Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №524/5100/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5100/26

Провадження № 2/524/4733/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді – Предоляк О.С.,

при секретарі судового засідання – Косенко Р.Д.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням,

УС Т А Н О В И В :

30.03.2026 адвокатом Пасюком В.В. в інтересах ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» сформована позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач – ОСОБА_1 та відповідач – ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 листопада 2015 року. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 березня 2023 року, яке набрало законної сили 28 квітня 2023 року, шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 жовтня 2024 року (справа №524/5774/23, провадження №2/254/417/24, набрало законної сили 03.12.2024 року) визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності за кожним на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . На даний час між сторонами не врегульовано порядок користування квартирою. У квартирі наразі проживає відповідач із сином сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка змінила замки вхідних дверей та перешкоджає позивачу у користуванні квартирою і він наразі змушений винаймати інше житло.

Просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши йому у користування кімнату площею 16,2 кв.м та балкон площею 1,0 кв.м (№6 на плані квартири технічного паспорту), у користування відповідача виділити кімнату площею 11,9 кв.м та лоджію площею 1,2 кв.м (№2 на плані квартири технічного паспорту), кімнату площею 7,5 кв.м (№7 на плані квартири технічного паспорту), залишивши у спільному користуванні співвласників кухню (№5 на плані квартири технічного паспорту) площею 7,5 кв.м; ванну кімнату (№4 на плані квартири технічного паспорту) площею 2,7 кв.м; туалет (№3 на плані квартири технічного паспорту) площею 1,3 кв.м; коридор (№1 на плані квартири технічного паспорту) площею 10,7 кв.м; комору (№8 на плані квартири технічного паспорту) площею 1,0 кв.м.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.04.2026 відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Автозаводського районного суду м. Кременчука відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, а тому суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.

Представник позивача – адвокат Пасюк В.В. позов підтримує, просить задовільнити, про що подав письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.10.2024.

Іншим співвласником квартири є відповідач ОСОБА_2 , якій належить 1/2 частки вищевказаної квартири на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.10.2024.

На даний час між співвласниками квартири не досягнуто згоди щодо певного порядку користування квартирою.

Згідно ч.1ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості речі ( майна) для себе, здобувати з цього користь, вигоду. Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати , припиняти юридичну долю речі ( майна). Право розпорядження закріплює абсолютну владу власника над річчю ( майном), яка може виражатися навіть у відчуженні або знищенні речі ( майна).

Відповідно до ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Гарантуючи захист права власності , закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Статтею 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них ( ст. 380 ЦК України).

Відповідно до п.14 постанови № 20 від 22.12.1995 року Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику по справах за позовами про захист права приватної власності» можливо встановлення порядку користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов та п.6 Постанови №7 від 04 жовтня 1991 року « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» у цьому разі окремі підсобні приміщення ( кухня, коридор, тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно). Майно може належать особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 року № 6-1500 цс 15.

Згідно технічного паспорта квартира складається із трьох житлових кімнат, загальною площею 61.0 м кв. (в т.ч. жила площа – 35.6 м кв., підсобна – 25.4 м кв. Детально: 1-а кімната площею – 11,9 кв.м; 2-а кімната площею – 7,5 кв.м; 3-а кімната площею – 16,2 кв. м; кухня площею – 7,5 кв.м; ванна кімната площею – 2,7 кв.м; туалет площею – 1,3 кв.м; коридор площею – 10,7 кв.м; комора площею – 1.0 кв.м; балкон площею – 1,0 кв.м та лоджія площею – 1,2 кв.м.

Позивачем запропоновано варіант встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 між співвласниками з виділенням позивачу у користування кімнату площею 16,2 кв.м та балкон площею 1,0 кв.м (№6 на плані квартири технічного паспорту), у користуванні відповідача виділити кімнату площею 11,9 кв.м та лоджію площею 1,2 кв.м (№2 на плані квартири технічного паспорту), кімнату площею 7,5 кв.м (№7 на плані квартири технічного паспорту), залишивши у спільному користуванні співвласників кухню (№5 на плані квартири технічного паспорту) площею 7,5 кв.м; ванну кімнату (№4 на плані квартири технічного паспорту) площею 2,7 кв.м; туалет (№3 на плані квартири технічного паспорту) площею 1,3 кв.м; коридор (№1 на плані квартири технічного паспорту) площею 10,7 кв.м; комору (№8 на плані квартири технічного паспорту) площею 1,0 кв.м.

Для здійснення запропонованого позивачем варіанту порядку користування приміщення квартири з метою окремого користування житловими кімнатами проводити перепланування не потрібно.

Враховуючи обставини спірних правовідносин, доцільним є виділення в окреме користування кожному із сторін окремої житлової кімнати для врегулювання спору між ними щодо користування спірною квартирою, а інші приміщення залишити в їх спільному користуванні.

Суд зазначає, що запропонований позивачем варіант встановлення порядку користування вказаною квартирою є таким, що не обмежує права відповідача ОСОБА_2 як співвласника квартири.

На підставі викладеного, встановивши, що між учасниками справи існують конфліктні відносини з приводу користування квартирою, технічні характеристики квартири, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловим приміщенням підлягають задоволенню у запропонованому ним варіанті, оскільки такий варіант поділу передбачає незначний відступ від ідеальних часток співвласників саме для позивача.

Відповідно ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 1064,96 грн. у повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 81, 141, 259, 263-265 , 280-289 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням - задовольнити.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши: у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 16,2 кв.м та балкон площею 1,0 кв.м (№6 на плані квартири технічного паспорту), у користуванні ОСОБА_2 кімнату площею 11,9 кв.м та лоджію площею 1,2 кв.м (№2 на плані квартири технічного паспорту), кімнату площею 7,5 кв.м (№7 на плані квартири технічного паспорту), залишивши у спільному користуванні співвласників кухню (№5 на плані квартири технічного паспорту) площею 7,5 кв.м; ванну кімнату (№4 на плані квартири технічного паспорту) площею 2,7 кв.м; туалет (№3 на плані квартири технічного паспорту) площею 1,3 кв.м; коридор (№1 на плані квартири технічного паспорту) площею 10,7 кв.м; комору (№8 на плані квартири технічного паспорту) площею 1,0 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Суддя Олена ПРЕДОЛЯК