Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №524/4956/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4956/26

Провадження №2/524/4661/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого – судді Предоляк О.С.

при секретарі судового засідання Косенко Р.Д.

з участю представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шапошника Р.Ф., відповідача – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини на час навчання та стягнення додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И В

21.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається і продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до закінчення її навчання та додаткові витрати на дитину.

В обґрунтування позову зазначає, що її донька ОСОБА_3 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до договору від 08.08.2025 про навчання у Київському національному університеті театру, кіно і телебаченні ім.. І.К. Карпенка-Карого, донька продовжує навчання на денному відділенні. Вартість навчання, відповідно до договору, складає 85500 грн. Обов`язок сплатити за перший рік навчання виник з 08.08.2025, коли ОСОБА_3 була неповнолітньою. Матеріальну допомогу відповідач на утримання доньки після того, як вона досягла повноліття, не надає. Натомість відповідач не надає матеріальної допомоги на її утримання. Крім того, протягом кінця 2024 року та початку 2025 року позивачем сплачено витрати на навчання – підготовку до здачі НМТ доньки у сумі 9519 грн. Вважає, що ці витрати відносяться до додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами – необхідністю здобуття базової вищої освіти і просить стягнути додаткові витрати з відповідача із розрахунку половина суми, понесеної позивачем на оплату першого курсу навчання в університеті та витрати на підготовку до здачі НМТ.

Ухвалою судді від 04.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі.

19.05.2026 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов. Просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з нього додаткових витрат на дитину та стягнути з нього аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку щомісячно до закінчення її навчання. Зазначає, що він працює слюсарем в КП «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Полтавської області і його дохід за період з жовтня 2025 по березень 2026 складає від 9440 грн. до 15697,23 грн. на місяць. Інших джерел доходу він не має. До досягнення повноліття донькою він сплачував аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів доходів на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.03.2009. Крім того, він сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі частки з усіх видів доходів до досягнення ним повноліття на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06.03.2025. Що стосується додаткових витрат на дитину, то вважає що вартість навчання дитини перевищує інші навчальні заклади, його вибір з ним позивач не погоджувала і ці витрати не є особливими обставинами у розумінні ст. 185 СК України.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Шапошник Р.Ф. позов підтримує, просить задовільнити з підстав, що зазначені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 , просить відмовити у стягненні з нього додаткових витрат на дитину та стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі 1/6 частки від усіх його видів доходів. Заявив клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані та надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Зазначені в позові вимоги регулюється гл.16 СК України (ст.ст.198-201 СК України).

Розірвання шлюбу між батьками, позбавлення батьків батьківських прав, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 199 СК України встановлено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:

1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

2) продовження ними навчання;

3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;

4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком - ОСОБА_2 та матір`ю - ОСОБА_1 .

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10.01.2025 шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 досягла повноліття та навчається у Київському національному університеті театру, кіно і телебаченні ім.. І.К. Карпенка-Карого.

Позивач обґрунтовує необхідність матеріального забезпечення у зв`язку з навчанням доньки та неможливістю самостійно утримувати. До матеріалів позову долучені договір №148БАК/25 від 08.08.2025 та договір №60/08.08.2025 від 08.08.2025 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців. ОСОБА_6 навчається на платній основі, що підтверджує обсяг фактичних витрат позивача на: оплату навчання.

Позивачем доведено належним чином потребу в матеріальному забезпеченні з боку відповідача, що свідчить про наявність юридичних підстав для покладення обов`язку утримання на відповідача у справі.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги , у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Позивачем не надано доказів розміру доходу або його відсутності, як у самої ОСОБА_1 так і повнолітньої дитини, що в свою чергу могло б обґрунтувати потребу в матеріальній допомозі доньці з урахуванням спільного обов`язку утримувати дитину, яка продовжує навчання до 23 років.

Натомість позов про стягнення аліментів за період навчання повинен відповідати наступним вимогам:

-актуальні і дійсні потреби дитин и у наданні їй матеріальної допомоги;

-вартість навчання, вартість підручників і проїзду до навчального закладу,вартість проживання у гуртожитку або орендованій квартирі за місцем знаходження навчального закладу (постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18);

-докази, що особа планує стягувати такі грошові кошти саме на витрати пов`язані з навчанням (оскільки батьки звільнені від обов`язку брати участь у додаткових витратах на дитину, що не пов`язані з його навчанням);

-стан здоров`я платника аліментів, його матеріальний та сімейний стан, наявність у платника аліментів майна, грошових коштів;

-та інші обставини, що мають значення.

Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 635/1139/17 (провадження № 61- 350св17) щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання сформульовано наступним чином: не надання будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у повнолітньої дитини потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо) може стати підставою для відмови у задоволенні позовної заяви про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання після досягнення повноліття.

Згідно довідки про доходи від 18.05.2026 №19, виданої КП «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_2 працює на посаді слюсаря АВР.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище відповідача, а саме, що він має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 на утримання якого сплачує аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх доходів на підставі судового рішення.

При цьому, суд при вирішенні питання обґрунтованості заявлених позовних вимог враховує, що рішенням Автозаводського районного суду м Кременчука від 27 березня 2009 року зменшено розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 з 1/4 до 1/6 частки його щомісячного заробітку.

Під час розгляду справи встановлено, що повнолітня донька сторін навчається у навчальному закладі та потребує матеріальної допомоги. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неможливість відповідачем надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, котра продовжує навчання.

Донька не має власного заробітку, потребує матеріальної допомоги, проживає з матір"ю, перебуває на повному її утриманні, при цьому є студенткою денної форми навчання, Київського національного університету театру, кіно і телебаченні ім.. І.К. Карпенка-Карого.

У зв`язку з денною формою навчання донька не має можливості поєднувати навчання з повною зайнятістю, що унеможливлює повноцінне самостійне матеріальне забезпечення.

Термін навчання з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2029 року.

Обов`язок утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.

Відповідач не заперечує щодо стягнення аліментів у розмірі 1/6 частки його доходів щомісячно зазначаючи, що має недостатній рівень доходу для утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки від доходу, оскільки щомісячний середній розмір заробітної плати 12645, 40 грн на місяць.

Враховуючи досліджені судом обставини справи, з урахуванням матеріального стану відповідача, даних щодо матеріального стану позивача матеріали справи не містять, те, що обов`язок по утриманню дитини є рівною мірою як батька так і матері, з урахуванням наявності рішення суду про стягнення аліментів на утримання сина сторін, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягають аліменти в розмірі 1/6 частки всіх його доходів з часу подання позивачем заяви - 21 квітня 2026 року і до закінчення навчання - до 30 червня 2029 року, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років. У зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ч. 1 п. 1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення сум платежу за один місяць з метою забезпечення інтересів повнолітньої дитини.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на дитину суд встановив наступне.

Донька сторін по справі ОСОБА_3 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до договору від 08.08.2025 про навчання у Київському національному університеті театру, кіно і телебаченні ім.. І.К. Карпенка-Карого, ОСОБА_3 почала навчання на денному відділенні вказаного університету. Вартість навчання, відповідно до договору, складає 85500 грн. Обов`язок сплатити за перший рік навчання виник з 08.08.2025, коли ОСОБА_3 ще була неповнолітньою. З позову, протягом кінця 2024 року та початку 2025 року позивачем сплачено витрати на навчання – підготовку до здачі НМТ доньки у сумі 9519 грн. Половину суми, сплаченої позивачем за навчальний рік доньки, та суми, сплаченої за підготовки до здачі НМТ, позивач просить стягнути на її користь з відповідача як додаткові витрати на дитину.

Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Відповідно до вимог закону, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов`язковою. А отже витрати, зазначені позивачем, є поточними витратами на утримання доньки, входять до складу аліментів призначених до щомісячного стягнення, і не належать до додаткових витрат в розумінні ст. 185 СК України.При цьому, вказані витрати здійснювались позивачем на власний розсуд, без погодження з відповідачем.

Навчання у вищих навчальних закладах для здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини.

Вказаний висновок повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/17766/18, провадження № 61-12362св19.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 здійснював адвокат Шапошник Р.Ф. Суду надано копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги та квитанцію від 15.04.2026 на суму 5000грн. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2500 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (5000/2)

Судові витрати у справі, що складаються із судового збору в сумі 1331,20 грн., суд покладає на відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 137,141, 258,264,265, 352,354, 430 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини на час навчання та стягнення додаткових витрат на дитину- задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 21 квітня 2026 року і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2029 року, при умові, що ОСОБА_3 буде навчатись, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину про стягнення аліментів на час навчання

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Рішення в частині стягнення сум платежу за один місяць виконати негайно.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня складення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Олена Предоляк