Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №369/8340/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8340/26

Провадження № 3/369/5480/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.05.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1 від 28.04.2026 року ОСОБА_1 систематично не виконував рішення органу опіки та піклування – розпорядження виконавчого комітету Боярської міської ради від 10.07.2024 № 9/60, яким встановлено порядок участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не з`явився у визначені дні та години: 21 березня 2026 року (талон-повідомлення №073603); 22 березня 2026 року (талон-повідомлення №073604); 05 квітня 2026 року (талон-повідомлення №073605).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України" зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об`єктивно з`ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження скоєння ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення №1 від 28.04.2026; копія заяви ОСОБА_3 від 09.04.2026; копія рішення виконавчого комітету Боярської міської ради від 10.07.2024; копія заяви ОСОБА_1 від 15.04.2024; копії талонів-повідомлень; копія рішення виконавчого комітету Боярської міської ради від 10.04.2025; попередження Боярської міської ради ОСОБА_1 .

Диспозиція ч. 5 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.5 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі умисного створення перешкод або відмові виконувати законне рішення органу опіки та піклування щодо способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

З аналізу змісту частини 5 статті 184 КУпАП вбачається, що суб`єктом даного адміністративного правопорушення є один із батьків (або особа, що їх замінює), який проживає разом із дитиною та чинить перешкоди у спілкуванні з нею іншому з батьків.

Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Дослідивши надані докази, вважаю недоведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 184 КУпАП, оскільки відповідальність за ч.5 ст. 184 КУпАП в контексті інкримінованого ОСОБА_1 діяння настає в разі невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проживає окремо від свого малолітнього сина ОСОБА_2 . Разом з цим, рішення органу опіки та піклування щодо участі у вихованні дитини покладає обов`язок на того з батьків хто проживає разом з дитиною не чинити перешкоди у спілкуванні з нею іншому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Так, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували та дозволяли суду дійти висновку поза розумним сумнівом про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП, тобто відсутні об`єктивні докази про вчинення останнім інкримінованого правопорушення.

При цьому ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 247, 268, 283, 284 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Михайло КУЦЕНКО