Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №491/390/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/390/26

Провадження № 2/491/511/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Білоус А.В.,

учасників справи: представника позивача - адвоката Юраш І.О.,

відповідачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Юраш Ірину Олександрівну звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що він з 17 червня 2014 року перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , який розірваний рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2015 року у справі № 491/1072/15-ц, під час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Вказаним рішенням у справі № 491/1072/15-ц також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку та інших доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 серпня 2015 року і до його повноліття. В подальшому у 2017-2018 роках позивач з відповідачкою перебували у фактичних шлюбних відносинах, під час яких у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_5 . Судовим наказом Ананьївського районного суду Одеської області від 31 березня 2026 року у справі № 491/254/26 з позивача стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи 24 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття. Діти проживають з відповідачкою. Позивач розуміє свій обов`язок утримувати дітей та не має наміру ухилятися від даного обов`язку. Однак, вважає за необхідне скористатися своїм правом щодо подачі заяви про зменшення розміру аліментів, оскільки станом на сьогоднішній день у нього наявні обставини, які позбавляють можливості сплачувати на кожну дитину по 1/4 частини заробітку доходу, що складає станом на сьогоднішній день 4 703,75 гривні на одну дитину, з огляду на те, що окрім ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у нього є ще двоє доньок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_3 . За рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 17 вересня 2025 року у справі № 491/683/25 з позивача стягнуто на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання доньок ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500,00 гривень на кожну дитину щомісяця, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 21 липня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття. Як зазначає позивач, заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей у нього немає. Разом з цим, постійного доходу у позивача немає, працює по найму та має нерегулярний мінливий дохід. У зв`язку з наведеним, за відсутності доходів та наявності інших малолітніх дітей, позивач не в змозі сплачувати відповідачці аліменти в зазначеному розмірі.

А тому просив:

- зменшити розмір аліментів, утримуваних з нього за рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2015 року у справі № 491/1072/15-ц, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 з 1/4 на 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття;

- зменшити розмір аліментів, утримуваних з нього за судовим наказом Ананьївського районного суду Одеської області від 31 березня 2026 року у справі № 491/254/26, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 з 1/4 на 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду Ананьївського районного суду Одеської області від 04 травня 2026 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України (а.с.45).

19 травня 2026 року відповідачка надала відзив на позовну заяву, в якому остання позовні вимоги не визнала та заперечувала проти зменшення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_5 . Діти проживають разом з матір`ю (відповідачкою), тому основний фінансовий тягар по триманню спільних дітей лежить на відповідачці. Діти мають проблеми із здоров`ям. Всі питання щодо виховання та навчання дітей вирішуються відповідачкою самостійно без участі та підтримки з боку позивача, який своїх батьківських обов`язків належним чином не виконує, окрім як сплати аліментів на дітей. Відповідачка зазначила, що позивач не надав до суду доказів щодо зміни його матеріального стану чи стану здоров`я. Звертаючись до суду, позивач посилається лише на наявність у нього ще двох дітей, на утримання яких він також сплачує аліменти. Та факт наявності інших дітей, на утримання яких позивач сплачує додаткові кошти, не може слугувати самостійною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Крім того, розмір аліментів, встановлений рішенням суду, не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами чинного СК України (а.с.49-72).

Сторона позивача своїм процесуальним правом на надання відповіді на відзив не скористалася.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Юраш І.О., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомог серії ВН № 1694287 від 17 квітня 2026 року (а.с.36), позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві, просили задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог, наданий нею відзив підтримала.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку, що в задоволені позовної заяви слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

В частині першій статті 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; уродженець с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 16 грудня 2010 року Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 (а.с.9-11).

Відповідачкою у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; уродженка м. Варна НР Болгарія; паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 29 грудня 2015 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 (а.с.12-14, 43).

З 17 травня 2014 року позивач ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_1 , який розірваний заочним рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2015 року у справі № 491/1072/15-ц (а.с.21-22). Під час шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 (а.с.20).

Вказаним заочним рішенням у справі № 491/1072/15-ц також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку та інших доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 серпня 2015 року і до його повноліття.

Також встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.18).

Судовим наказом Ананьївського районного суду Одеської області від 31 березня 2026 року у справі № 491/254/26 з позивача стягнуто на користь ОСОБА_1 (відповідачки по справі) аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі (однієї чверті) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи 24 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.16-17).

В частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статтей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Враховуючи зміст статтей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, посилався на те, що у нього окрім ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є ще двоє доньок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання яких з нього також стягуються аліменти.

Встановлено, що позивач є батьком:

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 17 червня 2025 року Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради (а.с.26);

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 17 червня 2025 року Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради (а.с.27).

За рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 17 вересня 2025 року у справі № 491/683/25 з позивача стягнуто на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання доньок ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500,00 гривень на кожну дитину щомісяця, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 21 липня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.23-25).

Як зазначає позивач, постійного доходу у нього немає, він працює по найму та має нерегулярний мінливий дохід. У зв`язку з чим, за відсутності доходів та наявності інших малолітніх дітей, позивач не в змозі сплачувати відповідачці аліменти в зазначеному розмірі.

Однак, сплата аліментів ще на двох дітей не може свідчити про зміну матеріального становища позивача з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 та видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 .

Окрім іншого, суд вважає слушним зауваження відповідачки, яка зазначила, що наразі нічого не перешкоджає позивачу бути працевлаштованим, що надасть можливість отримувати заробітну плату та сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у нього існують будь-які обмеження, що перешкоджають йому працевлаштуватися, отримувати дохід та сплачувати аліменти.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дозволяє дійти висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.

Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.

В ході судового розгляду також не встановлено зміну сімейного стану позивача як після ухвалення Ананьївським районним судом Одеської області заочного рішення від 16 жовтня 2015 року у справі № 491/1072/15-ц, так і після видачі Ананьївським районним судом Одеської області судового наказу від 31 березня 2026 року у справі № 491/254/26.

Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено зміну його сімейного стану, погіршення його матеріального стану чи стану здоров`я, у тому числі, у зв`язку зі сплатою аліментів ще на двох дітей.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази на основі внутрішніх переконань з точки зору їх достовірності, повноти, достатності, дійшов висновку, що зазначені ОСОБА_2 доводи щодо зміни його сімейного і матеріального стану не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Поряд з цим, звертає увагу обґрунтування відповідачкою, надані нею у відзиві на позовну заяву, щодо розміру аліментів на дітей. Зокрема, зазначено, що діти мають проблеми зі здоров`ям, тому виникають додаткові витрати на їх лікування. На підтвердження цьому відповідачкою надано суду копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, консультацій лікаря-офтальмолога, консультаційного висновку спеціаліста, квитанцій/чеків (а.с.59-66). Факт несення відповідачкою додаткових витрат на лікування дітей знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Крім того, з довідки № 01 від 12 травня 2026 року вбачається, що спільні діти сторін по справі навчаються в Комунальній установі «Ананьївська музична школа імені П.І. Ніщинського Ананьївської міської ради», за навчання в якій здійснюється щомісячна оплата (а.с.67).

Довідки від 14 травня 2026 року за вихідними №№ 01-24/1504, 01-24/1505 свідчать, що батько (позивач) контакту із школою не підтримує, успішністю дітей не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. На виклики до школи приходить теж тільки мати (а.с.68, 69).

Відповідно до статтей 180-183 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, враховуючи зазначені позивачем та відповідачкою обставини відповідно в обґрунтування та заперечення проти позову та надані ними докази у їх сукупності, а також той факт, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 264, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

позивач: представник позивача - адвокат:Тимчук Вадим Володимирович, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ОСОБА_13 , адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7

відповідачка: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду складено 26 травня 2026 року.

Суддя О.О. Желясков

Рішення суду набрало законної сили «_____» _____________________20_____ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/390/26 Ананьївського районного суду Одеської області.