Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №604/492/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа №604/492/26

Провадження №3/604/172/26

ПОСТАНОВА

іменем України

18 травня 2026 року селище Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2026 року серії ВАД №733751, «23.04.2026 о 11:00 гр. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання не належно виконували свої обов`язки передбачені п.1 ст.150 Сімейного Кодексу України відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , що призвело до того, що ОСОБА_2 перебуваючи на шкільному подвір`ї порушив громадський порядок, вживав образливі слова відносно матері учня ОСОБА_3 , а також здійснив наїзд велосипедом, що призвело до падіння ОСОБА_4 діями ОСОБА_2 було порушеност.173 КУпАП.».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, подала до суду заяву, в якій вказала, що її син їздив на велосипеді по подвір`ю школи , його зупинили четверо хлопців і почали нецензурно висловлюватись до нього англійською мовою і один з них штовхнув ногою велосипед, внаслідок чого між дітьми виник конфлікт.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно вимог ст.245 КУпАП серед завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

У відповідності з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 184 КУпАП встановлює відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

З огляду на те, що частина 1 статті 184 КУпАП, порушення якої ставиться в провину ОСОБА_1 , є бланкетною, то при розгляді цієї справи необхідно з`ясувати серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.

ОСОБА_1 , те що не належно виконували свої обов`язки передбачені п.1 ст.150 Сімейного кодексу України.

Суд зауважу, що ст.150 Сімейного кодексу України містить лише частини, та не містить жодних пунктів.

Відповідно до положень ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року за № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Проте, обставини, відображені у протоколі стосовно ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Протокол складено за відсутності достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Так, стаття 184 КУпАП за змістом складається з вичерпної кількості частин, які відповідають певному складу адміністративного правопорушення, вчиненого особою.

При цьому, судом відзначається, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання та навчання.

Однак, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь які об`єктивні дані про незабезпечення ОСОБА_1 належних умов для навчання, проживання чи виховання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, про ухилення від виконання батьківських обов`язків не свідчить сам по собі протиправний вчинок дитини, в діях батьків має міститись склад невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, зокрема статтею 150 СК України, і саме щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Суд звертає увагу на те, що винуватість батьків за ст.184 КУпАП має бути доведена належними та допустимими доказами, які б свідчили про системність неналежного виховання або про конкретний факт свідомого ігнорування потреб дитини чи контролю за її поведінкою. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 створювала умови, які б сприяли вчиненню дитиною правопорушень, або своєю поведінкою провокувала таку поведінку дитини.

З матеріалів наданих суду, вбачається що між дітьми на подвір`ї школи виник конфлікт. Сам по собі конфлікт між дітьми не утворює складу правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо:

1) забезпечення необхідних умов життя малолітніх та/або неповнолітніх дітей,

2) забезпечення необхідних умов навчання малолітніх та/або неповнолітніх дітей,

3) забезпечення необхідних умов виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю виходячи з наступного.

Так, інкриміноване ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення діяння не відповідає диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП, у протоколі не зазначено, в чому саме полягало ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , 2012 року народження, тобто відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, у протоколі зазначені свідки події, однак в матеріалах справи відсутні їх письмові пояснення.

Приймаючи до уваги те, що суд розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами, викладене у протоколі діяння не відповідає диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання, проживання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, в зв`язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.247, 252, 283, 284 ,287-289 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена через Підволочиський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.Б. Сташків