Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №357/7489/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7489/26

3/357/2629/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2026 рокусуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда другої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 173-8, ч. 3 ст. 173-2, ст. 173 КУпАП

У С Т А Н О В И В:

24 квітня 2026 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою, погрозами, а також наніс удар милицею по нозі, чим завдав шкоди психологічному та фізичному здоров`ю постраждалій особі, правопорушення вчинено повторно протягом року, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

24 квітня 2026 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав вимоги термінового заборонного припису серія АА 522554 від 23.04.2026 року,про зобов`язання на заборонну в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та не виконав його строком 10 діб, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

25 квітня 2026 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою в її бік, погрозах та киданням милицею в її бік, чим завдав шкоди психологічному та фізичному здоров`ю постраждалій особі, правопорушення вчинено повторно протягом року, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

25 квітня 2026 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою в її бік, погрозах та киданням милицею в її бік у присутності спільної неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди психологічному здоров`ю дитини, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

25 квітня 2026 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав вимоги термінового заборонного припису серія АА 522554 від 23.04.2026 року,про зобов`язання на заборонну в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та не виконав його строком 10 діб, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

25 квітня 2026 року приблизно о 01 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції в громадському місці, а саме в під`їзді житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

26 квітня 2026 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в п`яному вигляді за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав та вдарив милицею по руці, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

26 квітня 2026 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в п`яному вигляді за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди психологічному здоров`ю постраждалій дитині, правопорушення вчинено повторно протягом року, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

26 квітня 2026 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав вимоги термінового заборонного припису серія АА 522554 від 23.04.2026 року,про зобов`язання на заборонну в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та не виконав його строком 10 діб, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, пояснив, що дійсно 24.04.2026 року, 25.04.2026 року та 26.04.2026 року перебуваючи в нетверезому стані вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини в присутності дітей. Також 25.04.2026 року в під`їзді будинку висловлювався в бік працівників поліції нецензурною лайкою. На даний час він пролікувався, закодувався, спиртні напої не вживає з дружиною примирилися. В скоєному розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки, більше такі дії не повторяться.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідальність згідно з ч. 3 ст. 173-2 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Як убачається із довідки Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області про визначення повторності порушення ГБ, ОСОБА_1 постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2026 року визнано винуватим в вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП застосовано стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", передбачено, що домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство, це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення, за ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оголосивши протоколи про адміністративні правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши форми оцінки ризиків згідно з якими уповноваженим працівником поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 , як низький, середній та високий, письмові пояснення ОСОБА_1 , довідки визначення повторності порушення ГБ, витяги з бази ІПНП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, письмові пояснення ОСОБА_4 , письмові годи на обробку даних, рапорти працівників поліції, заяви ОСОБА_4 , письмові пояснення ОСОБА_3 , суддя вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8, ст. 173 КУпАП.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8, ст. 173 КУпАП.

Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, одночасно із вирішенням питання про накладення стягнення за вказане правопорушення вирішується питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за № 1222/32674.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Згідно із п. 8 розділу 1 Типової програми для кривдників, кривдника може бути направлено на проходження цієї Типової програми на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Порядок направлення на проходження програми для кривдника визначено пунктом 3.3. Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім`ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім`ї, затвердженої Наказом Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2009 № 3131/386, згідно з якою, у разі вчинення особою насильства в сім`ї, служба дільничних інспекторів поліції або кримінальна поліція у справах дітей видає цій особі під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.

На виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП, суд дійшов висновку щодо відсутності необхідності направлення правопорушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП, при цьому врахован стан здоровя ОСОБА_1 - а саме відсутність (ампутація ноги) нижньої кінцівки, також останній являється інвалідом другої групи, вину у вчиненні правопорушень визнав в скоєному розкаявся, запевнив суд, що зробив для себе висновки та такі дії більше не повторяться.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових правопорушень.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 33-35, 36, 40-1, ст. 173, ч. 3 ст. 173, ч. 2 ст. 173-8, 221, 245, 277, 283-285, 294 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та, із урахуванням ст. 36 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.

Згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів. Відповідно до пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 , являється інвалідом 2-ї групи.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО