Суд: Бродівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
Дата: 25 травня 2026 р.
Справа: №439/1203/26
Суддя: Войтюк Т. Л.
Справа № 439/1203/26
Провадження №1-кп/439/192/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2026 року м.Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142160000019 від 20 лютого 2026 року про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівці, Бродівського району Львівської області, громадянина України, із середньою освітою, не одружений, такий, що не працює, на утриманні має одну неповнолітню дитину, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
в с т а н о в и в:
Із обвинувального акта вбачається та учасниками судового провадження не оспорюється, що ОСОБА_2 згідно судового наказу Бродівського районного суду Львівської області від 20 червня 2019 року зобов`язаний сплачувати на користь своєї колишньої дружини ОСОБА_3 аліменти на утримання їх спільної неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 03 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
У той же час, ОСОБА_2 , будучи батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , достовірно знаючи про необхідність сплати аліментів на утримання дитини та маючи обов`язок їх сплачувати, а також знаючи про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, в порушення вимог ст.ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України та ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», маючи на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини, діючи умисно, ухилився від повного та своєчасного виконання вказаного рішення суду. Так, ОСОБА_2 будучи дієздатною та працездатною особою, не перебуваючи на лікуванні, не маючи законних підстав для не сплати аліментів, об`єктивно мав змогу заробляти гроші та сплачувати аліменти, проте упродовж тривалого часу, який перевищує річний термін, на облік в центр зайнятості не став і не звертався за допомогою з приводу працевлаштування, одержував доходи, які приховував та усі отримані кошти за цей період витрачав на власні потреби, що у подальшому призвело, з його вини, до утворення заборгованості по аліментах в період з вересня 2024 року по 20 травня 2026 року в сумі 21 256,22 гривень, що сукупно складає більшу суму виплат ніж за три місяці відповідних платежів.
Дії ОСОБА_2 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України, як ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є кримінальним проступком.
Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов до Бродівського районного суду Львівської області в порядку ст. 302 КПК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 з якої вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.164 КК України, згідний із встановленими в ході досудового розслідування обставинами, викладеними в повідомленні про підозру, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності. Також у вказаній заяві зазначено, що ОСОБА_2 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку.
Заява складена у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .
Також, до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_3 у якій вона зазначила, що не заперечує щодо встановлених досудовим розслідуванням обставин та ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, вказала, що не заперечує щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Суд, за клопотанням прокурора, зі згоди обвинуваченого, його захисника та потерпілого, тобто з дотриманням вимог ч.3 ст. 302, ч.2 ст. 381 КПК України, ухвалює вирок у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.
Дії обвинуваченої правильно кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України, як ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, відповідно ст. 12 КК України класифікується, як кримінальний проступок. Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання негативних характеристик не має, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального проступку.
Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, вчинення кримінального правопорушення особою, не встановлено.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч.2, 3 ст. 59-1 КК України. Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.
Керуючись статтями 368, 374, 382 КПК України, суд,
у х в а л и в:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.
Покласти на ОСОБА_2 на час пробаційного нагляду обов`язки передбачені ст.59-1 КК України, а саме:
-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).
На підставі ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_2 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати
Речові докази: надані Бродівським відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірені копії документів виконавчого провадження № 59437291 залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок суду ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua