о 13:22:29 год електронним підписом одноразовим ідентифікатором PY0646.

На підставі зазначених умов складено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де визначено розмір щомісячних платежів на весь строк кредитування (а.с. 18 на звороті -19).

Договір про споживчий кредит та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором підписано відповідачем 09 листопада 2025 року о 13:22:39 год електронним підписом одноразовим ідентифікатором С5748.

На підтвердження перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу позивач надав копію лист вих. №11722 від 12 червня 2025 року, з якого вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім", який на підставі договору № 087/20-П від 08 липня 2020 року є надавачем фінансових послуг, зокрема ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", підтвердив зарахування 09 листопада 2024 року о 13:03:00 год на платіжну картку № НОМЕР_1 коштів у сумі 10000,00 грн (а.с. 41).

10 червня 2025 року між ТОВ "СВЕА ФІНАНС" і ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" було укладено Договір Факторингу № 01.02-12/25, відповідно до умов якого до ТОВ "СВЕА ФІНАНС" перейшло право грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному Реєстрі боржників, що є Додатком № 1 до договору факторингу і його невід`ємною частиною (а.с. 42-47).

Додатком № 1 до Договору факторингу № 01.02-12/25 від 10 червня 2025 року є реєстр боржників.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Угода, в якій відбувається заміна однієї зі сторін, є уступкою права вимоги. Факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), у якому відбувається заміна кредитора, є різновидом таких угод. Тобто, факторинг - це комплекс кредитно-фінансових операцій з продажу боргових прав одного підприємства іншому суб`єкту-фактору за плату (ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що факторинг є фінансовою послугою). Фактором можуть виступати банки, інвестиційні та кредитні організації, що мають ліцензію на надання кредитів іншим особам під відсотки. Поняттю продаж боргових прав тотожні поняття "продаж дебіторської заборгованості" та "продаж прав боргових вимог".

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Належними доказами, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач ТОВ "СВЕА ФІНАНС" вважав, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань порушує його права, як нового кредитора відповідно до укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" Договору факторингу від 10 червня 2025 року № 01.02-12/25.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах (постанова Великої палати Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі №990/150/23).

Судом досліджено наданий стороною позивача Реєстр боржників до Договору факторингу від 10 червня 2025 року № 01.02-12/25, однак при перевірці осіб боржників, право вимоги до яких за кредитними договорами набув позивач, судом не виявлено в переліку даних стосовно відповідача ОСОБА_1 .

Суд критично ставиться до наявного в матеріалах справи Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу від 10 червня 2025 року № 01.02-12/25, сформованого на окремому аркуші, з зазначенням персональних даних відповідача, оскільки цей витяг сформовано самим позивачем, не містить підписів сторін, що уклали договір факторингу, а містить лише підпис представника ТОВ "СВЕА ФІНАНС".

При цьому, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості надати суду Реєстр боржників до Договору факторингу від 10 червня 2025 року № 01.02-12/25, з наявною сторінкою, що містила би відомості про ОСОБА_1 , однак позивачем надано лише першу та останню сторінки витягу, що унеможливлює суд перевірити наявність відомостей для встановлення правомірності переходу права вимоги від ТОВ "Авентус Україна" до ТОВ "СВЕА ФІНАНС", в тому числі за Договором № 8465139 від 09 листопада 2024 року.

Таким чином, з наданих позивачем доказів на підтвердження свого порушеного права боржником ОСОБА_1 , а саме копії реєстру боржників, суд позбавлений можливості встановити існування права вимоги у позивача до відповідача, оскільки в реєстрі боржників відсутня інформація щодо боржника ОСОБА_1 .

У наданій копії реєстру боржників міститься перелік боржників за порядковими номерами з 1 по 22 та з 2123 по 2139. Разом з тим прізвище " ОСОБА_1 " відсутнє у вказаному реєстрі боржників.

Суд звертає увагу також на недостатність як доказу договору факторингу, оскільки він не містить будь-якої інформації, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про факторинг", боржник зобов`язаний сплатити фактору грошову суму для виконання грошової вимоги, за умови що відступлення права грошової вимоги зареєстровано у Реєстрі та такий боржник отримав повідомлення відповідно до статті 20 цього Закону.

З урахуванням вимог закону, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором № 8465139 від 09 листопада 2024 року, а також порушення його прав у зв`язку з невиконанням боржником свого обов`язку з повернення кредитних коштів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не заявляв клопотання про витребування доказів. З огляду на принцип змагальності, суд не має права за власною ініціативою витребовувати докази переходу права вимоги до відповідача за Договором № 8465139 від 09 листопада 2024 року від ТОВ "Авентус Україна" до ТОВ "СВЕА ФІНАНС".

У постанові від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13 Верховний Суд зазначив, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі, належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Крім того, у постанові від 01 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (справа №462/2056/20, провадження № 61-3758св23) зазначає, що засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

З огляду на вищевикладене, виходячи з вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли свого підтвердження, суд приходить до висновку, що вимоги позову ТОВ "СВЕА ФІНАНС" про стягнення заборгованості є необґрунтованими, непідтвердженими належними доказами, та таким, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 82, 89,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", місцезнаходження: м.Київ, вул. Іллінська, буд.8, ЄДРПОУ 37616221.

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.