Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №536/161/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/161/26

Провадження № 2-о/536/28/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.

представника позивача ОСОБА_1 за угодою адвоката Гонтара В.М.

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту перебування на утриманні

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року уповноважений представник заявника ОСОБА_1 адвокат Гонтар В.М. звернувся до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні, де просив суд встановити факт, що неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходяться на утриманні ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви посилається, що 08.08.2025 ОСОБА_1 уклав шлюб зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці, актовий запис №476 з ОСОБА_2 , яка має двох дітей народжених у першому шлюбі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яких він після одруження утримує і сина від першого шлюбу сплачуючи на користь колишньої дружини аліменти за судовим наказом, заборгованості за яким не має, що підтверджується довідкою №54062 виданою 24.10.2025 Світловодським відділом державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області.

Встановлення факту утримання трьох дітей віком до 18 років має для заявника юридичне значення, оскільки породжує для нього право на отримання відстрочки від мобілізації під час правового режиму воєнного стану відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку», як військовозобов`язаного.

В правовому обґрунтуванні посилається на ст.3 СК України, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що сім`я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, а також на рішення Конституційного суду України від 02.06.1999 року у справі 1-8/99 про офіційне тлумачення терміна «члена сім`ї», що дружина (чоловік, ) їх діти і батьки є членами сім`ї військовослужбовця, якщо вони проживають разом з ним, а у передбачених законом випадках ще й ведуть спільне господарство і на положення ст.268 СК України, якою закріплено обов`язок вітчима утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них не має матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів, сестер, або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Ухвалою суду від 01.04.2026 до участі у справі залучено заінтересованою особою військову частину НОМЕР_1 .

В судовому засіданні уповноважений представник позивача позов підтримав та просив задовольнити, про обставини та підстави якого пояснив так, як це викладено в заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_1 вони знайомі з листопада 2024 року, її чоловік помер і вони були вже розлучені, зареєстрували шлюб 08.08.2025 і стали разом проживати разом з її неповнолітніми дітьми від першого шлюбу: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за місцем його проживання з його матір`ю. ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ по мобілізації з 2024 року, спілкується з її дітьми коли перебуває у відпустці, був два рази, а також по телефону, діти його люблять, він їх матеріально утримує, надав їй свою платіжну зарплатну картку, якою вона користується без обмежень, по мірі необхідності, кошти від держави на утримання дітей в зв`язку з втратою годувальника вона отримує.

Заінтересована особа: Виконавчий комітет Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання представник не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином через ЄСІТС-«Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, з заявою про відкладення судового засідання не звертались, причини неявки не повідомили.

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання представник не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином через ЄСІТС-«Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, з заявою про відкладення судового засідання не звертались, причини неявки не повідомили.

Заслухавши пояснення заявника та його уповноваженого представника, заінтересовану особу ОСОБА_2 , свідків, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення

повинно базуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з

дотриманням норм процесуального права.

За ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст.315 ЦПК України і не є вичерпним.

Частинами 1, 2 ст.314 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Установлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_8 уклали шлюб 08.08.2025 зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті У Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №476, прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_9 , дружини - Хмельовська.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого є: ОСОБА_1 і ОСОБА_10 згідно актового запису про народження №145 вчиненого Фортечним районним у місті Кропивницькому Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 07.03.2019.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якої є: ОСОБА_11 і ОСОБА_8 згідно актового запису про народження № 22 вчиненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Онуфрієвського районного управління юстиції у Кіровоградській області 13.04.2016.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якого є: ОСОБА_11 і ОСОБА_8 згідно актового запису про народження № 7 вчиненого Зибківською сільською радою Онуфрієвського району Кіровоградської області 08.06.2011.

Відповідно до акту від 23.10.2025, зі слів свідків підтверджено факт проживання без реєстрації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 з серпня 2025 року по теперішній час.

Згідно довідки виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради від 23.10.2025 №613/1 виданої на підставі вказаного акту ОСОБА_1 , з ним проживають без реєстрації в АДРЕСА_1 з 01.08.2025 по теперішній час дружина ОСОБА_2 та її діти: син ОСОБА_12 та донька ОСОБА_13 .

