Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №508/469/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/469/26

Номер проведження 1-кп/508/35/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026166260000064 від 11.05.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Петрівка Миколаївського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , військовослужбовця, раніше судимого 30.05.2014 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.309, ч.1 ст.315 КК України до позбавлення волі строком на три роки з іспитовим строком на два роки, 03.11.2015 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.310, ст.71 КК України до позбавлення волі строком на три роки чотири місяці,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, суд

установив:

ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат», в порушення вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 10 травня 2026 року приблизно о 18-00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з громадянкою ОСОБА_4 наніс останній один удар кулаком правої руки в область обличчя, спричинивши своїми протиправними діями тілесні ушкодження у вигляді одного садна носа, які відповідно до п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.12.1995 року № 6, відноситься до легких тілесних ушкоджень

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, – умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор звернулася до суду із клопотанням про розгляд зазначеного обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого, яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , у котрій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, він беззаперечно визнає; згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; обізнаності у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному проваджені.

Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, тобто несвавільним, пропорційним, тобто не становити надмірного тягаря для особи, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується з негативної сторони, неодружений, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується посередньо, на обліку лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий (вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 24.10.2023 року його було засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді арешту строком на два місяці, тобто в силу ч.5 ст.90 КК України, строк погашення попередньої судимості від 03.11.2015 року (шість років з моменту дострокового звільнення – з 04.06.2018 року) перервався та почав обчислюватися заново).

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За вище встановлених обставин, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень останньому слід призначити покарання у виді штрафу, проте у максимальних межах санкції ч.1 ст.125 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім, відповідатиме принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд

постановив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України, копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1