Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №738/575/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/575/26

№ провадження 2/738/392/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року місто Мена

Менський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Савченка О.А.

за участі:

секретаря судового засідання - Лях Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мена цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»

до

відповідача ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи - відповідач,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 545907-КС-001 від 05.07.2025 в сумі 29 300 грн. 00 копійок.

Обґрунтовано позов тим, що 05 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 545907-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 11 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Договір між сторонами був укладений у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе зобов`язань, визначених вищевказаним договором.

В установлений судом строк відповідач не надіслав до суду відзив на позов та будь - які наявні докази, що спростовують позовні вимоги. Разом з тим, в судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково, не погоджувався із розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

ІІ. Заяви та клопотання учасників справи.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без його участі та про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи і винесення судом заочного рішення.

Інших заяв та клопотань від представника позивача та відповідача не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.

IV.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи.

05 липня 2025 року між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 545907-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" 05.07.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 545907-КС-001 про надання кредиту.

05 липня 2026 року ОСОБА_1 прийняв пропозицію (акцепт) щодо укладення Договору № 545907-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено ОСОБА_1. через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до п. 2 Договору кредиту, ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання споживчих кредитів.

Згідно з умовами Договору кредиту сторони визначили стандартну процентну ставку, яка є фіксованою та становить 1% в день.

Також договором визначено строк дії договору: до 20.12.2025, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 27 141,58 грн., загальні витрати: 16 141,58 грн., комісія: 2 200,00 грн.

ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою (а.с.51).

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260403/47479-БТ від 10.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_3 . З виписки про рух коштів по даному рахунку слідує, що 05.07.2025 на рахунок було зараховано 11 000,00 грн. (payway1*tr4av, KYIV).

Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач, частково погасивши заборгованість за кредитним договором, порушив зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором № 545907-КС-001 від 05.07.2025 станом на 15.02.2026 відповідач має заборгованість у сумі 29 300 грн. 00 коп., в тому числі: 10 430,00 грн. - заборгованість за кредитом, 12 500,00 грн. - заборгованість по відсоткам, 870,00 грн. - заборгованість по комісії, 5 500,00 грн. - заборгованість по штрафам (а.с.11-13).

Заборгованість за кредитним договором розрахована у відповідності до умов кредитного договору, погодженого сторонами, будь - яких доказів, що б спростовували розмір заборгованості чи контрозрахунку відповідачем не надано.

V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно ст. 3 цього ж Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Враховуючи наведене, судом встановлено укладання кредитного договору № 545907-КС-001 від 05.07.2025 кредитором ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, в якому сторони узгодили суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд вважає, що обставини на які посилається позивач в частині надання кредиту відповідачу підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом в судовому засіданні, в той же час стороною відповідача не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.

Разом з тим, суд не погоджується з аргументами позивача щодо розміру нарахованої заборгованості за кредитним договором та стягнення штрафів.

Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладений під час дії воєнного стану, а саме - 05.07.2025 року.

Разом з цим, в позовній заяві представником позивача зазначений розмір заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України - 5500,00 грн., який у відповідності до умов укладеного кредитного договору та довідки про стан заборгованості сума 5 500,00 грн. - є заборгованістю по штрафам.

Враховуючи, що штраф, який передбачений кредитним договором, нарахований у період дії в Україні воєнного стану, він підлягає списанню кредитодавцем, тому позовна вимога щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача штрафу в розмірі 5500,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки нарахування та стягнення штрафів за невиконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені судом на 81,23% (23800,00х100/29300,00), суд на підставі ст. 141 ЦПК стягує судовий збір з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 162,67 грн. (2662,40х81,23%/100).

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Кредитним договором № 545907-КС-001 від 05.07.2025 в розмірі 23 800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) 2 162 (дві тисячі сто шістдесят дві) гривні 67 копійок судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О.А. Савченко