Як слідує з довідки військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2025 №3117 ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 і загальна сума його доходу за період з 27.05.2024 по 30.11.2025 за винятком аліментів становить 951086 грн.

Згідно довідки Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області від 24.10.2025 №54062, станом на 01.10.2025 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 на утримання сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрований 09.05.2025 АДРЕСА_1 .

Як слідує із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 29.04.2024 Онуфрієвською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, актовий запис №106 ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серія НОМЕР_3 вданого 31.03.2025 є учасником бойових дій.

Свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснили, що їм відомо, що ОСОБА_18 і ОСОБА_19 зареєстрували шлюб 08 серпня 2025 року, були в них на весіллі, що ОСОБА_20 військовослужбовець, приїхав у відпустку, ОСОБА_21 з своїми дітьми ОСОБА_12 і ОСОБА_13 стали проживати після весілля в АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_20 і його матір`ю, діти його люблять, бачили, що він з ними проводить час коли приїжджає у відпустку.

Загальний порядок здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов`язків закріплено у статтях 14, 15 СК України.

Сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 260 СК України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, у разі перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Відповідно до Додатку 5 «Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024року, передбачено, що жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, додають документи, що підтверджують право на відстрочку: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 160/11228/23 вказано, що особа, перебуваючи у шлюбі з громадянкою, має право на участь у вихованні її дітей (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Суд встановив, що заявник ОСОБА_1 є батьком однієї малолітньої дитини та перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір`ю двох неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу, щодо яких він є вітчимом.

Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Як встановлено, ОСОБА_1 виконує вимоги закону та рішення суду по сплаті аліментів, утримує свою дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак, окремого рішення суду з цього питання не потребується, оскільки такі обставини утримання дитини можуть бути встановлені в позасудовому порядку.

Водночас предметом розгляду у цій справі є не з`ясування факту фактичної участі заявника у вихованні чи матеріальному забезпеченні дітей, а встановлення юридичного факту перебування дітей на його утриманні у розумінні статті 315 ЦПК України та законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

Згідно зі статтею 268 СК України, обов`язок вітчима утримувати пасинка або падчерку виникає виключно за наявності сукупності умов, а саме: відсутності у дитини матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів чи сестер або неможливості цих осіб з поважних причин здійснювати належне утримання, за умови наявності у вітчима можливості надавати матеріальну допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що мати дітей ОСОБА_2 не позбавлена батьківських прав, здійснює батьківські права та обов`язки щодо дітей, перебуває з ними разом та фактично забезпечує їх догляд і представництво інтересів. За таких обставин підстави для виникнення у заявника самостійного юридичного обов`язку щодо утримання дітей його дружини відсутні.

Надання заявником матеріальної допомоги дітям за власною ініціативою або за домовленістю з матір`ю дітей є проявом турботи та відповідального ставлення до сім`ї, однак не є тотожним виконанню законодавчо встановленого обов`язку утримання, який є визначальним для застосування підстав, передбачених законодавством про мобілізацію.

Суд також звертає увагу, що відповідно до поданої заяви встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника необхідне йому для реалізації права на звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме у зв`язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років.

Разом із тим, з аналізу статті 268 СК України вбачається, що обов`язок утримання дітей дружини у заявника як у вітчима може виникнути лише за сукупності передбачених законом обставин, доказів наявності яких суду надано не було. Добровільне надання матеріального утримання чужій дитині, навіть у разі доведення такого факту, не свідчить про перебування дитини на утриманні особи у розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що заявник як вітчим та за згодою матері дітей може брати участь у їх вихованні та матеріальному забезпеченні, однак це не породжує юридичного обов`язку щодо їх утримання у значенні, яке надається такому обов`язку законодавством про військову службу.

Таким чином, підстави для встановлення факту перебування на утриманні заявника неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні.

З огляду на викладене суд в задоволенні заяви відмовляє.

Керуючись ст.258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

СуддяС. М. Клименко