Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №496/3164/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2947/26

Справа № 496/3164/25

Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Вадовської Л.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної агрофірми «Маяки» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення неодержаного доходу від невикористання земельної ділянки за 2023-2024 роки, на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області про зупинення провадження у справі, постановлену під головуванням судді Пендюра Л.О. 30 вересня 2025 року у м. Біляївка Одеської області, -

встановила:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати відсутнім право оренди ТОВ виробничо-комерційної агрофірми «Маяки» щодо земельної ділянки площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, стягнути з Товариства на його користь неодержаний дохід від невикористання належної позивачу земельної ділянки площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, за 2023-2024 роки в загальній сумі 251161,92 грн. та судові витрати по справі.

21.07.2025 року від представника ТОВ ВКА «Маяки» до суду першої інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просив зупинити провадження по справі № 496/3164/25 до вирішення іншої справи № 496/7956/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВКА «Маяки».

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходилась цивільна справа № 496/7956/23, в рамках якої ОСОБА_1 звертався до суду з наступними позовними вимогами: 1) усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047; 2) скасувати державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 01.11.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ВКА «Маяки»; 3) зобов`язати ТОВ ВКА «Маяки» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047; 4) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 неодержаний дохід від невикористання належної йому земельної ділянки площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, за 2020-2022 роки в загальній сумі 265807,89 грн.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2025 року у позові ОСОБА_1 було відмовлено. Однак, рішення суду ОСОБА_1 оскаржено до Одеського апеляційного суду. На думку представника відповідача, не може бути розглянута справа № 496/3164/25 до складу предмету позову в якій входить позовна вимога про зобов`язання ТОВ ВКА «Маяки» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, так як така ж позовна вимога входить до складу предмету іншого позову у справі № 496/7956/23, яка на даний момент перебуває в Одеському апеляційному суді, тобто у вказаних справах аналогічні предмети спору.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 30.09.2025 року клопотання представника ТОВ виробничо-комерційної агрофірми «Маяки» про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної агрофірми «Маяки» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення неодержаного доходу від невикористання земельної ділянки за 2023-2024 роки, до розгляду Одеським апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної агрофірми «Маяки» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання земельною ділянкою, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку, стягнення неодержаного доходу та судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дійсно, Біляївським районним судом Одеської області розглядалась справа № 496/7956/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВКА «Маяки», в якій однією з позовних вимог була вимога про зобов`язання ТОВ ВКА «Маяки» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047. Однак, вказана вимога була похідною від основної позовної вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі б/н від 01.11.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ВКА «Маяки». Рішенням суду було відмовлено саме в задоволенні основної позовної вимоги, а тому похідні вимоги по суті навіть не розглядались. Крім того, рішення Біляївського районного суду від 18.04.2025 року по справі № 496/7956/23 було оскаржено ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду лише в частині зазначення в мотивувальній частині цього рішення певних висновків, тоді як резолютивна частина вказаного рішення взагалі не оскаржувалась, а отже вона набрала законної сили. За таких обставин апелянт вважає, що немає жодних підстав для зупинення провадження у справі № 496/3164/25 до вирішення справи № 496/7956/23, оскільки рішення суду по відповідній позовній вимозі вже набрало законної сили.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п.п. 1, 3 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що у 2023 році позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ ВКА «Маяки» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання земельною ділянкою, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку, стягнення неодержаного доходу та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що він, будучи власником земельної ділянки площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, розташованої на території Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.07.2022 року дізнався про те, що вказана земельна ділянка знаходиться в оренді у відповідача на підставі договору оренди від 01.11.2019 року. Договір оренди він не підписував та не мав наміру підписувати, відтак дізнавшись про такі протизаконні дії відповідача, звернувся до органів Національної поліції України із заявою про вчинення злочину від 27.07.2022 року, а саме підроблення документів. За вказаною заявою було внесено запис до ЄДРДР від 29.07.2022 року за № 12022162250000479 за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України. В межах проведення досудового розслідування постановою слідчого було призначено почеркознавчу експертизу, відповідно до висновку якої договір оренди земельної ділянки від 01.11.2019 року та акт приймання – передачі в натурі (на місцевості) земельної ділянки від 01.11.2019 року він (позивач) не підписував. Підробивши зазначені договір оренди земельної ділянки та акт приймання – передачі в натурі (на місцевості) земельної ділянки відповідач позбавив його можливості користуватися належною йому земельною ділянкою, обробляти її та отримувати прибуток.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2025 року у справі 496/7956/23 у позові ОСОБА_1 було відмовлено з тих підстав, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Оскільки позовна вимога про стягнення з відповідача неодержаного доходу від невикористання земельної ділянки є похідною від задоволення інших вимог, то вона також не підлягала задоволенню.

Вказане судове рішення в частині зазначення в мотивувальній частині висновків суду оскаржено ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду, справа на даний час не розглянута.

Предметом розгляду даної справи є визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення неодержаного доходу від невикористання земельної ділянки за 2023-2024 роки.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, – до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Колегія суддів приймає до уваги, що предметом позову у справі № 496/7956/23 були наступні вимоги: 1) усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047; 2) скасувати державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 01.11.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ВКА «Маяки»; 3) зобов`язати ТОВ ВКА «Маяки» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047; 4) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 неодержаний дохід від невикористання належної йому земельної ділянки площею 4,6223 га, кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, за 2020-2022 роки в загальній сумі 265807,89 грн.

Однак, як вже вказувалось вище, рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2025 року у справі №496/7956/23 у позові ОСОБА_1 було відмовлено з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту.

Крім того, колегія суддів враховує, що рішення Біляївського районного суду від 18.04.2025 року по справі № 496/7956/23 було оскаржено ОСОБА_1 у апеляційному порядку лише в частині зазначення в мотивувальній частині цього рішення певних висновків, тоді як резолютивна частина вказаного рішення позивачем не оскаржувалась.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про те, що результат розгляду справи№ 496/7956/23, яка по суті заявлених вимог судом першої інстанції не розглядалась, а відмовлено у зв`язку з неправильним обранням способу захисту, може мати безпосередній вплив на вирішення даної справи. Крім того, предмети розгляду двох справ не є взаємопов`язаними.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для зупинення провадження у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної агрофірми «Маяки» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення неодержаного доходу від невикористання земельної ділянки за 2023-2024 роки, – до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 496/7956/23.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився із нормами процесуального права, які підлягають застосуванню, у зв`язку із чим ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 30.09.2025 року підлягає скасуванню, а цивільна справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду .

Керуючись ст. 367, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 379, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 30 вересня 2025 року - скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної агрофірми «Маяки» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення неодержаного доходу від невикористання земельної ділянки за 2023-2024 роки, – направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 25 травня 2026 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

Л.М. Вадовська

О.М. Таварткіладзе