Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №317/2521/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/2521/26

Провадження № 1-кп/317/532/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника в режимі відеоконференції адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026087230000096 від 10.04.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільні Луки, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей та одну неповнолітню дитину, офіційно працевлаштованого в ТОВ «Розбірка тірсервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На початку жовтня 2021 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , діючи всупереч вимогам пунктів 16, 17, 18, 21, 23 Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 (із змінами та доповненнями), тобто без проходження медичного огляду у порядку, встановленим Міністерством охорони здоров`я України, а також без підготовки або перепідготовки відповідно до встановлених планів і програм з навчання керування транспортними засобами, без складання теоретичних і практичних іспитів на знання Правил дорожнього руху, інших предметів передбачених програмою підготовки або перепідготовки, на перевірку навичок керування транспортними засобами відповідних категорій, маючи прямий умисел, спрямований на підробку офіційного документа, використовуючи струменевий спосіб друку з використанням знакодрукуючого пристрою (кольорового струменевого принтеру) та персонального комп?ютера, самостійно виготовив завідомо підроблений документ - посвідчення водія на право керування транспортними засобами, в графи якого вніс відомості, а саме категорії А,В,С, серія та номер ПВВ 032153, видане центром ДАІ 3505 на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термотрансферним способом друку.

Крім цього, 10.04.2025, о 11 годинні 21 хвилині, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ» моделі «Lanos» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Н-08 сполучення Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя через стаціонарний блокпост «Лавра», який розташований у Запорізькій області, Запорізькому районі, поблизу с. Сонячне, на підставі положень статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», був зупинений інспектором взводу 2 роти 1 батальйону 2 полку УПП в Запорізькій області ДІП.

На вимогу працівника поліції, відповідно до статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» пред`явити водійське посвідчення ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане на його ім?я підроблене, діючи з прямим умислом на використання завідомо підробленого документа, а саме: посвідчення водія, серії НОМЕР_2 на ім?я ОСОБА_4 , передав працівнику поліції вказаний підроблений офіційний документ, тим самим використав його.

Згідно висновку експерта №CE-19/108-26/7476-ДД від 15.04.2026, вказане водійське посвідчення не відповідає аналогічним зразкам бланків посвідчення водія, які перебувають в офіційному обігу на території України.

Вказані дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України, як виготовлення підробленого офіційного документа та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

30 квітня 2026 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026087230000096 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 (який на час підписання угоди мав статус підозрюваного) за участю захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор у кримінальному провадженні та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме підроблення офіційного документа, використання завідомо підробленого документа.

ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даних кримінальних правопорушень, щиро покаявся у вчиненому.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за сукупністю злочинів з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Від ОСОБА_4 отримана згода на призначення такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_4 .

Вислухавши думку прокурора, думку обвинуваченого і його захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши угоду про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваного питання, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України. Угода може бути затверджена судом з наступних підстав.

Судом, встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені 1 ст. 358, ч. 4 ст.358 КК України, а саме: виготовлення підробленого офіційного документа та використання завідомо підробленого документа, які згідно з ст. 12 КК України є кримінальними проступками.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, відносяться до кримінальних проступків, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, існують достатні фактичні підстави для винуватості. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим ОСОБА_4 є можливим.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також КК України, підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, немає.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який визнає свою провину повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Таким чином суд вважає необхідним затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості з призначенням обвинуваченому остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи № СЕ-19/108-26/7476-ДД від 15.04.2026 у сумі 3565,60 грн. відповідно до ст. 124 КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Керуючись ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, ст. ст. 100, 124, 314, 368, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 квітня 2026 року в кримінальному провадженні № 12026087230000096, укладену між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 квітня 2026 року покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України – у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок);

- за ч. 4 ст. 358 КК України – у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок).

Запобіжні заходи обвинуваченому ОСОБА_4 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведену експертизу № СЕ-19/108-26/7476-ДД від 15.04.2026 в сумі 3565 грн. 60 коп (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Речові докази: бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та DVD-R диск з відеозаписом з боді-камери працівника поліції – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1