Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №504/3703/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/3703/25

Номер провадження 2-а/504/13/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

судді Литвинюк А.В.

за участю секретаря судового засідання Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову № ЮР2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.06.2025 року, якою до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у подвійному розмірі 34 000 гривень, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення – закрити; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова № ЮР2377/1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є протиправною, необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Позивач у позові вказує, що 17.06.2025 року в м. Одеса за його участю відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої він отримав травми у вигляді струсу головного мозку. Після приїзду поліції, як вказує позивач, його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де його поставили на облік, незважаючи на місце проживання. Надалі, за твердженнями Позивача, йому було вручено повістку та направлено на проходження ВЛК, згідно рішення якого він був визнаний придатним до служби у ВЧ забезпечення, логістики, зв`язку, медичних підрозділах.

Позивач зазначає, що у період, коли нібито мало місце правопорушення, він перебував під контролем ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконував усі вимоги його працівників, проходив військово-лікарську комісію та не ухилявся від виконання військового обов`язку, а тому фізично не міг допустити неявку чи інше порушення правил військового обліку.

Крім того, позивач посилається на те, що він зареєстрований та постійно проживає у селі Ілічанка в Одеському районі Одеської області, у зв`язку з чим підлягає взяттю на облік за місцем проживання, а відтак ІНФОРМАЦІЯ_3 не мав належних повноважень щодо взяття його на облік, вручення повісток та притягнення до адміністративної відповідальності. Також позивач зазначає, що жодних викликів, повідомлень чи копії постанови він не отримував, про її існування дізнався лише 06.09.2025 року після відкриття виконавчого провадження та арешту його рахунків.

Окремо позивач наголошує, що сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся з клопотанням, в якому просив витребувати від відповідача:

-копію повістки, на підставі якої винесено постанову № ЮР2377/1 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП від 20.06.2025 року, із підтвердженням її вручення особисто позивачу (підпис на корінці, поштове повідомлення);

-протокол про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року, якщо він складався;

-матеріали справи про адміністративне правопорушення (журнал реєстрації, пояснення свідків, рапорт посадової особи);

-документи, що підтверджують повноваження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 на винесення постанови;

-журнал реєстрації осіб, які перебували 17.06.2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 (для підтвердження присутності позивача).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 22.09.2025 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 23.10.2025 року о 15:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), а також витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_5 :

-копію повістки, на підставі якої винесено постанову № ЮР2377/1 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП від 20.06.2025 року, із підтвердженням її вручення особисто ОСОБА_1 (підпис на корінці, поштове повідомлення);

-протокол про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року, якщо він складався;

-матеріали справи про адміністративне правопорушення (журнал реєстрації, пояснення свідків, рапорт посадової особи);

-документи, що підтверджують повноваження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 на винесення постанови;

-журнал реєстрації осіб, які перебували 17.06.2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судове засідання у справі, призначене на 23.10.2025 року о 15:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), не відбувалось у зв`язку з неявкою сторін та було відкладено на 04.12.2025 року об 11:00 годині.

10.11.2025 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву у справі, в якому останній просив суд поновити строк на подачу відзиву та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що 17.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітниками поліції був доставлений військовозобов`язаний ОСОБА_1 , де був складений протокол про адміністративне правопорушення № ЮP2377, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Під час складання протоколу ОСОБА_1 були роз`яснені права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатись в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18 год. 00 хв. 20.06.2025 року, ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу в присутності свідків.

Як вказує відповідач, постановою № ЮP2377/1 від 20.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовозобов`язаний ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим що під час особливого періоду, проведення мобілізації та воєнного стану порушив вимоги частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, а саме: не прибув за викликом, для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Про причини неявки протягом терміну, визначеного пунктом 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р., не повідомив, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

21.11.2025 року відповідачем було повторно подано до суду відзив на позовну заяву у справі. Втім, відзив від 21.11.2025 року не береться судом до уваги, оскільки відповідач вже скористався своїм правом на подачу відзиву, передбаченим ст. 162 КАС України.

Судове засідання у справі, призначене на 04.12.2025 року об 11:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), не відбувалось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та було відкладено на 09.03.2026 року об 11:00 годині.

09.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, до якої долучив Довідку № 419 від 06.03.2026 року про те, що він перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_2 .

Судове засідання у справі, призначене на 09.03.2026 року об 11:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), не відбувалось у зв`язку з неявкою сторін та було відкладено на 02.04.2026 року о 10:00 годині.

Судове засідання у справі, призначене на 02.04.2026 року о 10:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), не відбувалось у зв`язку з неявкою сторін та було відкладено на 23.04.2026 року о 09:45 годині.

10.04.2026 року позивачем було подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено заперечення проти доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву.

У судове засідання у справі, призначене на 23.04.2026 року о 09:45 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), учасники справи не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи учасники повідомлялися належним чином, у відповідності до вимог ст. 124 КАС України), що підтверджується матеріалами судової справи.

Суд вважає можливим здійснити розгляд справи, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист в тому числі і шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стаття 90 КАС України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 20.06.2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_3 , внаслідок розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 було складено постанову № ЮР2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, якою накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Згідно постанови № ЮР2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.06.2025 року, військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, а саме: не прибув за викликом, для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внаслідок пред`явлення постанови № ЮР2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.06.2025 року до виконання, державним виконавцем Доброславського відділу державної виконавчої служби Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Луценко Іриною Іванівною 03.09.2025 року було відкрито виконавче провадження № 79006946 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн на користь держави.

Не погоджуючись з постановою № ЮР2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.06.2025 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправною та скасування вказаної постанови.

Так, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз`ясненням їй прав та обов`язків, а також врученням їй копії протоколу.

Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до вимог ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

На підтвердження законності постанови № ЮР2377/1 від 20.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_6 було надано суду:

- Копію Витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (по стройовій частині) № 57 від 26.02.2025 року;

- Копію Протоколу № ЮР2377 про адміністративне правопорушення від 17.06.2025 року;

- Копію довідки про доставлення (супроводження) громадянина(ки) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- Копія рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_4 від 17.06.2025 року;

- Витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- Копія облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) серія НОМЕР_3 ;

- Копія Постанови № ЮР2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.06.2025 року;

- Витяг з журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення.

Дослідивши надані відповідачем докази, суд встановив, що 17.06.2025 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдатом ОСОБА_5 , було складено протокол № ЮР2377 про адміністративне правопорушення.

Зі змісту вказаного протоколу № ЮР2377 про адміністративне правопорушення від 17.06.2025 року вбачається, що 17.06.2025 року о 12 год. 00 хв. військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, а саме: не прибув за викликом, для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_8 (Доброслав), чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Згідно довідки про доставлення (супроводження) громадянина(ки) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 , дата та час доставлення 17.06.2025 року о 08:13 годині, працівник поліції ОСОБА_6 , документ/номер жетону працівника поліції 0173661, порушення військового обліку: порушення військового обліку з 25.03.2025 року по 24.03.2026 року, коментар: особу доставлено, скасовано автоматично, примітка: складено протокол, направлено в моб. відділ.

Відповідно до рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_4 від 17.06.2025 року, 17.06.2025 року заступили на зміну у складі екіпажу «Океан 305», за адресою АДРЕСА_1 було виявлено громадянина ОСОБА_1 , при перевірці ІПНП було встановлено, що дана особа знаходиться в активному розшуку за ст. 210 КУпАП згідно зверненню ІНФОРМАЦІЯ_11 (Доброслав). Дану особу було передано/доставлено представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_11 (Доброслав) 13.06.1991 року, адреса: АДРЕСА_2 , вид обліку: рядовий, сержантський і старшинський склад запасу, придатність: порушник військового обліку з 25.03.2025 по 24.03.2026, причина: не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), примітка: Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_12 від 24.03.2025 року № 943/4952.

Також, в обліковій картці до військового квитка (тимчасового посвідчення) серія НОМЕР_3 містяться відомості про порушення ОСОБА_1 військового обліку, причина: не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), порушення військового обліку від: 25.03.2025, порушення військового обліку до: 24.03.2026, дата звернення: 25.03.2025, примітка: ІНФОРМАЦІЯ_13 від 24.03.2025 року № 943/4952.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що призовник, військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час.

Під час судового розгляду встановлено, що оскаржуваною постановою № ЮР2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.06.2025 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за неприбуття за викликом для уточнення військово-облікових даних.

Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов`язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою КМУ за №560 від 16.05.2024 року (далі - Порядок).

У п. 41 Порядку зазначено, що резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відтак, зазначеним Порядком врегульований порядок оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до вимог якого у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку) особи вважається днем отримання такого поштового відправлення (повістки).

Разом з цим, суд зазначає, що Постановою КМУ за №1147 від 08.10.2024 року «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв`язку» внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Згідно з п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15.03.2009 року, передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

При цьому, в матеріалах справи, відсутні будь-які докази на підтвердження інформування позивача як адресата (одержувача) щодо його виклику до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою уточнення військово-облікових даних.

Також, зі змісту наданих відповідачем витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) серія НОМЕР_3 вбачається наявність відомостей про порушення позивачем військового обліку з 25.03.2025 року по 24.03.2026 року через неприбуття вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Водночас, протокол № ЮР2377 про адміністративне правопорушення було складено 17.06.2025 року, а постанову № ЮР 2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було складено 20.06.2025 року.

Тобто, дату порушення військового обліку шляхом неприбуття вчасно за повісткою до ТЦК та СП вказано у майбутньому часі відносно дати складення протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, зі змісту протоколу № ЮР2377 про адміністративне правопорушення від 17.06.2025 року вбачається притягнення позивача до адміністративної відповідальності за неприбуття за викликом для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_8 (Доброслав).

Натомість, зі змісту постанови № ЮР 2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.06.2025 року вбачається притягнення позивача до адміністративної відповідальності за неприбуття за викликом для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно, суть та обставини адміністративного правопорушення, встановлені у протоколі № ЮР2377 про адміністративне правопорушення від 17.06.2025 року та у постанові № ЮР 2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.06.2025 року не є ідентичними.

За наведених обставин суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за огляду на відсутність доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 246 КАС України, у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, в силу ст. 132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, судові витрати позивача в частині сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 20, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 90, 124, 132, 139, 162, 205, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову № ЮР2377/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.06.2025 року, якою до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у подвійному розмірі 34 000 гривень, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Литвинюк А.В.