Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №570/6800/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/6800/25

Номер провадження 2/570/862/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 травня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області, в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС" (далі – позивач, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС") звернулось в Рівненський районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 01 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено договір кредитної лінії №853828258 на суму 1002,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкем за допомогою одноразового ідентифікатора. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно умов кредитного договору та додаткової угоди до нього первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 10002,00 грн на банківську карту, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні кредитного договору. На підставі договору факторингу ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27807,34 грн.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути із відповідача на користь Товариства заборгованість за кредитним договором в розмірі 27807,34 грн, судовий збір 2422,40 грн, витрати на правничу допомогу 5000,00 грн.

Ухвалою від 15 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не подав, відзив на позов не подав.

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01 листопада 2024 року відповідач звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з Заявкою на отримання грошових коштів в кредит (а.с. 23), після чого, 01 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії № 853828258 (а.с.25 на звороті-36), за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п.2.1 Кредитного договору).

У п.п. 2.2 загальний розмір кредиту за цим договором становить 9000,00 грн.

Згідно п. 3.1 Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого він може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повертати суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування становить 20 (двадцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом визначається у порядку, передбаченому п. 3.2 цього Договору.

У п. 3.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

У відповідності до умов п. 3.3. Договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 20 (двадцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 990,00 грн.

Кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця на рахунок позичальника використовуючи реквізити платіжної карти № 4441-11XX-XXXX-0729, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору або ініціювання отримання чергового Траншу (п. 5.1. Договору).

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування – 27 листопада 2024 року, а саме протягом 20 (двадцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1. Договору).

В п.7.2 вказано, що в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку передбаченому п.11.1 Договору;

7.2.2. ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2 або 9.1.1.7 Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 01 грудня 2029 року (п.7.3 договору).

За користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процента ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку. Базова процента ставка складає 1,00% в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 % річних. Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 20 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 10800,00 грн та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1800,00 грн та суму Кредиту у розмірі 9000,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування Кредитом протягом Дисконтного періоду зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2686,49 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою ч. 4 ст. 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого Траншу за весь строк кредитування: 164340,00 грн) / (сума першого Траншу за Договором: 9000,00 грн) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 1,00 відсотків в день. (п.п.8.1-8.4 договору).

Відповідно до п.8.5 договору за умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами протягом 6 календарних днів після дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, Кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом наступним чином:

8.5.1. за період від 01 листопада 2024 року до 21 листопада 2024 року (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 45,00 % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,55 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 200,75 відсотків річних;

8.5.2. у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 21 листопада 2024 року Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 1,00 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 365,00 відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку.

Згідно із п.9.1.1.7 договору Кредитодавець має право у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом, частини Кредиту щонайменше за один місяць вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору.

Відповідно до п.11.1 вказаний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків - до повного та належного їх виконання.

Пунктом 14.1 договору визначено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником і Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору, в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п.14.2 договору).

До матеріалів справи також долучено Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №853828258 від 01 листопада 2024 року, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором №7466, у якому зазначено тип кредиту - кредитна лінія; сума/ліміт кредиту 9000,00 грн; строк кредитування - до 1826 днів (дисконтний період 20 днів з можливістю продовження); мета кредиту - на споживчі цілі; процентна ставка процентів річних - Базова процентна ставка: 365,0%, індивідуальна ставка: 328,50% - 365,00%, дисконтна ставка - 3,65% - 357,70%, тип процентної ставки-фіксована; загальні витрати за кредитом за Базовою процентною ставкою: 1800,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту за Базовою процентною ставкою: 10800,00 грн; реальна річна процентна ставка – 2686,49 % річних (а.с.23 на звороті - 25).

07 грудня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Додаткову угоду до договору №853828258 від 01 листопада 2024 року, яка підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до п.1.1, 1-7 якої дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу у сумі 1002,00 грн, після якого сума кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, разом із сумою Траншу, що видається відповідно до цієї Додаткової угоди, буде складати 8999,73 грн.

На виконання кредитного договору №853828258 від 01 листопада 2024 року із урахуванням укладеної Додаткової угоди до нього, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу за реквізитами банківської картки НОМЕР_1 грошові кошти: 01 листопада 2024 року у сумі 9000,00 грн, за ідентифікатором платіжної операції: 43044-85020-66253; 07 грудня 2024 року на суму 1002,00 грн за ідентифікатором платіжної операції: 43356-45711-02873, що підтверджується довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та підтвердженням про здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» (а.с.51 на звороті – 53).

АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду листом №БТ/Е-13625 від 18 березня 2026 року, повідомило про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 01 листопада 2024 року та 07 грудня 2024 року були зараховані грошові кошти у сумі 9000,00 грн та 1002,00 грн, що підтверджуються наданою банківською випискою по рахунку відповідача за період з 01 листопада 2024 року по 07 грудня 2025 року.

Згідно із розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що станом на 24 лютого 2025 року заборгованість відповідача за договором №853828258 від 01 листопада 2025 року становила 18988,54 грн в тому числі: 8999,43 грн заборгованість за тілом кредиту, 5489,39 грн - заборгованість за процентами, 4499,72 грн-неустойка. (а.с.19 на звороті – 20).

Вказаним розрахунком підтверджується, що відповідач користувався наданими у кредит коштами та здійснював періодичні платежі на погашення заборгованості за кредитом, зокрема 04 листопада 2024 року ним сплачені кошти у сумі 1103,00 грн, які зараховано у рахунок погашення боргу за тілом кредиту у розмірі 954,50 грн та процентами у розмірі 148,50 грн. 21 листопада 2024 року відповідач сплатив кошти у сумі 800,00 грн, які зараховано у рахунок погашення боргу за процентами та тілом кредиту. 22 листопада 2024 року відповідач сплатив кошти у сумі 80,00 грн, які зараховано у рахунок погашення боргу за процентами та тілом кредиту. 24 грудня 2024 року відповідач сплатив кошти у сумі 1246,00 грн, які зараховано у рахунок погашення боргу за процентами та тілом кредиту. 25 грудня 2024 року відповідач сплатив кошти у сумі 1574,00 грн, які зараховано у рахунок погашення боргу за процентами та тілом кредиту.

Позивачем також долучено Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у редакції від 29 березня 2024 року та Порядок укладання Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при надання споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладення договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету) (діє з 25 липня 2023 року), які не містять підпису позичальника (а.с. 38 на звороті-42).

24 лютого 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) був укладений Договір факторингу №МВ-ТП/23 за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1). Наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує (п.4.1). (а.с.14 – 16).

Згідно Реєстру прав вимоги від 24 лютого 2025 року до Договору факторингу №МВ-ТП/23 від 24 лютого 2025 року, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права вимоги до відповідача за договором №853828258 від 01 листопада 2024 року у розмірі 18988,54 грн, з яких: 8999,43 грн- заборгованість по основному боргу, 5489,39 грн - заборгованість по процентах, 4499,72 грн-неустойка. (а.с.17).

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 18 серпня 2025 року за вих.№ТП/853828258 направило на адресу відповідача повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору №853828258 від 01 листопада 2024 року у зв`язку із наявною понад один місяць простроченою заборгованістю по оплаті процентів за договором та вказало на необхідність погашення заборгованості за договором у сумі 32307,06 грн.

Згідно із досудовою вимогою АО «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ» за підписом адвоката Колінько А.В. б/н та б/д відповідача повідомлено про підготовку та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №853828258 від 01 листопада 2024 року, розмір якої станом на 18 грудня 2025 року становить 32307,06 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», з часу отримання права вимоги до відповідача вказаним Товариством в період дії кредитного договору №853828258 від 01 листопада 2024 року, тобто з 24 лютого 2024 року по 22 липня 2025 року до моменту його дострокового розірвання 18 серпня 2025 року були нараховані проценти, визначені кредитним договором, а відтак станом на 18 серпня 2025 року у відповідача утворилася заборгованість за кредитом за загальну суму 32307,06 грн.

Доказів повного погашення заборгованості ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем у даній справі відповідач суду не надав.

Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №175/4753/15-ц.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 2 ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 лютого 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У силу ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23 лютого 2022 року у справі №761/1543/20, у постанові від 19 січня 2022 року у справі №639/86/17, у постанові від 14 липня 2021 року у справі №554/8549/15-ц.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 01 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем із дотриманням вимог діючого законодавства укладено електронний договір кредитної лінії №853828258 за умовами якого відповідач із урахуванням укладеної додаткової угоди отримала у кредит грошові кошти у сумі 10002,00 грн на визначений строк шляхом зарахування у безготівковій формі на вказану ним платіжну картку.

У зазначеному договорі та додатковій угоді до нього сторони узгодили розмір кредиту, процентів, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, з якими відповідач був попередньо ознайомлений, підписавши кредитний договір та додаткові угоди за допомогою наданого одноразового ідентифікатора.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вказаним кредитним договором та надало відповідачці кредит у встановленому розмірі.

Факт переходу права вимоги до відповідача від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підтверджується вищезазначеним договором факторингу, платіжною інструкцією та реєстром боржників, що відповідає вимогам ст.ст. 1077, 1078 ЦК України.

Вказаний договір факторингу у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаного правочину.

Тобто, позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в установленому порядку не виконував, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 27807,34 грн, з яких: 8999,43 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18807,91 грн - заборгованість за процентами, у позивача відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України виникло право вимагати дострокового повернення несплаченого кредиту та нарахованих процентів і комісії у повному обсязі, про що відповідач був в установленому порядку поінформований шляхом направлення повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору.

Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будь-яких доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором №853828258 або доводили повне виконання ним взятих на себе зобов`язань за договором шляхом сплати заборгованості на рахунок первісного чи нового кредитора суду не надав, а тому такий розрахунок береться судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, а саме: заборгованості за тілом кредиту та процентами, яка, як перевірено судом, нарахована відповідно до умов договору та в межах строку його дії.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договір кредитної лінії №853828258 від 01 листопада 2024 року у розмірі 27807,34 грн, з яких: 8999,43 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18807,91 грн - заборгованість за процентами.

При вирішенні вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи представником позивача долучено договір про надання правничої допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, додаткову угоду №2259 від 16 грудня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 09 жовтня 2025 року. Згідно акту прийому-передачі наданих послуг №5 від 16 грудня 2025 року, сума витрат на правничу допомогу в межах спору становить 5000,00 грн.

Відповідно до приписів ст.ст. 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 та неодноразово наголошено у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що правова допомога позивачу фактично була надана, відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності, а тому такі витрати позивача підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Отже, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме суму сплаченого судового збору 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 272, 273, 280, 282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС" заборгованість за кредитним договором №853828258 від 01 листопада 2024 року в розмірі 27807 (двадцять сім тисяч вісімсот сім) грн 34 коп, в тому числі: 8999,43 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18807,91 грн - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС" судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС", місцезнаходження: м.Чернігів, вул.Жабинського, буд. 13, ЄДРПОУ 39700642.

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.