Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №947/17829/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №947/17829/26

Суддя: Борщов І. О.

ПОСТАНОВА

Справа № 947/17829/26

Провадження № 3/947/1894/26

26.05.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія ВБА №177635 від 25.04.2026, складений ДОП СП ВП№4 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Циплєнковою І.В. щодо

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.04.2026, близько 21.30 год., за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , під час сімейного конфлікту ображав нецензурною лайкою, кричав, принижував честь та гідність своєї тещі – ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

ОСОБА_1 до суду не з`явився. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотань не надав. Згідно ст.268 КпАП України явка особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, у вказаній категорії справ не є обов`язковою, а тому протокол розглянуто без його участі. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 свою вину не визнає.

В своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 пояснив, що 25.04.2026 його родичі написали на нього заяву в поліцію зі скаргою, що, нібито, він 22.04.2026, близько 21:30 год., ображав тещу та інших членів родини, після чого його теща залишила будинок. Разом з тим, він нікого не ображав, грошові кошти не відбирав, а 22.04.2026 вечорі нікого вдома не було, у тому числі тещі. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що його теща живе за його рахунок, бо у неї заблоковані банківські картки.

Згідно протоколу прийняття заяви від ОСОБА_3 , яка є донькою ОСОБА_1 , та письмових пояснень останньої, ОСОБА_1 22.04.2026, близько 21.30 год., під час сімейного конфлікту ображав нецензурною лайкою її бабусю – ОСОБА_2 , кричав на неї, вимагав повернення грошей.

Згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 22.04.2026, близько 21.30 год., за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , під час сімейного конфлікту ображав її нецензурною лайкою, кричав на неї, вимагав гроші. Після чого вона зателефонувала онуці ОСОБА_3 , яка викликала їй таксі і вона поїхала з дому.

Також в матеріалах справи наявні форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, якою уповноважений інспектор поліції визначив рівень небезпеки ОСОБА_1 , як високий.

Винність ОСОБА_1 у вчиненому, незважаючи на невизнання ним вини, підтверджується сукупністю доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, заявою та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , письмовими поясненнями постраждалої від домашнього насильства особи, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства тощо.

Сукупність наведених вище доказів повністю спростовують версію перебігу подій, які виклав ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України.

Враховуючи характер скоєного адміністративного правопорушення та його наслідки, особу правопорушника, вчинення ним адміністративного правопорушення вперше, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації стягнення, суд вважає, що у даному випадку відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КпАП України.

Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується характер адміністративного правопорушення, данні про особу винного, а також, відсутність обтяжуючих обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити стягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, на підставі якої піддати його адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 (Триста сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Борщов І. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua