Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №454/1080/26 — Сокальський районний суд Львівської області

454/1080/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2026 р. м. Сокаль

Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РПОКПП громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

11.03.2026 року близько 13.52год. на автодорозі у с.Скоморохи, вул. Незалежності 8 Шептицького району, в порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено оглядом, проведеного на місці події із застосуванням приладу Драгер тест №6687 з результатом 1,67% проміле.

Окрім цього, 11.03.2026 року близько 13.52год. водій ОСОБА_1 у с.Скоморохи, вул. Незалежності 8 Шептицького району, керував автомобілем марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 та не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та спеціальних звукових сигналів.

За даними фактами за вчинення ОСОБА_1 кількох правопорушень було складено два протоколи ЕПР1 №612231за ч.1 ст.130 КУпАП, та ЕПР1 №612242 за ст.122-2 ч.1 КУпАП, а тому для повного з`ясування усіх обставин справи їх слід об`єднати в одне провадження.

При об`єднанні справи слід дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав заперечення щодо протоколу, також пояснив, що того дня його зупинила працівники поліції в присутності інших осіб у військовій формі та почали здійснювати тиск на водія, тому він і погодився підписати все що йому казали. Поліцейські не назвали жодних ознак сп`яніння проте відразу сказали пройти огляд на місці події. Більше того, прилад не показав жодного результату після першої спроби продути повітря, індикатор не мигав та не подавав звукових сигналів, заміру повітря не було здійснено, що свідчить про недійсність проведеного огляду на місці події.

Дослідивши матеріали справи та надані пояснення судом встановлено наступне.

Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи на стан сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Так враховуючи, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП суду надано протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, акт огляду на стан сп`яніння, направлення на огляд в медичний заклад, відеозапис, довідки.

Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Суд не має права перебирати на себе визначений ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції.

Поряд з цим, з відеозапису, що долучений до матеріалів справи та був переглянутий в судовому засіданні встановлено, що на такому відображено лише три фрагменти з події, які відбувалися того вечора.

Дослідивши вказаний відеозапис судом встановлено, що поліцейські намагаються зупинити транспортний засіб марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , проте що стало підставою для зупинки так і не відомо. Згодом поліцейський з`ясовує чому водій втікав від них та вказав про необхідність пройти огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, повідомив також про відеофіксацію, проте жодних ознак не називає. Отже матеріали справи містять розбіжності щодо ознак сп`яніння водія оскільки в матеріалах справи зазначено: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук а на відео поліцейським під час зупинки вказано що «ви їздите п`яним за кермом» та вказав на відчутний запах алкоголю. Водій вказує що не вживав алкоголь та через стресову ситуацію почувається погано. Водій погоджується пройти огляд та місці події, проте контрольного заміру повітря не було зроблено. Варто також зазначити що на відео також присутні особи у військовій формі.

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" дано визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.

Дослідивши всі докази у провадженні, в їх сукупності, слід визнати, що вони є суперечливими, а тому не можуть бути розцінені як такі, що беззаперечно вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене приходжу до висновку, що поліцейський який проводив огляд порушив процедуру перевірки (порушено пункт 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, відповідно до якого результати огляду, складені із порушеннями вимог цієї інструкції вважаються недійсними.

Окрім того на місці події поліцейським повідомлено. Що на водія буде винесена постанова на місці події за ст.122-2 КУпАП, хоча протокол за цією статтею направлений на розгляд до суду.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

В свою чергу, слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності.

У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає обережності дій суду при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відтак, суд дійшов до висновку, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283,284 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.

Суддя: Л. Ю. Фарина