Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №584/388/26 — Путивльський районний суд Сумської області

Суд: Путивльський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №584/388/26

Суддя: Токарєв С. М.

Справа № 584/388/26

Провадження № 2-о/584/51/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2026 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого - судді Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

з участю: заявника ОСОБА_1

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в м. Путивль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Пустовойтов Ілля Віталійович, про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою та просив встановити факт родинних відносин, а саме, що він є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Путивль Конотопського району Сумської області.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що після смерті його матері - ОСОБА_2 відкрилась спадщина та єдиним спадкоємцем за заповітом є його дочка ОСОБА_3 . В той же час, остання не може оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з розбіжностями у написанні по батькові матері заявника у документах, підтверджуючих родинні відносини.

У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав та зазначав, що встановлення факту родинних відносин з матір`ю йому потрібно для оформлення його дочкою спадщини.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

З фотокопії свідоцтва про народження від 16.02.1953 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , заявник по справі, матір`ю якого зазначена ОСОБА_4 (а.с. 6).

З фотокопії свідоцтва про смерть від 29.07.2025 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Путивль Конотопського району Сумської області померла ОСОБА_2 (а.с. 7).

З фотокопій паспорта громадянина України від 13.06.1997 та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 20.09.1999 вбачається, що вказані документи видано на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

З матеріалів спадкової справи № 55/2025, заведеної 20.08.2025 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом (а.с.17).

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Встановлено судом в судовому засіданні та визнається заявником, та обставина, що він спадщину після смерті ОСОБА_2 не приймав.

В силу ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, в тому числі і факти родинних відносин між фізичними особами.

Як роз`яснено в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суди вправі розглядати справи про встановлення факту, що має юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Вказані висновки містяться в постановах Верховного Суду від 30 травня 2019 року в справі № 346/1178/17 (провадження № 61-48393св18), від 05.09.2022 в справі № 766/5815/16-ц (провадження № 61-76св20).

З огляду на таке, відсутні підстави для задоволення вимог заявника про встановлення факту родинних відносин, а саме, що він є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Путивль Конотопського району Сумської області, оскільки заявник спадщину після останньої не приймав та встановлення вказаного факту для нього юридичного значення не має.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 82, 89, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

ухвалив :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа – приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Пустовойтов Ілля Віталійович, про встановлення факту родинних відносин, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua