Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №161/7603/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №161/7603/26

Суддя: Рудська С. М.

Справа № 161/7603/26

Провадження № 3/161/2224/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області

Рудська С.М., за участі: прокурора - Савчука І.А., захисника – адвоката Піддубного О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бистричі Березнівського району Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, працюючого лікарем КП «ВОПЛ», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , займаючи посаду лікаря-хірурга профпатологічної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи, будучи відповідно до п. 2-17 Прикінцевих положень Розділу ХІІІ «Про запобігання корупції» особою, на яку поширюється дія цього Закону, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, після закінчення встановленого періоду подання (до 00.00 22.03.2025 року), 31.03.2025 року подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «при звільненні».

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав, суду пояснив, що він дійсно, без наявності поважних причин, подав декларацію «при звільненні» із запізненням – 31.03.2025 року. Проте, вважає, що оскільки пропуск строку подання декларації є незначним, справа підлягає закриттю у зв`язку з малозначністю.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Піддубний О.О. просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю, оскільки порушення строку подання декларації ставить лише дев`ять днів.

Письмове клопотання адвоката Піддубного О.О. про закриття провадження у справі долучено до матеріалів справи (а.с. 61-62).

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, захисника, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме:

-протоколом № 189 від 31.03.2026 року про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (а.с. 1-7);

-наказом Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи від 09.05.2022 року № 60/ос, з якого слідує, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду лікаря-хірурга профпатологічної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи з 11.05.2022 року (а.с. 14);

-наказом ВОБМСЕ від 18.02.2025 року № 50/ос (а.с. 15), яким ОСОБА_1 звільнено з посади лікаря-хірурга профпатологічної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи з 19.02.2025 року;

-витягом із офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції), з якого вбачається, що декларація (після звільнення) ОСОБА_1 опублікована у вказаному Реєстрі 31.03.2025 року о 19.32 (а.с. 30).

-копією декларації «при звільнені» ОСОБА_1 , поданої 31.03.2025 року о 19.32 (а.с. 31-33);

-листом Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларації НАЗК № 47-07/102887 від 24.12.2025 року (а.с. 34-35), в якому наводяться періоди технічних несправностей та перебоїв в роботі ІТС Реєстр, які б завадили поданню документів до ІТР за запитуваний період.

Як зазначено в положеннях ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Суть корупційного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.172-6 КУпАП, полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування «після звільнення».

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування «після звільнення».

П. 2-17 Прикінцевих положень Розділу ХІІІ «Про запобігання корупції» визначено, що голови та члени медико-соціальних експертиних комісій, особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням повноважень голови або члена медико-соціальної експертної комісії, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно з наказом Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи від 09.05.2022 року № 60/ос був прийнятий на посаду лікаря-хірурга профпатологічної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи з 11.05.2022 року, тобто відповідно до п. 2-17 Прикінцевих положень Розділу ХІІІ «Про запобігання корупції», є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень за ст. 172-6 КУпАП.

З посади посаду лікаря-хірурга профпатологічної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 було звільнено19.02.2025 року.

Таким чином, ОСОБА_2 , як особа, на яку поширюється дія п. 2-17 Прикінцевих положень Розділу ХІІІ «Про запобігання корупції» повинен був в строк до 00.00 31.03.2025 року подати на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції електронну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування «після звільнення».

Однак, як свідчить наявні у справі докази, декларація особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування, подана ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції лише 31.03.2025 року.

Судом із матеріалів справи та з пояснень самого ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні, встановлено, що поважних причин для неподання декларації у визначений законом строк, у нього не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 відповідно до п. 2-17 Прикінцевих положень Розділу ХІІІ «Про запобігання корупції», примітки до ст.172-6 КУпАП, будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в строк до 00.00 годин 22 березня 2025 року, без поважних причин, не подав електронну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Оскільки одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, які несуть негативні наслідки, що можуть виявитися у підриві авторитету органів державної влади, то суд вважає неможливим застосування до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП.

Вирішуючи питання про міру адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд враховує обставини вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставини, а тому вважає можливим накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., тобто застосувати мінімальне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,Закону України «Про запобігання корупції»,, керуючись ст.ст. 7, 40-1, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Роз`яснити ОСОБА_1 що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua