Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №757/52693/23-ц — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №757/52693/23-ц

Суддя: Овчаренко О. Л.

Справа № 757/52693/23-ц

Провадження № 2/539/69/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Овчаренко О.Л.

за участі секретаря Ковтун І.О.

представника позивача Прилуцької Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Прилуцька Н.М. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сторінці колишнього народного депутата України ОСОБА_4 у соціальній мережі Facebook з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також на сторінці Telegram каналу « ОСОБА_5 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , опубліковано допис наступного змісту:

«ЗАКАРПАТСЬКА МИТНИЦЯ! ТОП-ЗАШКВАР НА 13 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ

ЧИТАЄМО УВАЖНО! АБСОЛЮТНИЙ ЕКСКЛЮЗИВ».

«отже, п`ятниця 29.09.2023. Начальник Закарпатської митниці ОСОБА_6 та його заступник ОСОБА_7 , використовуючи своє керівне становище з метою отримання неправомірної вигоди, перевищуючи свої повноваження, особисто ставлять «на контроль» автомобіль у напрямку виїзду з України, який повинен покинути рідну неньку без черги, без зайвих питань, без декларування та без митного огляду, і в пришвидшеному порядку виїхати до Угорщини через М/П «Тиса»

джерела з пункту пропуску інформують, що новий тимчасовий начальник митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ОСОБА_8 , не підозрюючи підстави від ОСОБА_1 і ОСОБА_9 , просить своїх підлеглих посприяти в даному контрольному питанні прикордонників, так як саме вони відповідають за запуск автомобілів в пункт пропуску «Тиса». Прикордонники дуже вагалися чи варто погоджувати даний пропуск, але пішли на зустріч митникам

відтак, у п?ятницю, даний легкових автомобіль заїхав на М/П «Тиса» і обрав для переміщення дипломатичну смугу руху. Відділ митного оформлення отримав вказівку від начальника М/П ОСОБА_10 посприяти у безперешкодному пропуску цього авто і чітко виконати вказівку ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Тому автомобіль не оглядався, а швидко покинув територію України і направився до Угорщини, де почалось щось фантастичне

ПІД ЧАС МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРАЦІВНИКИ МИТНИХ ОРГАНІВ УГОРЩИНИ ВИЯВИЛИ У ЦЬОМУ АВТО ПРИХОВАНІ 13 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ

щоб уникнути конфіскації цих мільйонів водій був вимушений їх задекларувати, що повністю засвітило усю корупційну схему, яку закрутила українська сторона

за даними кількох джерел, після здійснення водієм декларування цих 13 мільйонів дол. США, які на українській стороні не декларувалися по вказівці ОСОБА_1 , працівники угорської митниці передали Україні дані щодо ввезення валюти на територію Угорщини з боку України у дуже великих розмірах (дякуємо міжурядовій угоді, яка діє між нашими країнами)

після отримання цих даних у Києві були просто шоковані цим випадком і відразу почали шукати винного. Після здійснення цілого ряду дзвінків стало зрозуміло, що модератором та контролером цього процесу є саме ОСОБА_6

джерела у ДПСУ стверджують, що прикордонники з М/П «Тиса» мають чітке алібі, яке знімає з них прямі звинувачення в організації вивозу мільйонів. Як доказ вони демонструють скрін-шоти із повідомленнями від ОСОБА_11 , в яких йдеться, що це був саме митний «контроль» і це саме митники просили за безперешкодний пропуск авто з валютою

начальник М/П «Тиса» Вишнюк також зберігає переписку із керівництвом митниці, де йому начальник Закарпатської митниці ОСОБА_6 скинув номер автомобіля і прохання у сприянні перетину кордону.

Цю переписку начебто вже навіть бачили певні правоохоронні органи

наразі всі дотичні особи вживають усіх заходів щоб приховати цю ситуацію, але нічого не вийшло!

відмазатися, як у ситуації із 4 контрабандними тисовськими бусами і просто підставити чи звільнити якихось підлеглих тепер вже не вийде.

Усі дієві особи наразі перестрахувалися від такого начальника пройдисвіта. Переписки збережені, а інформація передана туди, куди треба

злі язики говорять, що начальник Закарпатської митниці ОСОБА_6 та його заступник ОСОБА_7 , який в додаток є куратором М/П «Тиса», за переміщення цих 13 мільйонів доларів повинні були отримати 1-2% від суми, розвівши підлеглих як котят

тому виникає цілком логічне, ключове запитання до в.о. Голови Держмитслужби ОСОБА_13 : а це Ви також проковтнете? Невже Вам ще досі незрозуміло, що усе керівництво Закарпатської митниці має бути негайно звільнене?!

через кілька днів угорські митники видадуть офіційний прес-реліз, де похваляться цією «знахідкою». І що тоді ви будете робити? Разом із ОСОБА_11 підете на брехливий брифінг?

вважаю, що правоохоронні органи повинні негайно почати розслідування даного кричущого факту.»,

(далі за текстом – спірний допис, публікація).

Із веб-сторінки убачається, що допис поширено з посиланням на його джерело: «ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Перейшовши за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 не веб-сторінці Telegram-каналу «Середич.info», убачається, що спірний допис опубліковано автором ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21:51 год.

Однак, розповсюджена ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відносно ОСОБА_16 інформація про те, що він використовуючи своє керівне становище з метою отримання неправомірної вигоди, перевищуючи свої повноваження, особисто поставив «на контроль» автомобіль у напрямку виїзду з України, який повинен покинути рідну неньку без черги, без зайвих питань, без декларування та без митного огляду, і в пришвидшеному порядку виїхати до Угорщини через М/П «Тиса»; надавав вказівку Відділу митного оформлення … посприяти у безперешкодному пропуску цього авто; під час митного контролю працівники митних органів Угорщини виявили у цьому авто приховані 13 мільйонів доларів; по його вказівці 13 мільйонів дол. США на українській стороні не декларувалися; що саме він є модератором та контролером цього процесу; що наявні скрін-шоти із повідомленнями від нього в яких йдеться, що це був саме митний «контроль» і це саме митники просили за безперешкодний пропуск авто з валютою, які прикордонники з М/П «Тиса», демонструють як доказ та у начальника М/П «Тиса» ОСОБА_17 зберігається переписка із керівництвом митниці, де йому позивач скинув номер автомобіля і прохання у сприянні перетину кордону (далі за текстом - спірна недостовірна інформація), є неправдивою, такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію останнього.

Внаслідок розповсюдження неправдивої інформації відносно позивача відповідачі допустили порушення особистих немайнових прав позивача на повагу до його гідності і честі, та на недоторканість ділової репутації, оскільки така інформація спотворила та принизила позивача з боку громадськості та суспільства виходячи з наступного.

Так, поширення спірного допису здійснено відповідачами на їх сторінках у соціальних мережах в мережі Інтернет: ОСОБА_14 на сторінці Telegram каналу «Середич.info» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_15 на сторінці у соціальній мережі «Facebook» «Ihor Mosiichuk» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_6 : ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи те, що сторінка Telegram каналу ОСОБА_18 знаходиться у відкритому доступі, видається зрозумілим, що будь-яка особа мала можливість ознайомитись із його публікаціями. Крім того, перейшовши за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , видно, що кількість переглядів опублікованого допису станом на сьогодні становить більше 17,9 тисяч, що свідчить про значну зацікавленість немалої кількості читачів.

Так само у відкритому доступі перебуває сторінка у соціальній мережі «Facebook» ОСОБА_4 . Спірна інформація розповсюджена ним у дописі за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 станом на день звернення із цим позовом має вже 1 486 поширень, а сторінка Telegram каналу «Ігор Мосійчук» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 має більше 9 тис. переглядів, що свідчить про популярність, як власника сторінки так і самого спірного допису. Факт розповсюдження відповідачами спірного допису зафіксовано на замовлення адвоката Ніни Прилуцької в інтересах ОСОБА_16 Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у Звіті за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 20 жовтня 2023 року №244/2023-ЗВ.

Враховуючи викладене, відсутні будь-які сумніви щодо поширення спірного допису відносно позивача широкому колу осіб, шляхом розміщення його на вказаних Інтернет–ресурсах.

У тексті допису міститься пряме посилання на начальника Закарпатської митниці ОСОБА_16 , який на переконання відповідачів вчинив незаконні дії використовуючи своє керівне становище … перевищуючи свої повноваження…. По всьому тексту спірної недостовірної інформації згадується ім`я позивача « ОСОБА_6 » або « ОСОБА_11 » з прив`язкою до посади «начальник Закарпатської митниці».

Як убачається із відкритих джерел, у тому числі із офіційного сайту Державної митної служби України за посиланням https://customs.gov.ua/contacts начальником Територіального органу Державної митної служби України - Закарпатської митниці є ОСОБА_1 – позивач по справі.

Враховуючи викладене, відсутні будь-які сумніви про те, що спірна недостовірна інформація, поширена відповідача широкому колу осіб, стосується саме позивача.

Зокрема, поширена інформація відносно позивача у спірному дописі містить чітке висловлювання та звинувачення у діях, що є адміністративно та/або кримінально караним діянням, із визначенням кола осіб, а також твердження щодо діяльності позивача, які не відповідають дійсності.

Виходячи зі змісту опублікованого відповідачами допису, позивача звинувачено у тому, що за його сприяння, - використовуючи своє керівне становище з метою отримання неправомірної вигоди, перевищуючи свої повноваження, за 1-2% від суми, 29 вересня 2023 року через пункт пропуску «Тиса» через дипломатичну смугу руху без черги, без зайвих питань, - без декларування та без митного огляду, і в пришвидшеному порядку прикордонниками випущено з України до Угорщини автомобіль, у якому працівники митних органів Угорщини виявили приховані 13 мільйонів незадекларованих доларів готівкою, … тобто допущено факт вивезення мішка грошей і його виявлення угорцями.

Тобто, дії, в яких відповідачі обвинувачують позивача, можуть бути перевірені на предмет їх дійсності. Більше того, за вчинення означених неправомірних дій передбачені адміністративна та кримінальна відповідальність. Однак станом на сьогодні відносно ОСОБА_16 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилися, протоколи про адміністративне чи корупційне правопорушення не складалися (у разі наявності позивачу невідомо). Натомість на підставі наказу Закарпатської митниці Державної митної служби від 09 жовтня 2023 року №467 «Про проведення тематичної перевірки» у період з 09 жовтня 2023 року по 18 жовтня 2023 року, з метою з`ясування обставин, викладених у засобах масової інформації, щодо ймовірного переміщення 29 вересня 2023 року через україно-угорський кордон, митний пост «Тиса» Закарпатської митниці валютних цінностей у розмірі 13 мільйонів доларів США, встановлення відповідності дотримання вимог нормативно-правових актів з питань державної митної служби посадовими особами митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, проведено відповідну службову перевірку (тематичну перевірку).

За результатами тематичної перевірки складено Акт про результати тематичної перевірки, зареєстрований 18 жовтня 2023 року за вх.№ 29725/20-31. Згідно із висновками, викладеними у вказаному акті, в ході проведення тематичної перевірки інформація, опублікована в Інтернет ресурсах, щодо виявлення митними органами Угорщини валютних цінностей на суму 13 мільйонів доларів США, що, за сприянням посадових осіб Закарпатської митниці, переміщувалися 29 вересня 2023 року дружиною ОСОБА_19 , котра слідувала легковим автомобілем через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці, не знайшла свого підтвердження.

Як убачається із акту про результати тематичної перевірки та матеріалів отриманих у ході її проведення, комісією встановлено, що 05 жовтня 2023 року між представниками Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України та представниками прикордонної поліції, митно-податкового Управління Угорщини відбулась прикордонно - представницька зустріч з метою підтвердження чи спростування інформації, яка була викладена 03 жовтня 2023 року о 22.00 на українському Інтернет ресурсі «Телеграм» щодо виявлення 29 вересня 2023 року у пункті пропуску «Захонь» представниками Угорської Сторони валютних цінностей у розмірі 13 000 000 доларів США.

[…]

Представники митно-податкового Управління Угорщини повідомили, що з метою отримання офіційної відповіді по даному випадку, потрібно щоб Закарпатська митниця звернулась листом до керівництва митно-податкового Управління Угорщини, а також додали, що на даний час інформація по даному факту у них відсутня.

[…]

Закарпатською митницею отримано відповідь від 10 жовтня 2023 року №15825/106/25/2023 у якій йдеться про наступне: «За вказаним фактом сектором дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023078030001021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 cm. 343 КК України (Втручання в діяльність правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця).

У ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження перевірялись відомості про перетин Державного кордону України ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 . Згідно отриманої відповіді з інформаційної системи «Аркан», остання упродовж 2023 року жодного разу за кордон не виїздила.

На даний час розслідування у кримінальному провадженні триває».

[…]

Перевіркою відомостей, що містяться у АСМО «Інспектор» встановлено відсутність підтвердження факту переміщення через митний кордон України у зоні діяльності Закарпатської митниці громадянки ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ) ІНФОРМАЦІЯ_9 у період з 28 вересня 2023 року по 30 вересня 2023 року (включно).

[…]

Таким чином, під час перегляду відео-файлів встановити можливе порушення митного законодавства України посадовими особами митного поста «Тиса» чи громадянами, які перетинають митний кордон України, не видається можливим.

Крім того, з акту убачається, що комісією отримано ряд пояснень від посадових осіб митного поста «Тиса» та Закарпатської митниці. З усіх пояснень убачається, що фактів декларування «по червоному коридору» готівкових коштів під час робочої зміни встановлено не було. Жодних незаконних вказівок, розпоряджень, прохань, звернень, ані в письмовому, ані в усному вигляді, щодо оформлення транспортних засобів від начальника відділу митного оформлення, начальника митного поста, керівництва митниці не надходили.

Тобто, із наведених матеріалів убачається, що жодних фактів, які б свідчили, що за сприяння позивача через пункт пропуску «Тиса» 29 жовтня 2023 року проїхав з України до Угорщини автомобіль, у якому працівники митних органів Угорщини виявили приховані 13 мільйонів незадекларованих доларів готівкою, не встановлено.

Окремо, слід наголосити, що відповідно до Посадової інструкції начальника Закарпатської митниці та Положення про Закарпатську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29 жовтня 2020 року, до кола повноважень начальника Закарпатської митниці не входить надання вказівок посадовим особам митного посту, відповідно, у посадових осіб митного посту відсутній обов`язок виконувати вказівки начальника митниці покликані на порушення закону в цілому та окремо митних правил /копії Посадової інструкції начальника Закарпатської митниці та Положення про Закарпатську митницю додаються до позову у складі листа отриманого у відповідь на адвокатський запит/.

Наведене у сукупності спростовує факт, що під час митного контролю працівники митних органів Угорщини виявили у авто, яке виїхало з України, приховані 13 мільйонів доларів. Так само наведені матеріали спростовують, що позивач надавав вказівки щодо позачергового пропуску транспортних засобів та доводить, що поширена відповідачами інформація, що ОСОБА_6 використовуючи своє керівне становище з метою отримання неправомірної вигоди, перевищуючи свої повноваження, особисто поставив «на контроль» автомобіль у напрямку виїзду з України, який повинен покинути рідну неньку без черги, без зайвих питань, без декларування та без митного огляду, і в пришвидшеному порядку виїхати до Угорщини через М/П «Тиса»; надавав вказівку Відділу митного оформлення … посприяти у безперешкодному пропуску цього авто; під час митного контролю працівники митних органів Угорщини виявили у цьому авто приховані 13 мільйонів доларів; по його вказівці 13 мільйонів дол. США на українській стороні не декларувалися; що саме він є модератором та контролером цього процесу; що наявні скрін-шоти із повідомленнями від нього в яких йдеться, що це був саме митний «контроль» і це саме митники просили за безперешкодний пропуск авто з валютою, які прикордонники з М/П «Тиса», демонструють як доказ та у начальника М/П «Тиса» ОСОБА_17 зберігається переписка із керівництвом митниці, де йому позивач скинув номер автомобіля і прохання у сприянні перетину кордону є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності.

Оскільки доведена відповідачами суспільству інформація містить обвинувачення позивача, що було перевірено на істинність і спростовано Закарпатською митницею на офіційній сторінці у facebook https://www.facebook.com/100076545033576/posts/pfbid033 jphjBa13a4RuZg6kYDu1kn7mt33j1cMfQ1iE9XKmTbNbkQR8YenpvadpNo9chs2l/, ІНФОРМАЦІЯ_10 , вона є недостовірною, та такою що порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача.

Поширена відповідачами спірна недостовірна інформації не є оціночними судженнями та може бути перевірена на істинність.

Поширена відповідачами інформація підриває діловий авторитет державного органу – Закарпатської митниці та ставить під сумнів правомірність діяльності усієї митної системи України. Позивач є начальником Закарпатської митниці, відповідно представляє її перед суспільством та іншими державними органами України та поза її межами.

Внаслідок поширення відносно позивача неправдивої інформації, яка принижує його честь та гідність, а також ділову репутацію, останньому було спричинено моральної шкоди.

Позивач вважає, що відшкодування на його користь моральної шкоди у розмірі 1 гривні є співрозмірною його втратам і моральним стражданням з урахуванням способу поширення інформації і обсягу обхваченої аудиторії, а також заходам для відновлення репутації, які повинен буде вжити позивач для залишення на керівній посаді.

Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просила:

1. визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та на сторінці Telegram-каналу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці Telegram-каналу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме:

«29.09.2023 Начальник Закарпатської митниці ОСОБА_6 та його заступник ОСОБА_7 , використовуючи своє керівне становище з метою отримання неправомірної вигоди, перевищуючи свої повноваження, особисто ставлять «на контроль» автомобіль у напрямку виїзду з України, який повинен покинути рідну неньку без черги, без зайвих питань, без декларування та без митного огляду, і в пришвидшеному порядку виїхати до Угорщини через М/П «Тиса»

[…]

Відділ митного оформлення отримав вказівку від начальника М/П ОСОБА_10 посприяти у безперешкодному пропуску цього авто і чітко виконати вказівку ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Тому автомобіль не оглядався, а швидко покинув територію України і направився до Угорщини , де почалось щось фантастичне

[…]

[…]».

2. Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати поширену ними інформацію, а саме:

[…]

[…]»,

шляхом розміщення протягом п`яти днів з моменту набрання рішення у цій справі законної сили вступної та резолютивної частини рішення у цій справі на власних веб-сторінках у соціальній мережі Facebook та на Telegram-каналах.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 1 (одна) гривня.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.12.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2024 прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

23.04.2024 працівником канцелярії Печерського районного суду міста Києва зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Братківським К.С., в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на відсутність в матеріалах справи доказів тому, що саме ОСОБА_3 поширив оспорювану інформацію. Крім того, ним не виявлена оспорювана інформація за вказаною в позовній заяві веб-адресою: https://t.me/seredych/3765.

16.07.2024 працівником канцелярії Печерського районного суду міста Києва зареєстровано відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Прилуцької Н.М., в якому вона зазначила наступне. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, ОСОБА_3 зазначає, що доказів того, що ним було поширено оспорювану інформацію в матеріалах справи немає. Однак, ОСОБА_3 вводить суд в оману, адже факт розповсюдження відповідачами спірного допису зафіксовано на замовлення адвоката Ніни Прилуцької в інтересах ОСОБА_16 підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у Звіті за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 20.10.2023 №244/2023-ЗВ. Вказаний звіт долучено до матеріалів позову та повністю спростовує твердження відповідача. Видалення останнім публікації із своєї сторінки зовсім не свідчить про те, що цієї публікації не було і її не було донесено до читачів власника сторінки. Як висновок, відсутні будь-які сумніви щодо факту поширення спірного допису відносно позивача широкому колу осіб шляхом розміщення його на сторінках відповідачів у соціальних мережах та Інтернет-ресурсах. Відповідно доводи, які наводить ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.04.2025 зазначену справу передано за підсудністю до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області. Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17.07.2025 прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08.10.2025 підготовче провадження у зазначеній цивільній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Прилуцька Н.М. підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеному у позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник – адвокат Братківський К.С. у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку. Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_11 на веб-сторінці Тelegram-каналу «Середич.info» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також ІНФОРМАЦІЯ_12 на веб-сторінці у соціальній мережі Facebook з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також на сторінці Telegram-каналу « ОСОБА_5 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , опубліковано дописи наступного змісту:

«ЗАКАРПАТСЬКА МИТНИЦЯ! ТОП-ЗАШКВАР НА 13 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ

ЧИТАЄМО УВАЖНО! АБСОЛЮТНИЙ ЕКСКЛЮЗИВ».

Цю переписку начебто вже навіть бачили певні правоохоронні органи

наразі всі дотичні особи вживають усіх заходів щоб приховати цю ситуацію, але нічого не вийшло!

тому виникає цілком логічне, ключове запитання до в.о. Голови Держмитслужби Звягінцева С.Б.: а це Ви також проковтнете? Невже Вам ще досі незрозуміло, що усе керівництво Закарпатської митниці має бути негайно звільнене?!

вважаю, що правоохоронні органи повинні негайно почати розслідування даного кричущого факту.»

Зазначене підтверджується звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 20 жовтня 2023 року №244/2023-ЗВ, складеним Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», роздруківками файлів фіксації та інформацією (фотофіксацією), яка міститься на флеш-накопичувачі.

З довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення вих.№248/2023-Д від 26.10.2023, виданої Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», вбачається, що на веб-сайті багатокористувацької платформи Telegram https://t.me/ (ІНФОРМАЦІЯ_13 ) створено Telegram-канал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_14 », доступний за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_5 на якому інформаційна діяльність здійснюється від імені журналіста ОСОБА_18 .

З довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення вих.№249/2023-Д від 26.10.2023, виданої Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», вбачається, що на веб-сайті соціальної мережі «Facebook» (ІНФОРМАЦІЯ_15 ) створено сторінку користувача з іменем: « ОСОБА_23 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_16 та на якій інформаційна діяльність здійснюється від імені ОСОБА_24 .

Таким, чином судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_11 відповідачем ОСОБА_3 на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_17 , та ІНФОРМАЦІЯ_12 відповідачем ОСОБА_2 на веб-сторінці у соціальній мережі Facebook з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18 , а також на сторінці Telegram-каналу « ОСОБА_5 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , було опубліковано і поширено інформацію про позивача ОСОБА_1 . З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Закарпатської митниці Державної митної служби від 09 жовтня 2023 року №467, з метою проведення перевірки інформації, викладеної у ЗМІ, щодо ймовірного переміщення через Українсько-Угорський кордон валютних цінностей у розмірі 13 мільйонів доларів США 29.09.2023 на митному посту «Тиса» Закарпатської митниці, встановлення відповідності дотримання вимог нормативно-правових актів з питань державної митної справи посадовими особами митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, проведено відповідну тематичну перевірку.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт про результати тематичної перевірки, зареєстрований 18 жовтня 2023 року за вх.№ 29725/20-31. Згідно із висновками, викладеними у вказаному акті, в ході проведення тематичної перевірки інформація, опублікована в Інтернет ресурсах, щодо виявлення митними органами Угорщини валютних цінностей на суму 13 мільйонів доларів США, що, за сприянням посадових осіб Закарпатської митниці, переміщувалися 29 вересня 2023 року дружиною ОСОБА_19 , котра слідувала легковим автомобілем через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці, не знайшла свого підтвердження. Комісією встановлено, що 05 жовтня 2023 року між представниками Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України та представниками прикордонної поліції, митно-податкового Управління Угорщини відбулась прикордонно - представницька зустріч з метою підтвердження чи спростування інформації, яка була викладена 03 жовтня 2023 року о 22.00 на українському Інтернет ресурсі «Телеграм» щодо виявлення 29 вересня 2023 року у пункті пропуску «Захонь» представниками Угорської Сторони валютних цінностей у розмірі 13 000 000 доларів США.

Представники митно-податкового Управління Угорщини повідомили, що з метою отримання офіційної відповіді по даному випадку потрібно щоб Закарпатська митниця звернулась листом до керівництва митно-податкового Управління Угорщини, а також додали, що на даний час інформація по даному факту у них відсутня.

Закарпатською митницею отримано відповідь від 10 жовтня 2023 року №15825/106/25/2023, у якій йдеться про наступне: «За вказаним фактом сектором дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023078030001021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 cт. 343 КК України (Втручання в діяльність правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця).

На даний час розслідування у кримінальному провадженні триває».

З акту також вбачається, що комісією отримано ряд пояснень від посадових осіб митного поста «Тиса» та Закарпатської митниці. З усіх пояснень вбачається, що фактів декларування «по червоному коридору» готівкових коштів під час робочої зміни встановлено не було. Жодних незаконних вказівок, розпоряджень, прохань, звернень, ані в письмовому, ані в усному вигляді, щодо оформлення транспортних засобів від начальника відділу митного оформлення, начальника митного поста, керівництва митниці не надходило. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації. Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Отже, з наведеного вбачається, що при розгляді справ про захист гідності та честі, ділової репутації фізичної особи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність наступних юридично важливих обставин: поширення інформації, наявність особи стосовно якої поширена інформація, недостовірність поширеної інформації, порушення особистих немайнових прав особи. Так, поширенням інформації, зокрема, є її поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Частина 1 ст. 299 Цивільного кодексу України закріплює особисте немайнове право фізичної особи на недоторканість ділової репутації. Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34). Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, роз`яснено, що відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Таким чином, згідно з положеннями ст.277 ЦК України, статті 10 ЦПК України, роз`яснень Пленуму, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте, позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що публікація ІНФОРМАЦІЯ_11 відповідачем ОСОБА_3 на веб-сторінці Тelegram-каналу «Середич.info» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ІНФОРМАЦІЯ_12 відповідачем ОСОБА_2 на веб-сторінці у соціальній мережі Facebook з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18 , а також на сторінці Telegram-каналу « ОСОБА_5 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , спірної інформації стосується діяльності позивача ОСОБА_1 .

Недостовірні відомості, викладені у цих публікаціях, позивач просить спростувати, оскільки дана інформація за своїм змістом фактично вказує на вчинення протиправної поведінки позивача, зокрема, звинувачення його у вчиненні кримінальних правопорушень, має негативний характер та порушує його особисті немайнові права, не є оціночними судженнями, а є фактичними твердженнями, з чим суд погоджується. Так, проаналізувавши інформацію, поширену відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно позивача ОСОБА_1 , а також характер використаних при її викладенні мовних засобів, суд дійшов висновку, що вказана інформація має негативний характер, подана саме у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження.

Відповідачами не надано суду належних доказів на підтвердження достовірності поширеної ними щодо позивача інформації.

Позивач скористався своїм правом подати докази недостовірності поширеної інформації, надавши суду відповідні належні та допустимі докази. Оскільки в ході розгляду справи не здобуто доказів на підтвердження достовірності поширеної відповідачами негативної інформації, суд дійшов висновку про те, що інформація про позивача, яка ІНФОРМАЦІЯ_11 поширена відповідачем ОСОБА_3 на веб-сторінці Тelegram-каналу «Середич.info» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ІНФОРМАЦІЯ_12 поширена відповідачем ОСОБА_2 на веб-сторінці у соціальній мережі Facebook з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18 , а також на сторінці Telegram-каналу « ОСОБА_5 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: «29.09.2023 Начальник Закарпатської митниці ОСОБА_6 та його заступник ОСОБА_7 , використовуючи своє керівне становище з метою отримання неправомірної вигоди, перевищуючи свої повноваження, особисто ставлять «на контроль» автомобіль у напрямку виїзду з України, який повинен покинути рідну неньку без черги, без зайвих питань, без декларування та без митного огляду, і в пришвидшеному порядку виїхати до Угорщини через М/П «Тиса»

[…]

Відділ митного оформлення отримав вказівку від начальника М/П ОСОБА_10 посприяти у безперешкодному пропуску цього авто і чітко виконати вказівку ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Тому автомобіль не оглядався, а швидко покинув територію України і направився до Угорщини, де почалось щось фантастичне

[…]

начальник М/П «Тиса» ОСОБА_17 також зберігає переписку із керівництвом митниці, де йому начальник Закарпатської митниці ОСОБА_6 скинув номер автомобіля і прохання у сприянні перетину кордону.

[…]

[…]»,

є недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права позивача ОСОБА_1 , а саме: порочить честь, гідність та ділову репутацію.

Враховуючи, що судом визнано викладену вище інформацію, поширену ОСОБА_2 на веб-сторінці у соціальній мережі Facebook та на сторінці Telegram-каналу відносно ОСОБА_1 , недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію останнього, вимоги позивача про зобов`язання відповідача ОСОБА_2 спростувати поширену ним інформацію шляхом розміщення протягом п`яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі вступної та резолютивної частин рішення суду у цій справі на власних веб-сторінці у соціальній мережі Facebook та на Telegram-каналі підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач просив зобов`язати відповідача ОСОБА_3 спростувати поширену ним інформацію шляхом розміщення вступної та резолютивної частин рішення суду у цій справі на власних веб-сторінці у соціальній мережі Facebook та на Telegram-каналі, а судом встановлено, що викладену вище інформацію ОСОБА_3 не поширював у соціальній мережі Facebook, а поширив тільки у Telegram-каналі, і судом визнано таку інформацію відносно ОСОБА_1 недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію останнього, вимоги позивача про зобов`язання відповідача ОСОБА_3 спростувати поширену ним інформацію підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання спростувати поширену ним інформацію у спосіб розміщення протягом п`яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі вступної та резолютивної частин рішення суду у цій справі на власному Telegram-каналі.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд дійшов наступного висновку. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи. Згідно статті 280 ЦК України визначено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди. У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне – за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 1 грн. в якості компенсації моральної шкоди.

Суд погоджується з доводами сторони позивача, що внаслідок дій відповідачів, які полягали у розповсюдженні про позивача недостовірної інформації негативного характеру, яка порушує право на честь, гідність та ділову репутацію, позивачу завдано моральних страждань.

Оскільки моральна шкода була спричинена позивачу розповсюдженням про нього недостовірної інформації, тому така шкода має бути відшкодована відповідачами солідарно у заявленому позивачем розмірі в сумі 1 грн. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 10.11.2023 про сплату судового збору в сумі 3864,96 грн. Позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 задоволенні у повному обсязі. Тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, складає 1932,48 грн.

Позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 задоволенні частково (задоволенні повністю в частині позовних вимог про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, а також стягнення моральної шкоди; задоволені частково (50% вимог) в частині позовних вимог про зобов`язання спростувати недостовірну інформацію). Тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача, складає 1395,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 200, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_3 та на сторінці Telegram-каналу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , та інформацію поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці Telegram-каналу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме:

[…]

Відділ митного оформлення отримав вказівку від начальника М/П ОСОБА_10 посприяти у безперешкодному пропуску цього авто і чітко виконати вказівку ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Тому автомобіль не оглядався, а швидко покинув територію України і направився до Угорщини, де почалось щось фантастичне

[…]

[…]».

Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену ним інформацію, а саме:

[…]

[…]»,

шляхом розміщення протягом п`яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі вступної та резолютивної частин рішення суду у цій справі на власних веб-сторінці у соціальній мережі Facebook та на Telegram-каналі.

Зобов`язати ОСОБА_3 спростувати поширену ним інформацію, а саме:

[…]

[…]»,

шляхом розміщення протягом п`яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі вступної та резолютивної частин рішення суду у цій справі на власному Telegram-каналі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1 (одна) гривня.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1932,48 грн. (одна тисяча дев`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1395,68 грн. (одна тисяча триста дев`яносто п`ять гривень шістдесят вісім копійок).

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 22.05.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя О.Л. Овчаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua