Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №688/5866/25 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/5866/25

№ 1-кп/688/75/26

Вирок

Іменем України

25 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12025244000001527 (№ 12025244000001934) за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.02.2020 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна; вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.05.2020 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарання за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.02.2020, остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого по відбуттю покарання 08.08.2025,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,

встановив:

1.Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

15 серпня 2025 року 04 год 30 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , перебуваючи на привокзальній площі залізничного вокзалу «Станція Шепетівка», який розташований за адресою: вул. Залізнична, 33 в м. Шепетівка Хмельницької області, тобто в громадському місці, зупинили потерпілого ОСОБА_10 , який проходив повз них разом із ОСОБА_11 , з яким, під приводом відмови останнім надати цигарки, безпричинно, під малозначним приводом, затіяли суперечку, в ході якої ображали його нецензурними словами, штовхали, після чого, діючи умисно, з хуліганських мотивів та спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, що супроводжувалося особливою зухвалістю у вигляді демонстрації зневажливого ставлення до суспільних інтересів, виражаючи елементи вседозволеності та зверхності, усвідомлюючи, що за їхніми незаконними діями спостерігає ОСОБА_11 , нехтуючи її присутністю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи об`єднаним єдиним злочинним умислом, умисно, безпричинно, кулаками рук завдали потерпілому ОСОБА_10 декілька ударів в ділянку обличчя, спричинивши тілесні ушкодження, у зв`язку з чим, з метою уникнути побиття, потерпілий намагався від них втекти, але останні наздогнали його та повалили на землю.

Не припиняючи свої протиправні хуліганські дії, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , ігноруючи прохання потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 припинити побиття, почергово підходили до потерпілого, який прикриваючись руками від ударів лежав на землі і опору не чинив, та умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, приниження його честі і гідності, ногами, почергово, завдали останньому численні, не менше 15 ударів в голову та тулуб з обох боків, при цьому, припинили свої хуліганські дії та побиття тільки внаслідок появи групи реагування Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Внаслідок указаних умисних протиправних хуліганських спільних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , потерпілому ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми грудної клітки з переломами шостого, сьомого, десятого, одинадцятого ребер зліва та десятого, одинадцятого дванадцятого ребер справа з двобічним пневмотораксом (накопиченням повітря в плевральних порожнинах) та синцем на бічній поверхні грудної клітки зліва, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що були небезпечними для життя в момент їх спричинення, а також тілесні ушкодження у вигляді: синця в правій підочній ділянці, синця в ділянці крила правої здухвинної кістки таза, які кожне окремо та в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 296 КК України; своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, вчиненими групою осіб, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення (злочини), передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

Також, 15 жовтня 2025 року близько 02 год, ОСОБА_4 , з метою вчинення крадіжки та особистого незаконного збагачення, прийшов на територію ВП «Ремонтне вагонне депо Шепетівка» філії УЗ «Вагон-сервіс» АТ «Українська залізниця», що за адресою вул. Привокзальна, 1 в м. Шепетівка Хмельницької області, де виявив ремонтний кран, на якому знаходилися кабелі електроживлення до нього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в той же день, без значного розриву в часі, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено згідно Указу Президента України № 478/2025 від 14.07.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4524-IX від 26.07.2025, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з метою скоєння крадіжки, за допомогою фізичної сили заліз на ремонтний кран, після чого за допомогою заздалегідь підготовлених металевих кусачок обрізав кабелі електроживлення, а саме: кабель КГ - 3х4, довжиною 24 м, в якому містилися мідні дроти, загальною вагою 3,06 кг по ціні 390 грн за один кілограм брухту міді, на загальну суму 1193,40 грн; кабель КГ- 4х10, довжиною 40 м., в якому містилися мідні дроти, загальною вагою 18 кг, по ціні 390 грн за один кілограм брухту міді, на загальну суму 7020 грн, та кабель КГ - 4х6, довжиною 40 м, в якому містилися мідні дроти, загальною вагою 8 кг, по ціні 390 грн за один кілограм брухту міді, на загальну суму 3120 грн, які викрав та переніс за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де в той же день обрізав з кабелів ізоляційну обмотку, а мідні дроти збув як брухт кольорових металів, за що отримав кошти, які в подальшому витратив на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, таємно викрав кабелі електроживлення ремонтного крану на загальну суму 11333,40 грн, чим завдав ВП «Ремонтне вагонне депо Шепетівка» філії УЗ «Вагон-сервіс» АТ «Українська залізниця» майнової шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, в першій декаді жовтня 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 в кущових насадженнях по вул. Хвильового в м. Шепетівка, виявив один кущ дикоростучої рослини коноплі, після чого, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме: всупереч вимогам ст. 2, 7, 12, 15, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно яких діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади, маючи на меті незаконне придбання вказаного наркотичного засобу – канабісу, зірвав даний кущ та переніс до місця свого тимчасового проживання за адресою АДРЕСА_3 , де висушив та подрібнив руками, тим саме здійснив незаконне придбання шляхом привласнення знайденого, та виготовлення наркотичного засобу - канабісу, обіг якого обмежено, частину із якого в подальшому вжив шляхом паління, а іншу частину, помістивши до сумки зеленого кольору, яку став незаконно зберігати у складському приміщенні будинку для власного вживання без мети збуту.

В подальшому, 21.11.2025 під час проведення санкціонованого обшуку за адресою АДРЕСА_3 , де тимчасово до затримання проживав ОСОБА_4 , працівниками поліції виявлено та вилучено у складському приміщенні сумку зеленого кольору, в якій знаходилася належна останньому речовина рослинного походження, яка є наркотичним засобом – канабісом, загальною масою 17,91 г, в перерахунку на суху речовину, обіг якого обмежено, та розмір якого становить величину між невеликими та великими розмірами, зазначеними в Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 16.08.2000 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 №634), який ОСОБА_4 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

2.Відомості про укладену угоду.

25 травня 2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з цією угодою, обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України.

Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації вчиненого обвинуваченим кримінальних правопорушень та узгодили міру покарання: за ч. 2 ст. 121 КК України – у виді 7 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України – у виді 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі. Відповідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

25 травня 2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником ОСОБА_7 укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з цією угодою, обвинувачений ОСОБА_6 повністю та беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.

Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації вчиненого обвинуваченим кримінальних правопорушень та узгодили міру покарання: за ч. 2 ст. 121 КК України – у виді 7 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 років позбавлення волі.

25 травня 2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_8 та його захисником ОСОБА_9 укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з цією угодою, обвинувачений ОСОБА_8 повністю та беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.

Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації вчиненого обвинуваченим кримінальних правопорушень та узгодили міру покарання за: ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України – у виді 3 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 296 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_8 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 років позбавлення волі.

3.Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, положення закону, якими суд керувався.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину; ч. 2 ст. 121 КК України - умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину; ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину; ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання, виготовлення і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку.

ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину; ч. 2 ст. 121 КК України - умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину; ч. 2 ст. 121 КК України - умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Прокурор просив затвердити угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та просила затвердити означену угоду, оскільки є підстави для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та просила затвердити означену угоду, оскільки є підстави для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_8 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та просила затвердити означену угоду, оскільки є підстави для визнання винуватості.

Потерпілий ОСОБА_10 та представник потерпілої юридичної особи ВП «Ремонтне вагонне депо Шепетівка» філії УЗ «Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» - ОСОБА_12 надали письмові згоди на укладення та затвердження угод про визнання винуватості, звернулися до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності, письмові згоди на укладення угод підтримали.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. Встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угод про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 469, 472 КПК України.

Міра покарання ОСОБА_4 узгоджена сторонами угоди, визначена у межах санкцій ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 296 КК України.

Міра покарання ОСОБА_6 узгоджена сторонами угоди, визначена у межах санкцій ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.

Міра покарання ОСОБА_8 узгоджена сторонами угоди, за ч. 2 ст. 121 КК України визначена із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України – призначення покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, та за ч. 2 ст. 296 КК України – в межах санкції статті.

Умови угод та їх укладення не суперечать інтересам суспільства, дозволяють уникнути часових та матеріальних витрат, пов`язаних із провадженням кримінального провадження, сприяють забезпеченню швидкого судового провадження без порушення прав сторін та заподіяння шкоди будь-чиїм інтересам. Підстав для відмови у затвердженні угод про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

4.Відомості, які характеризують особу обвинувачених, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше судимий, не перебуває під динамічним спостереженням у лікарів психіатра та нарколога КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», на обліку в Шепетівському районному відділі № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області не перебуває, інформація щодо місця реєстрації у Шепетівської ОТГ відсутня, за фактичним місцем проживання характеризується посередньо, не працює.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочинів.

ОСОБА_6 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, не перебуває під динамічним спостереженням у лікарів психіатра та нарколога КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», був знятий з обліку Шепетівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області на підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.07.2025 у зв`язку з закінченням іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 є відшкодування потерпілому завданої шкоди у повному обсязі, щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_6 є вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_8 раніше не судимий, не перебуває під динамічним спостереженням у лікарів психіатра та нарколога КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», на обліку в Шепетівському районному відділі № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 є відшкодування потерпілому завданої шкоди у повному обсязі, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, донат на ЗСУ в сумі 100 000 грн.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_8 є вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп`яніння.

5.Призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання, судом повинні враховуватись ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання відповідно до вимог ст. 66, 67 КК України.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).

Суд бере до уваги таку правову позицію, зазначену в постанові ВСУ від 14.04.2016 року. Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м`якого покарання. Так, у Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_8 в ході судового розгляду повністю визнав свою вину, усвідомив протиправність своїх дій, щиро розкаявся, відшкодував шкоду потерпілому, активно сприяв розкриттю злочинів, здійснив добровільну благодійну пожертву на Збройні Сили України в сумі 100 000 гривень.

Саме ці обставини, на думку суду, є підставою для прийняття рішення про призначення обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - призначення покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 296 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 роки, та з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Крім того, суд враховує думку потерпілого, який надав свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості саме на таких умовах; відсутність тяжких наслідків, характер вчинених злочинів, особу обвинуваченого.

Враховуючи конкретні обставини справи, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, дані, які характеризують його як особу та інші обставини справи, суд вважає можливим призначити узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 121 КК України.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає можливим призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання: за ч. 2 ст. 121 КК України – у виді 7 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України – у виді 5 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 296 КК України у виді 2 років позбавлення волі; ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі. Відповідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає можливим призначити ОСОБА_6 узгоджене сторонами покарання: за ч. 2 ст. 121 КК України – у виді 7 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 років позбавлення волі.

Із врахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що умови угод про визнання винуватості не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчинених злочинів, обставинам справи, але й особам обвинувачених, є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання, необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в порядку ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на речовий доказ ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області слід скасувати.

З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, з огляду на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що були підставою для обрання та продовження строку тримання під вартою, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 слід залишити без змін.

Керуючись ст. 374, 469, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025244000001527, № 12025244000001934, укладені 25 травня 2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , та його захисником ОСОБА_5 ; між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 , та його захисником ОСОБА_7 ; між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_8 , та його захисником ОСОБА_9 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України – у виді 7 років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України – у виді 5 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі.

Відповідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 23.10.2025 (затримання), зарахувавши у строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк тримання під вартою з 23.10.2025 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України – у виді 7 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 23.10.2025 (затримання), зарахувавши у строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк тримання під вартою з 23.10.2025 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України – у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_8 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_8 залишити попередній – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 23.10.2025 (затримання), зарахувавши у строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк тримання під вартою з 23.10.2025 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази: оптичний диск з аудіозаписом телефонного звернення на спецлінію відділу служби «102» УОАЗОР ГУНП в Хмельницькій області 15.08.2025, оптичний диск з відеозаписом з портативного відеореєстратора працівників ВРПП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, які реагували на повідомлення по факту «Бійки», зареєстрованому в ЄО за №9811 від 15.08.2025, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження; залишки обмотки кабелів КГ – 3х4, КГ – 4х10, КГ – 4х6 та залишки міді, ізоляційні залишки від алюмінієвих кабелів, які поміщено до прозорого поліетиленового упакування та опечатано стрічкою НПУ, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області – знищити; наркотичний засіб, обіг якої обмежений – канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 17,91 г, що зберігається в камері зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області – знищити.

Скасувати арешт на речовий доказ, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.11.2025.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судової експертизи у розмірі 1782,80 грн у дохід держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_13