Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №548/706/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/706/26

Провадження № 2/548/511/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участі секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка 27.03.2026 звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

На обґрунтування позову зазначила, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.08.2021.

Позивачка вказує, що наразі сторони проживають окремо, малолітня дочка проживає з нею та перебуває на повному її утриманні, оскільки відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, порушуючи тим самим вимоги ст. 180 Сімейного Кодексу України, яка передбачає, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Прохає суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 01.04.2026 у справі було відкрито провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк 15 днів для подання відзиву на позов.

Відповідач протягом строку, встановленого судом, не подав до суду відзив на позовну заяву чи будь-які інші клопотання або заяви.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивачка до суду також не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, слід вважати відповідача ОСОБА_2 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи, а саме копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, були надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 та за адресою останнього відомого місця проживання, вказаного у позовній заяві - АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З наданих до суду доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком, а позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки зареєстровані окремо, дитина зареєстрована та проживає з позивачкою.

Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 28.08.2021 Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 80.

Вищевказане підтверджується копіями свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , довідки виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 12.03.2026 про склад сім`ї ОСОБА_1 .

Добровільно допомоги на утримання дитини відповідач не надає, доказів протилежного суду не надано.

Норми права, застосовані судом та мотивована оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись на дитину, визначається судом.

Відповідно до п. п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , який є батьком малолітньої ОСОБА_3 , 2022 року народження, працездатний, матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає.

Відповідно до ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Принцип рівноправності подружжя також передбачає рівність їх обов`язків щодо матеріального забезпечення їхніх дітей, яке, з огляду на вимоги сімейного законодавства не може бути меншим від рівня, необхідного дитині для гармонійного розвитку, а тому з огляду на наявність матеріального обов`язку батька, який є працездатним та має можливість надавати мінімальну фінансову допомогу дитині, суд не може прийняти недостатній заробіток відповідача, як обставину, що є підставою для зменшення розміру аліментів.

Згідно із ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого обов`язком, і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків, з ким проживає дитина.

Отже, з аналізу наведених норм закону вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.

Згідно з ч. 2 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

З урахуванням встановлених обставин, беручи до уваги той факт, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до реалізації прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Отже, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд доходить висновку, що з відповідача ОСОБА_2 слід проводити стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття, на користь позивачки на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України ''Про судовий збір'' від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про стягнення з відповідача судового збору в сумі 1331,20 грн на користь держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 180 - 183 СК України, ст. ст. 4, 76-81, 141, 263-265, 268, 274, 279, 352, 355, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 27.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття, на користь її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення в частині стягнення аліментів із ОСОБА_2 у сумах платежів за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331,20 грн на користь держави.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий